Коломийщина театральна: Мельпомена живе в Угорниках

Найбільшою гордістю кожного мешканця села Угорники, що в Коломийському районі, є справжній сільський театр, який має багату, майже столітню історію. Яких тільки вистав не готували самодіяльні артисти за час своєї творчої діяльності! Приклад дорослих захоплював підростаюче покоління, слідом за батьками у театр приходили діти. Вони переймали багатий досвід, виходили на сцену і продовжували традиції самодіяльних артистів.

Незабутні для всіх дев’яності роки, пробудження національної свідомості відобразилось і на театральному репертуарі. У постановці дипломованого режисера, вихованця театрального колективу Миколи ЦІБІЯ артисти готують "Сватання на Гончарівці", "Іродову мороку", "Івасика-Телесика" - і все у юнацькій інтерпретації. Згодом зовсім маленькі аматори угорницької сцени вдало виступили з музичною казкою "Стара казка на новий лад" - до постановки було залучено шести-восьмирічних діточок, які чудово справилися зі своїми ролями.

- Це й стало поштовхом до роздумів: а може варто створити окремий дитячий театральний колектив? – розповідає режисер народного аматорського театрального колективу "Горно" клубу села Угорники Віталій КРИЦЬКИЙ. – На той час ішов другий місяць мого режисерського досвіду. 2006 року театральна група підготувала п’єсу-казку "Лис Микита і Вовк Неситий" - робота була нелегкою, бо доводилось створювати певний образ у віршованій формі, не спотворюючи тексту. Щиро, по дитячому яскраво творили головні ролі тодішні дебютанти Русланчик ПРИСЯЖНЮК, Василько КРИЦЬКИЙ, Галинка ВЕРСТЛЕР, Сашко ДУБЕЙЧУК.

2007 року, до 65 річниці УПА, юнацький склад театру підготував виставу Я.ЯСІНСЬКОГО "Сорочку вишивала" - про загибель однієї з ланок молодіжного підпілля ОУН. На цю ж тему через рік було поставлено виставу К. ВОЛОХА "Папочка", де відтворені драматичні події 40-50 років на Західній Україні. Поряд із досвідченими творили і дебютанти. Впевнено тримали себе на сцені Олег ЛІБРИК, Олег КРИЦЬКИЙ, Ольга САВЧУК, Лідія БОГАЧЕНКО, Андрій ФЕДІВ та наймолодші Петро ВІНЯР, Василь КРИЦЬКИЙ, Руслан і Людмила ПРИСЯЖНЮКИ. Якраз про них сказано – малий гвинтик, та цінний. Власне, минулий рік став для підготовчої групи народного аматорського театру "Горно" доленосним: зявився зразковий дитячий театральний колектив. Зацікавлені грою своїх ровесників, до театру тягнуться і рідні, і друзі. Місця тут вистачає усім. Діти, які відвідують колектив, стають організованішими, дисциплінованішими, у них зростає почуття обов’язку. Це майже як сім’я. Звісно, режисер надто трепетно, по батьківськи ставиться до учасників зразкового театрального колективу "Писані горнята". Так, тут буває і дитячий бешкет, і сварка, і сльози. Зате тут нема місця для образ, злості, гніву, тут панує повне взаєморозуміння. Тож як не поважати, не любити цих малих прихильників Мельпомени, малих аматорів з відкритою душею і щирими очима, в яких нема обману чи лукавства?..



Автор: Софія ОНИКІВСЬКА, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі