Побороти недуги казкою (фото)
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-04-25 10:36:18
Співаючи своїм дітям колискові та розповідаючи казки, ми можемо врятувати своїх малят від багатьох комплексів, страхів і навіть фізичних хвороб. Це стверджує музико- і казкотерапевт зі Львова Лілія Сютик, яка вчора провела цікавий тренінг для дорослих та дітей в івано-франківському культурно-мистецькому центрі "Є".
Жінка, яка упродовж кількох років вивчала методики роботи з дітьми за допомогою казок закордоном, одразу об’єднала малечу і батьків. Спочатку всі віталися і знайомилися, вчилися ходити по "зачарованому лісі", що вмістився на метрі пухкого килимка із розкиданими кубиками.
Відправивши дітей до сусідньої кімнати-кафе, пані Сютик запитувала матусь, бабусь і татусів, хто ж їм вперше прочитав чи розповів казку, і що вони запам’ятали з того. Спогади були цілком різними: від звуку, кольору і тембру голосу рідних до цілих розгорнутих розповідей. "Таке закарбовує дитяча підсвідомість. Дещо з того, як бачимо, ми тримаємо в пам’яті завжди, - каже казкотерапевт. — Але поруч із добрим, або навіть частіше за нього, запам’ятовуються і ввесь негатив, пов'язаний з казками".
Казка може не подобатися, відлякувати, страхати. Деякі діти можуть настільки перейнятися казкою, що від цього навіть хворіти. А визнати свої страхи перед батьками, ну аж ніяк не хочеться. Звідси виникають комплекси та й навіть психосоматичні хвороби.
Проте усе можна вилікувати… іншою казкою. Найкраще, якщо батьки це розуміють, і придумують для дітей… казки про них же. Які вони у них чемні, сміливі, добрі й талановиті. А вже через кілька місяців діти й самі почнуть фантазувати. І хтозна можливо в майбутньому це стане для них професією, або допоможе досягнути успіху в житті.
Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі
Жінка, яка упродовж кількох років вивчала методики роботи з дітьми за допомогою казок закордоном, одразу об’єднала малечу і батьків. Спочатку всі віталися і знайомилися, вчилися ходити по "зачарованому лісі", що вмістився на метрі пухкого килимка із розкиданими кубиками.
Відправивши дітей до сусідньої кімнати-кафе, пані Сютик запитувала матусь, бабусь і татусів, хто ж їм вперше прочитав чи розповів казку, і що вони запам’ятали з того. Спогади були цілком різними: від звуку, кольору і тембру голосу рідних до цілих розгорнутих розповідей. "Таке закарбовує дитяча підсвідомість. Дещо з того, як бачимо, ми тримаємо в пам’яті завжди, - каже казкотерапевт. — Але поруч із добрим, або навіть частіше за нього, запам’ятовуються і ввесь негатив, пов'язаний з казками".
Казка може не подобатися, відлякувати, страхати. Деякі діти можуть настільки перейнятися казкою, що від цього навіть хворіти. А визнати свої страхи перед батьками, ну аж ніяк не хочеться. Звідси виникають комплекси та й навіть психосоматичні хвороби.
Проте усе можна вилікувати… іншою казкою. Найкраще, якщо батьки це розуміють, і придумують для дітей… казки про них же. Які вони у них чемні, сміливі, добрі й талановиті. А вже через кілька місяців діти й самі почнуть фантазувати. І хтозна можливо в майбутньому це стане для них професією, або допоможе досягнути успіху в житті.
Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі