Магазин у "павутині"

На українському ринку інтернет-торгівлі в обігу майже мільярд доларів, підрахували податківці. Офіційно в Україні працюють 3 тисячі інтернет-магазинів. Неофіційно ж, говорять представники фіскальних органів, віртуальних торгових точок втричі більше.

Інтернет-торгівлею зацікавилися українські податківці. Вони вважають, що віртуальні крамниці відмивають гроші, уникаючи перерахувань до державного бюджету. Яким чином фіскальні органи збираються виводити нечесних інтернет-торговців на чисту воду? Чи можна їх притягнути до відповідальності за продаж неякісного товару?

Віртуальні магазини – теж бізнес

Усі суб’єкти господарювання мають бути у рівних умовах, наголошують у Державній податковій адміністрації. А інтернет-торгівля – такий же бізнес, як і будь-який інший, зауважує Тамара Куцай, речник податкової. "За підрахунками аналітиків, на сьогодні орієнтовний обіг інтернет-торгівлі сягає близько мільярда доларів. Згідно з рейтингом інтернет-порталу "Bigmir.net" лише на початку нового року в Україні налічувалось 3,168 тисячі он-лайн магазинів, а це приблизно в 3-6 разів більше, ніж кілька років тому. Мова йде про 10 тисяч віртуальних торгівельних місць, за неоцінними даними".

Кількість користувачів щороку зростає

Ринок української віртуальної торгівлі активно розвивається, щороку кількість відвідувачів інтернет-магазинів зростає на 20%, зазначає маркетолог Вадим Дубровін. "Кількість покупців також щоденно зростає і розвіюється міф про існування інтернет-шахрайства, тому зростає довіра та попит. Щоправда, з кризою обсяги продажу скоротилися практично вдвічі. Наразі ситуація починає стабілізуватися. За добу на сайт заходить більше 20 тисяч осіб, покупців з них – 1%. Вам не потрібно нікуди їздити, Ви можете в мережі інтернет лише кількома "кліками" порівняти ціни в різних магазинах і купити те, що Вам сподобається".

Дешевші ціни, бо менші затрати

Економія часу і коштів покупця – це основні плюси віртуальних магазинів, зазначає економіст Олександр Жолудь. Інтернет-магазини не платять за оренду приміщень, більшість з них не мають навіть власних складських приміщень. "Людина на сайті робить запит на якусь техніку, вони – роблять запит на складі, наступного дня товар привозять зі складу і продають. В інтернет-магазинах набагато менші затрати для входження на ринок. Основним недоліком будь-яких інтернет-магазинів є те, що помацати товар, доки його не отримаєш, практично неможливо. Людина, начебто, може подивитися його на фотографії, але насправді він може виявитися іншим. У принципі, там існує можливість повернення товару так само, як і в звичайних магазинах".

Інтернет-магазин – посередник між складом і покупцем

В Україні відсутній закон, який би регулював діяльність інтернет-магазинів, говорить київський приватний нотаріус Ігор Сидоров. Фактично для створення віртуальної крамниці документи не потрібні. "Найчастіше інтернет-магазини створюються підприємцями, фізичними особами, які працюють на єдиному податку. Інтернет-магазини – це оголошення про продаж певного товару на своєму сайті. В основному, інтернет-магазини не мають своїх складських приміщень, а укладають договори з оптовими поставниками різних продуктів, фактично вони є посередниками між складом і покупцем".

Чим приваблюють бельгійців інтернет-магазини?

23% бельгійців користуються послугами різноманітних інтернет-магазинів (в Україні он-лайн покупців менше 1%). Особливою популярністю серед мешканців Брюсселя користуються туристичні путівки, електороприлади та електроніка. Трохи менше – продукти харчування чи одяг, розповідає брюссельський кореспондент Радіо Свобода Віталій Єреміца.

Як пояснив Паскаль Дельвінь, один із давніх споживачів інтернет-магазину, перевага он-лайн закупівель у тому, що часто замовляється тільки строгий мінімум продуктів. "Тим часом, проходячи повз справжні магазинні полиці з візком, завжди купуєш більше, ніж у цьому є потреба", – пояснює він. Для Паскаля Дельвіня закупівлі, так би мовити, "інтернетним способом" набагато дешевші, ніж традиційні. До того ж, крім грошей, економиться ще й час.

Проте Бельгія має декілька юридичних обмежень, що значно стримують розвиток такого роду комерції. Наприклад, у Бельгії існує правило, згідно з яким цінова знижка може виставлятися на сайті тільки після місячного використання повного тарифу.

Економічна криза зачепила й інтернет-торгівлю

Власники он-лайн-крамниць кажуть, що за останні півроку обсяги продажів в українському сегменті всесвітньої павутини впали майже на 70%. Втім, ціни на товар в інтернеті в середньому на 20% нижчі , ніж у в звичайних крамницях, розповідає кореспондент Радіо Свобода Юлія Журавльова.

Через інтернет доступний увесь асортимент, що є на ринку, стверджує Марина, яка неодноразово підбирала товари в он-лайн-крамницях. Дівчина шукала в інтернеті навіть кросівки. "Вибір набагато більший. До того ж, якщо товару немає зараз, його можна замовити і він з’явиться пізніше, чого не можна сказати про звичайну крамницю".

Нестача грошей у населення позначилась на сумі чеку. Покупці заощаджують і обирають дешевші товари. На першому місці, як і раніше, мобільні телефони та ноутбуки, на останнє – перемістилися телевізори та холодильники.

Втім, майбутнє за інтернетом, кажуть онлайн-торгівці. Адже кількість інтернет-користувачів в Україні щороку зростає на кілька мільйонів.

Методи боротьби з нечесними інтернет-продавцями

Боротися з нечесними інтернет-продавцями податківці збираються таким же чином, як відстежують неплатників в інших сферах. Про це розповів Радіо Свобода директор департаменту ДПА Іван Романов. Адже оголошення на сайті нічим не відрізняється від пропонування певних послуг у газетах. Наприклад, здавання в оренду житла, продажу побутової техніки тощо. "Підхід один – відслідковується за адресою в інтернеті, та перевіряється, складається акт і притягається до відповідальності, якщо він не зареєстрований. Ловлять його "на гарячому", підставляють своїх людей".

За даними рейтингу порталу Bigmir.net, на початок цього року в українському сегменті всесвітньої мережі працювали 3168 інтернет-магазинів. Порівняно з минулими роками їхня кількість зросла щонайменше втричі, повідомляє Радіо Свобода.

Обговорити на форумі