Європейська писанка

Весна. У передчутті Великодня — одного із найбільших християнських свят, природа й люди. Із давніх-давен у ці дні зміцнювалася дружба, забувалися старі чвари. Щасливі від пробудження природи та Воскресіння Христа люди ходили в гості та дарували один одному великодній символ - писанку.

Цей час став початком українсько-польської дружби для школярів Івано-Франківського природничо-математичного ліцею та учнів польського ліцею імені Бачинського з міста Нова Суль За угодою про співпрацю рік тому дітей та педагогів об’єднала писанка. У рамках програми "Ріта" польсько-американської фундації "Освіта для демократії" троє вчителів і 15 учнів мали можливість відвідати польське місто та навчити закордонних ровесників виготовляти гуцульські та бойківські писанки.

Великий день - Велика ніч. "А ще проект передбачав вивчення історії та дати святкування Великодня, традицій і звичаїв найбільшого християнського свята - розповідає директор ліцею Мирослав Бідичак. - Ми презентували українську національну самобутність. У процесі спілкування виявилося, що у нас дуже багато спільного, але й чимало відмінного.

У Польщі Великдень є святом церковним, пов’язаним з Воскресінням Ісуса Христа. На Україні це є свято церковне тільки з кінця І тисячоліття. Перед тим це було свято на пошану сонця, яке в цей час "оживає", воскрешаючи сили природи. Люди колись вважали, що небесні світила - то очі божеств. У міфологічному світогляді світло символізує зрячість і правду, а темрява, ніч, туман є своєрідними синонімами сліпоти і кривди. З першим променем сонця вранці, за повір'ям, знищується вплив злих духів. Отож воно позначає знання, справедливість, милосердя, переможця всілякого зла і кривди

Тема сонця є часто присутня в прислів’ях та традиціях святкування Великодня на Україні, особливо на селі. Є також різниця в назві свята: в Польщі то Велика Ніч, а на Україні - Великий День.

Розпишімо писаночку на похвалу Богу. Під час майстер класу івано-франківські ліцеїсти згадували давні звичаї пов’язані з писанками За традицією, яйця розмальовують дівчата і жінки. Для цього потрібні тиша, спокій і зосередження на добрих думках. Розписуючи, стиха співають веснянок. Починають писанкарювати на свято Стрітення (15 лютого) - тільки-но молоде сонце набирає сили, прямуючи до весни.

На Великдень писанками вітають один одного родичі й друзі. Зазвичай, пишуть від 15 писанок і більше. 1-2 кладуть до великоднього кошика на посвячення, 2-3 - на кладовищі, 1-2 - священику в церкві, частину - роздаровують. Дітям дарують світлі, яскраві писанки. Дорослим - із зображенням 40 клинців, кривульок та безкінечників.

Окрім того, писанка в Україні є ще й символом кохання Дівчата дарують хлопцям, яких собі вподобали червону писанку. У відповідь хлопці мають подарувати хустинку або намисто, що є символам майбутнього весілля. На найкращих писанках дівчата настоюють воду, а потім нею вмиваються, щоб бути "гарними, як писанка".

Подаровані писанки тримають в оселі на почесному місці до наступного Великодня, а то й протягом багатьох років. Їх складають на тарелі або ж чіпляють на плетені з кольорових ниток шнурочки з китичкою на кінці. Можна нанизати цілу гірлянду писанок і повісити на стіні у вітальні. Якщо писанка ненароком поб'ється, її слід закопати в землю, бажано на городі або в полі.

Окрім писанок є ще й крашанки. вони переважно червоного кольору, що символізує пролиту за людей кров воскреслого Спасителя і радість життя. Темно-червоний колір готують з відвару цибулиння. З кори дикої яблуні - отримують жовту барву; з молодого березового листя - салатну; з шишечок вільхи - брунатну. У воду для фарбування крашанок додають потроху свяченої води - хрещенської, стрітенської і благовіщенської. Як правило, крашанок готують 13 - на згадку про Христа і його 12 апостолів.

Відмінністю між українськими і польськими писанками є те, що українські великодні символи розписані орнаментально. На польських писанках можна побачити сюжетні малюнки. Усі українські писанки залишилися у новосульському ліцеї.

Під час перебування в Україні поляки побували в одному з найбільших європейських музеїв Писанки в Коломиї та у Косові, гуцульському центрі писанкарства.

Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі