Із новорудською дружбою та прикарпатською гостинністю (фото)
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-04-20 03:41:29
Депутат Дольношльнського сейміку Юліан Голяк, його дружина Єва з донькою Малгожатою та редактор часопису "Земля Клодська" Тереза Базала з польського містечка Нова Руда днями відвідали Івано-Франківщину.
Радісна звістка про те, що пан депутат з родиною та друзями збирається відвідати Прикарпаття надійшла кілька тижнів тому. Чи не найбільше допомагала приймати гостей ініціаторка новорудсько-прикарпатської дружби, вчителька польської мови ЗОШ №3 міста Івано-Франківська пані Рената Кленчанська. Гостям щастило від перших кроків на українській землі. "Ми були вражені…чемністю ваших міліціонерів, - розповідає пані Єва Голяк, вчитель фізики та дружина пана Юліана.—Недалеко від кордону нас затримав місцевий правоохоронець, ми вже було налякалися, чи не порушили якихось правил. Проте міліціонер, усміхаючись, попередив, що дороги в Україні не найкращі, аби ми на це зважали та не зіпсували собі машину".
Надалі приємність спілкування з українцями продовжилася в Прикарпатському Національному університету імені Василя Стефаника. Тут на запрошення завідувача кафедри історії слов’ян, кандидата історичних наук, доцента Володимира Комара пан Юліан прочитав лекцію перед студентами та науковцями вузу про діяльність "Солідарності". "Наш гість сам є живою історією, — повідомив пан Комар.— Юліан Голяк стояв біля витоків незалежності Польщі та розбудови організації, діяльність якої початком нової епохи життя сусідньої держави".
І юні студенти, і сивочолі професори аплодисментами зустріли польських гостей. Згодом вся увага — на лектора. Своєрідним відкриттям у сфері міжнародних відносин стала для прикарпатців частина лекції про польско-чесько-словацьку ініціативу та створення приязної атмосфери у прикордонному регіоні. Адже в Клодському повіті, до якого належить містечко Нова Руда, звідки походить пан Юліан, проходить 200 кілометрів кордону.
"Якщо взаємовідносини мешканців прикордонних території будуть добрі, то це, я впевнений, впливає і на велику політику, - мовив польський гість. - Адже спільні зустрічі, виїзди, праця з молоддю, ламання стереотипів між окремими людьми та невеличкими групами у сотні раз результативніша, аніж державні директиви найвищого рівня, адже справжня міжнародна політика розпочинається за кілька кілометрів від кордону".
Зустріч та перемовини з директором інституту туризму Прикарпатського Національного університету імені Василя Стефаника , кандидатом історичних наук, доцентом Володимиром Великочієм також увінчалися успіхом. Уже є попередня домовленість, що студенти та викладачі інституту матимуть змогу оглянути туристичні місця Клодського повіту, ряд чудових курортів. Закордонні теорія і практика роботи з відпочивальниками стане в пригоді прикарпатцям, які мають подібний туристичний регіон та прагнуть його розвивати у найкращих європейських традиціях. Отож цілком ймовірно, що на черзі у керівництва нашого вузу підписання нових угод.
Своїми здобутками у видавничій та журналістських сферах поділилися польські гості з представниками місцевої преси: на зустрічі із в о головного редактора обласної газети "Галичина" Петром Парипою та працівниками міської телерадіокомпанії "Вежа". В останній, до речі, пан Юліан розповідав у своєму інтерв’ю і про свої погляди на українсько-польські добросусідські стосунки, перспективу Євро-2012, розповідав про досвід з євроінтеграції. Ще одна приємна несподіванка - відвідини івано-франківської школи з польською мовою навчання №3. учням початкових класів до гостей не звикати, говорити польською—теж не проблема, бо майже у кожного з малюків польське коріння.
Згодом шлях закордонних гостей проліг до перлини Гуцульщини й Покуття - Коломиї. Про економічні, культурні, освітні здобутки й перспективи регіону розповів сам мер міста Юрій Овчаренко. До речі, містечко вже давно співпрацює із польською Нисою, яка знаходиться недалеко від Нової Руди. Поляки були захоплені красою українських великодніх яєць, які вони обачили у всесвітньовідомому музеї "Писанка", гуцульських виробів народних майстрів, величною історією Коломийщини.
Неймовірне враження справило на родину Голяків та пані Базалу відвідини села Голоскова, батьківщини знаного польського поета Францішка Карпінського. На сьогодні там зостався величний дуб, де за переказами, митець придумував свої твори, пам’ятна таблиця та чудодійне джерело. І хоча дороги туди зовсім немає, цікавість та прагнення поклонитися великому поляку перемогли. По дорозі відвідали ще й костел у містечку Отинія.
