Коломиян тероризують колектори. Чи "вишибали"?

Моя колега по роботі ось уже кілька днів ходить щасливою: почула по телевізору, що можна не поспішати з виплатою кредитів банкам. Мовляв, скоро вони луснуть і потреба повертати гроші відпаде сама по собі. Це як у тому анекдоті: помираючи, старий лихвар заповів, щоб люди усі свої борги негайно повернули йому і поклали в день похорону у домовину. І коли ті так і зробили, випадковий перехожий зачудувався: нащо віддавати гроші, якщо можна виписати йому чеком?..

Сміх сміхом, але навряд чи моя колега скоро матиме спокій. Слабка надія на те, що від неї відчепляться ті, кому банк передоручив стягнення суми боргу, яку самі працівники банку стягнути не можуть. Тобто, модні тепер колектори. Не знаю, як у кого, але у мене це слово викликає виразні асоціації з каналізаційним колектором. Туди також потрапляє усякий непотріб, який, до всього, ще й гидко пахне. Поспілкувавшись із одним таким колектором (він сам призначив мені зустріч, бо, оформляючи кредит, достатньо було вказати тільки номер будь якого мобільного. Ось моя колега й вказала – мій. За цим номером мені й зателефонував власник хриплого баритона, і моя цікавість узяла гору).

Цей колектор при зустрічі тільки ще більше підсилив моє уявлення про людей, здатних так вишукано діяти абсолютно чужим людям на нерви. Він настільки переконливо змалював переді мною картинку майбутніх неприємностей, яких я зазнаю в разі несплати такої-то суми по кредиту, що я кілька разів сама себе перепитувала, чи нема в мене, раптом, якихось боргів перед якимось банком. Оговтавшись, почала слухати. Увійшовши в роль, мій колектор навіть поринув у спогади. Ностальгійно почав згадувати, як років 15 тому разом з друзями працював на одного "папіка". Той казав чітко: ви маєте повернути хоча б половину боргу, а все, що зможете узяти більше, буде вашим. Мій колектор задоволено посміхнувся, аж мурашки в мене по спині побігли, - згадав, мабуть, якими способами вони з друзями вибивали оте "більше"… Коли ж я тоненьким голосом почала щось казати про відповідальність, про незаконну діяльність колекторів, то мій здоровань-співрозмовник просто розреготався: мовляв, я тупа у цих питаннях, що якраз готується закон про колекторську діяльність, в якому передбачать стягнення не тільки з позичальника, а й із його поручителя. Цікаво, подумалось мені, це ж ситуація не нами керованого абсурду! Замість того, щоб якось допомогти людям, які не зі своєї волі потрапили у халепу з цими такими доступними колись кредитами, держава, фактично, хоче узаконити колекторський терор і свавілля. Вони й без законних підстав стараються з усіх сил, уявляєте, що буде, коли відчуватимуть свою повну безкарність?

Я мусила, зрештою, зізнатись "вишибалі"-колектору в тому, що крім номера телефону мене абсолютно ніщо не в’яже з тим кредитом, по якому він працює. Його це не дуже розчарувало, бо, як похвалився, година його роботи коштує 50 доларів, плюс комісійні за виконану роботу. На прощання я зауважила, що моя знайома може скористатись послугами анти колекторів, які захистять її від натиску вимагачів-колекторів. Мій співрозмовник знову самовпевнено посміхнувся, мовляв, я таки точно тупа! І сказав, що анти колектори – це їхні партнери, що працюють пліч-о-пліч: спочатку одні опрацьовують клієнта, потім другі пропонують нібито захист і допомогу. Розчулений клієнт усе одно платить, тільки не колекторам, а анти колекторам. Грошима вони діляться, а клієнт думає, що справедливість перемогла. Отакі справи…

Після цієї розмови я зрозуміла: на час кризи усі мають шанс заробити, особливо ті, хто має для цього кулаки. А держава має шанс зробити нас щасливими за наші ж гроші…

Автор: Софія ОНИКІВСЬКА, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі