По що Московський патріарх їде в Україну?

Вже відомо, що свій перший закордонній візит новообраний Московський патріарх здійснить в Україну. І станеться це 27 липня - напередодні вшанування пам’яті князя Володимира. За інформацією прес-служби Української Православної Церкви Московського Патріархату (УПЦМП), Патріарх перебуватиме в Україні близько десяти днів й, окрім Києва, планує відвідати Донецьк, Крим, а також Західну Україну.

"Його Святість їде до своїх віруючих на святкування Хрещення Русі (цього року виповнюється 2021-річчя Хрещення Русі) А це - день народження Української та Російської православних церков на берегах Дніпра , повідомляє Новинар.

Детальної програми візиту Патріарха Кирила ще немає, однак за інформацією релігійної інформслужби в Україні (РІСУ), плануються зустрічі з ученими. "Його Святість підкреслив, що жодним чином він не хотів би, щоб під час візиту були (присутні – ред.) якісь політичні моменти", - повідомив РІСУ заступник керівника Секретаріату Президента України Юрій Богуцький, зазначивши, що візит Патріарха Московського відбудеться за кілька місяців до президентських виборів.

При цьому, за повідомленнями РІСУ, президент України Віктор Ющенко має намір обговорити з Патріархом Кирилом міжконфесійні взаємини в Україні. "Думаю, що з кожним роком і в Росії зростатиме розуміння, що не може у країні християнство бути різнорідним. Ми живемо в країні християнській, де є чотири православні конфесії. Як би виглядала Росія, коли б у неї, не дай Бог, було чотири конфесії?", - сказав нещодавно Ющенко в інтерв’ю радіостанції Ехо Москви.

На фоні майбутнього приїзду великого церковного гостя в Україну, Новинар вирішив поцікавитися у речників деяких релігійних українських конфесій та експертів-релігієзнавців, чи наблизить приїзд Кирила об’єднання православних церков. Іншими словами, чого варто сподіватися українському православ’ю - ще більшого роз’єднання чи суттєвого потепління?

Василь Анісімов, прес-секретар УПЦ МП: Патріарх Московський і всія Русі Кирило їде не до чужих, а до своїх віруючих. За статистикою Держкомнацрелігій, їх є 70% від усіх всіх віруючих України. Патріарх Кирило проведе Божественну літургію, поспілкується з мирянами. Це - головне.

Патріарх Кирило робитиме те, що потрібно Українській православній церкві. Об’єднувати православ’я повинна сама Українська православна церква й вона це робить, проводячи переговори з розкольниками (УПЦ КП – ред.), закликаючи до покаяння та примирення з Богом. З 1992 р. ми закликаємо до об’єднання, щоб це була церква, а не політична організація. Перш, ніж возз’єднуватися, потрібно зрозуміти, чи цього хочуть інші православні конфесії. Зокрема, Українська Автокефальна православна церква (УАПЦ) з УПЦ КП.

Євстратій (Зоря), єпископ, речник УПЦ КП:

Усе залежить від патріарха Кирила, м’яч на його стороні. Ми надали свої пропозиції й їхня суть полягає у визнанні Вселенським патріархом Варфоломієм та Московським патріархатом автокефалії Української православної церкви. Без всіляких покаянь (патріарха Філарета, очільника УПЦ КП – ред.).

Євген Заплетнюк, протоієрей, прес-секретар Київської патріархії УАПЦ:

Цей візит є суто політичним, й він нічого нового у відносини не принесе. Не лише я, але й більшість церковних аналітиків так вважають. Крім того, він буде історичним в силу того, що це – перший візит Московського патріарха. Що стосується відносин УПЦ КП та УПЦ МП, то сподіватися, що візит щось зрушить з місця, наївно. З кожним днем чвари збільшуються. Спілкування стає більш дипломатичним, але, в результаті, нічого не міняється.

Приїзд патріарха Кирила в Україну має значення радше для УПЦ МП: він утверджуватиме думку, що союз між братніми народами потрібно утримувати за рахунок єдності з московським патріаршим престолом. Не виключено, що під час перебування Кирила в Україні, люди зможуть висловити стосовно цього своє негативне ставлення, адже більшість з них підтримують ідею незалежної церкви. Приїзд московського церковного гостя продемонструє ставлення українців до нашого північного сусіда. Перший візит колишнього патріарха Алексія II в Україну був невдалим, тож подивимося, що буде цього разу.

Голові Російської Православної церкви не вигідна помісна церква в Україні. Адже тоді найбільшою православною церквою у світі стане Українська православна церква. Отже, влада Кирила зменшиться вдвічі.

Отець Ігор Яців, речник Української греко-католицької Церкви:

Сподіваємося, що новий Російський патріарх буде добрим очільником РПЦ й досягне кращих успіхів, ніж його попередник у справі пошуку єдності православних українців. Говорити про покращення чи погіршення стосунків між УПЦ КП та УПЦ МП внаслідок приїзду Кирила важко, оскільки відсутні його офіційні заяви по цій темі, а також певні кроки.

Якщо брати до аналізу його діяльність на посаді Голови відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦ, то можна сказати, що у патріарха Кирила – європейський погляд на цю проблему. Я думаю, він розуміє, що пошук єдності в українському православ’ї не лежить в площині ультиматумів, а у процесі діалогу.