В усі дні перебування на Прикарпатті пані Єва ввесь час згадувала про свою родину. Адже її мати жила в Станіславові, бабця походила із селища Маріяпіль Галицького району. "Ймовірно, що тут зосталися якісь мої родичі. Як би я хотіла їх побачити!" - із мрією та благанням увесь час повторювала польська гостя.
Щовечора, як згодом розповідала дружина дольношльонського депутата, вона молилася до Пречистої Діви, аби та допомогла їй відшукати хоча б якийсь родинний слід. Відвідини костелу та місцевості "Майзлі" у Станіславові, про які розповідала мати жінки, нічого не дали. Але опинитися під небом маминого дитинства, торкнутися рукою до дверей костелу, які десятки років тому відчиняла найрідніша людина—уже справляло неабияке враження. Це була причетність до відкриття нової сторінки у житті родини.
Молитви пані Єви таки були почуті. По дорозі до курортного містечка Яремче, у селі Лоєва, ходячи по місцевому цвинтарі, якась селянка розповіла поляками, що добре знає сина бабусиного брата пані Голяк. Так несподівано просто була віднайдена давно загублена гілка роду. Ця зустріч нікого не залишила байдужими. Раділи, витираючи сльози радості, усі. Але сюрпризи на цьому не закінчилися. За допомогою католицького священика Гжегожа Цимбали, який душпастирює у Галичі, пані Єва знайшла…ще одну гілку родини у Маріямполі. Тепер жінка стала багатшою на кільканадцять кузенів, кузин та їхніх дітей. "Я вірила й знала, що Прикарпаття таки стане для мене рідним", - увесь час повторювала схвильована жінка.
В останній день свого перебування в Україні родина Голяків та пані Базала відвідали Кам’янку-Бузьку, де на місцевому цвинтарі також спочивають рідні пані Єви з боку батька. Згодом побували в одному з костелів Львова, відвідали Личаківський цвинтар, зустрілися із консулом Генерального Консульства Республіки Польща у Львові паном Єжи Гермою, приятелем пана Юліана з часів "Солідарності", і переповнені враженнями повернулися до Нової Руди.
Автор: Галина ПЛУГАТОР, Івано-Франківськ - Коломия - Яремче - Галич-Львів, Коломия ВЕБ Портал
Фото Галини Плугатор та Ренатти Кленчанської
Обговорити на форумі
Радісна звістка про те, що пан депутат з родиною та друзями збирається відвідати Прикарпаття надійшла кілька тижнів тому. Чи не найбільше допомагала приймати гостей ініціаторка новорудсько-прикарпатської дружби, вчителька польської мови ЗОШ №3 міста Івано-Франківська пані Рената Кленчанська. Гостям щастило від перших кроків на українській землі. "Ми були вражені…чемністю ваших міліціонерів, - розповідає пані Єва Голяк, вчитель фізики та дружина пана Юліана.—Недалеко від кордону нас затримав місцевий правоохоронець, ми вже було налякалися, чи не порушили якихось правил. Проте міліціонер, усміхаючись, попередив, що дороги в Україні не найкращі, аби ми на це зважали та не зіпсували собі машину".
Надалі приємність спілкування з українцями продовжилася в Прикарпатському Національному університету імені Василя Стефаника. Тут на запрошення завідувача кафедри історії слов’ян, кандидата історичних наук, доцента Володимира Комара пан Юліан прочитав лекцію перед студентами та науковцями вузу про діяльність "Солідарності". "Наш гість сам є живою історією, — повідомив пан Комар.— Юліан Голяк стояв біля витоків незалежності Польщі та розбудови організації, діяльність якої початком нової епохи життя сусідньої держави".
І юні студенти, і сивочолі професори аплодисментами зустріли польських гостей. Згодом вся увага — на лектора. Своєрідним відкриттям у сфері міжнародних відносин стала для прикарпатців частина лекції про польско-чесько-словацьку ініціативу та створення приязної атмосфери у прикордонному регіоні. Адже в Клодському повіті, до якого належить містечко Нова Руда, звідки походить пан Юліан, проходить 200 кілометрів кордону.
"Якщо взаємовідносини мешканців прикордонних території будуть добрі, то це, я впевнений, впливає і на велику політику, - мовив польський гість. - Адже спільні зустрічі, виїзди, праця з молоддю, ламання стереотипів між окремими людьми та невеличкими групами у сотні раз результативніша, аніж державні директиви найвищого рівня, адже справжня міжнародна політика розпочинається за кілька кілометрів від кордону".