Об’єднання православних церков можливе за умови доброї волі усіх сторін й готовності до компромісу. Саме так відбувався діалог між РПЦ та Російською Зарубіжною церквою – обговорення гострих кутів й підписання угоди.

Марія Омельчук, директор Інституту релігієзнавства Львівського музею історії релігії:

Патріарх Кирило не зацікавлений у створенні помісної церкви в Україні. Це ж такий ласий шматок, щоб його відпустити у вільне плавання! До процесу створення незалежної церкви в Україні має також долучитися Вселенська православна й римо-католицька церкви.

Віктор Єленьський, доктор філософських наук, президент Української асоціації релігійної свободи

В Україні патріарх Кирило продемонструє, що православний конфлікт – проблема УПЦ МП, тобто суто внутрішня й не потребує втручання ззовні, зокрема Константинополя. Кирило їде в Україну не об’єднувати православ’я, до однієї із своїх зарубіжних єпархій.

Не є нормальним з точки зору науки про церкву, що у незалежній державі немає православної автокефальної церкви. Її утворення залежить від того, що відбуватиметься в самій державі. Неможливо, скажімо, для православних в Івано-Франківській області піти "під крило" Московського патріархату, а православним у Луганській області порвати з Московською церквою, яку вони вважають церквою-матір’ю. Це є віддзеркаленням процесів, які відбуваються у масовій свідомості. Існують культурні й соціально-політичні розбіжності між людьми, які живуть на Заході та на Сході України.

Не зважаючи на конфлікт між УПЦ КП та УПЦ МП, українці продовжуватимуть довірятимуть православним конфесіям. Ця довіра може знизитись, однак не зникне повністю. Соціальні заміри свідчать, що церкві українці довіряють найбільше. І вже потім, війську, ЗМІ, судам, парламенту тощо.

Тарас Борозенець, кандидат філософських наук, релігієзнавець

Під час приїзду патріарха Кирила вкотре буде наголошено на визначальній ролі Православної Церкви в історії України та інших слов’янських народів, на необхідності збереження єдності Церкви, засуджено розкол й тих, хто до нього причетний.

У відповідь з боку представників УПЦ КП та УАПЦ скоріш за все, буде наголошено на неукраїнському промосковському характері УПЦ МП, на потребі суспільства мати власну помісну Церкву, чому усіляко заважає Московський патріархат, на необхідності вирішити дане питання за участю держави. Тому не варто очікувати від першого візиту патріарха Кирила прориву у подоланні церковного роз’єднання в Україні. Візит, радше сприятиме збереженню існуючого статусу кво у церковному житті нашого суспільства.

При цьому, статус кво буде збережений за умови не розігрування політиками православної карти. У контексті глобальної економічної кризи та перманентної передвиборчої компанії в Україні вірогідність цього є досить великою. Церковна проблематика в комплексі з іншими питаннями (мова, менталітет тощо) є болючою для свідомості українців й дозволяє політикам відволікти та переорієнтувати увагу населення від соціально-економічних проблем, які об’єднують українців проти влади.

Що ж до довіри українців до православ’я в умовах внутрішньоцерковного конфлікту, то, безумовно, вона не міцнішитаме, проте, знову ж таки, багато що залежить від того, як цю тему будуть використовувати політики та висвітлювати ЗМІ.

Довідка: Україна помісна: чи потрібна незалежна церква українцям?

За даними соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова у 2007 році, (опитано 2 011 респондентів віком від 18 років в усіх регіонах України) лише 20,7% українців є прихильниками цієї ідеї. Порівняно з аналогічним дослідженням 2003-го року, кількість прихильників становила 17,4%, тобто очевидне незначне збільшення.

Однаковою (як у 2003, так і у 2007 роках) є кількість противників помісної церкви – близько 23%. Проте зменшується кількість тих, хто не знає, що таке Єдина Помісна церква: якщо у 2003 р. таких було майже половина -49,7%, у 2007 – 39,6%.

Найбільшою мірою підтримують ідею Єдиної помісної церкви мешканці західних областей країни - 42,5%; віруючі – 27,1%; особи з вищою або не закінченою вищою освітою – 24,4%.

А от те, чиїми зусиллями має створюватися названа Церква, 23,3% вважають, що вона має створюватися тільки за допомогою представників церков шляхом діалогу. Ця думка домінує в усіх регіонах та в усіх групах, опитаних за ознаками ставлення до віри, статі, віку, рівня освіти. Участь держави у створенні єдиної помісної церкви підтримують лише 10% громадян. Натомість 48,4% українців не мають визначеної думки стосовно того, хто має створювати помісну церкву.

Цікаві дані стосовно причин міжконфесійних конфліктів. На запитання "Чому в Україні відбуваються конфлікти між вірними різних Церков?", відносна більшість громадян (36,2%) вбачають головну причину суперечок між церквами у прагненні церковних ієрархів до влади. Майже 29% опитаних вважають, що суперечки точаться переважно навколо майна й будівель, 27% впевнені, що церковні конфлікти є суто політичними. Ця точка зору переважає серед жителів міст-мільйонників і малих міст, близько 16% українців вважають що суть міжконфесійних конфліктів полягає у національному питанні.

Обговорити на форумі