Зустріч та перемовини з директором інституту туризму Прикарпатського Національного університету імені Василя Стефаника , кандидатом історичних наук, доцентом Володимиром Великочієм також увінчалися успіхом. Уже є попередня домовленість, що студенти та викладачі інституту матимуть змогу оглянути туристичні місця Клодського повіту, ряд чудових курортів. Закордонні теорія і практика роботи з відпочивальниками стане в пригоді прикарпатцям, які мають подібний туристичний регіон та прагнуть його розвивати у найкращих європейських традиціях. Отож цілком ймовірно, що на черзі у керівництва нашого вузу підписання нових угод.
Своїми здобутками у видавничій та журналістських сферах поділилися польські гості з представниками місцевої преси: на зустрічі із в о головного редактора обласної газети "Галичина" Петром Парипою та працівниками міської телерадіокомпанії "Вежа". В останній, до речі, пан Юліан розповідав у своєму інтерв’ю і про свої погляди на українсько-польські добросусідські стосунки, перспективу Євро-2012, розповідав про досвід з євроінтеграції. Ще одна приємна несподіванка - відвідини івано-франківської школи з польською мовою навчання №3. учням початкових класів до гостей не звикати, говорити польською—теж не проблема, бо майже у кожного з малюків польське коріння.
Згодом шлях закордонних гостей проліг до перлини Гуцульщини й Покуття - Коломиї. Про економічні, культурні, освітні здобутки й перспективи регіону розповів сам мер міста Юрій Овчаренко. До речі, містечко вже давно співпрацює із польською Нисою, яка знаходиться недалеко від Нової Руди. Поляки були захоплені красою українських великодніх яєць, які вони обачили у всесвітньовідомому музеї "Писанка", гуцульських виробів народних майстрів, величною історією Коломийщини.
Неймовірне враження справило на родину Голяків та пані Базалу відвідини села Голоскова, батьківщини знаного польського поета Францішка Карпінського. На сьогодні там зостався величний дуб, де за переказами, митець придумував свої твори, пам’ятна таблиця та чудодійне джерело. І хоча дороги туди зовсім немає, цікавість та прагнення поклонитися великому поляку перемогли. По дорозі відвідали ще й костел у містечку Отинія.
В усі дні перебування на Прикарпатті пані Єва ввесь час згадувала про свою родину. Адже її мати жила в Станіславові, бабця походила із селища Маріяпіль Галицького району. "Ймовірно, що тут зосталися якісь мої родичі. Як би я хотіла їх побачити!" - із мрією та благанням увесь час повторювала польська гостя.
Щовечора, як згодом розповідала дружина дольношльонського депутата, вона молилася до Пречистої Діви, аби та допомогла їй відшукати хоча б якийсь родинний слід. Відвідини костелу та місцевості "Майзлі" у Станіславові, про які розповідала мати жінки, нічого не дали. Але опинитися під небом маминого дитинства, торкнутися рукою до дверей костелу, які десятки років тому відчиняла найрідніша людина—уже справляло неабияке враження. Це була причетність до відкриття нової сторінки у житті родини.
Молитви пані Єви таки були почуті. По дорозі до курортного містечка Яремче, у селі Лоєва, ходячи по місцевому цвинтарі, якась селянка розповіла поляками, що добре знає сина бабусиного брата пані Голяк. Так несподівано просто була віднайдена давно загублена гілка роду. Ця зустріч нікого не залишила байдужими. Раділи, витираючи сльози радості, усі. Але сюрпризи на цьому не закінчилися. За допомогою католицького священика Гжегожа Цимбали, який душпастирює у Галичі, пані Єва знайшла…ще одну гілку родини у Маріямполі. Тепер жінка стала багатшою на кільканадцять кузенів, кузин та їхніх дітей. "Я вірила й знала, що Прикарпаття таки стане для мене рідним", - увесь час повторювала схвильована жінка.
В останній день свого перебування в Україні родина Голяків та пані Базала відвідали Кам’янку-Бузьку, де на місцевому цвинтарі також спочивають рідні пані Єви з боку батька. Згодом побували в одному з костелів Львова, відвідали Личаківський цвинтар, зустрілися із консулом Генерального Консульства Республіки Польща у Львові паном Єжи Гермою, приятелем пана Юліана з часів "Солідарності", і переповнені враженнями повернулися до Нової Руди.
Автор: Галина ПЛУГАТОР, Івано-Франківськ - Коломия - Яремче - Галич-Львів, Коломия ВЕБ Портал
Фото Галини Плугатор та Ренатти Кленчанської
Обговорити на форумі