Нью-Йорк: Відзначено роман нашого краянина . По той бік "Барабського моста"

Роман "Барабський міст" наш краянин, уродженець Голоскова, а тепер — головний редактор міської газети "Нафтовик Борислава" (Львівська обл.) Роман Соловчук писав довго, як кажуть, — за два заходи. Принаймні, в кінці твору виставлені дати: 1988—1989-й та 2004—2005-й.

Твір міг побачити світ у видавництві "Український письменник" ще 1992 року. Здолавши чималі перепони, після численних рецензій та схвалень, редакторських зауважень, виправлень роман уже був включений у видавничий план, та на заваді стали економічні негаразди. Та й називався би він тоді "Грімниця". Довелося авторові покласти його у шухляду.

За доопрацювання твору Роман Соловчук узявся 2004 року і вже наступного 2005-го у львівському видавництві "Кобзар" він побачив світ під назвою "Барабський міст".

Йдеться в ньому про історичні події в Галичині за часів польської окупації, хоча розповідь сягає й періоду панування Австро-Угорщини.

Бараба, по-місцевому, — босяк, жебрак, злидар — від біблійного Варави. Тож Барабський міст — це не лише міст через Тисменицю, а й між злигоднями та багатством, міст через прірву нерівності, який єднає два береги. По один бік — неймовірні багатства, надбані за рахунок кривавого поту та нелюдських зусиль робітників, які за мізерні копійки добували нафту й земляний віск для зайд зі всього світу. По другий бік моста — злиденні хатинки тих, хто творив оті багатства, ризикуючи життям, аби заробити на такий-сякий харч для родини.

У романі письменник дає соціальний зріз тодішнього суспільства. Ось — аналітичний Гринь Турчин, який, опинившись на маївці зовсім випадково, з цікавості, потрапляє до буцегарні. Поступово в гнилому підвалі Гринь переосмислює власне життя. У нього зникає страх перед жорстоким поліціянтом Клаповським, пробуджується гідність.

Цікаво переплелися долі й братів Івана та Павла Любинських. Обидва служили в Січових стрільцях, та потім Іван став більшовиком, який покладав усі надії на Москву. Павло ж переконаний, що самим треба боротися за незалежність України, і разом з дружиною Дариною влаштовували вечори, на яких співали патріотичних пісень, розповідали правдиву історію краю, всіляко пробуджуючи національну свідомість. Навіть смерть матері не примирила братів.

І далі їхні долі розійшлися. Павло потрапив у лабети поліції, а Іван помандрував у Радянську Україну. Чи дійде?

Ось так розгортається сувій суперечливої та жорстокої історії Галицького краю.

Майстерність автора оцінили за кордоном: у Нью-Йорку на літературному конкурсі україністики Фонду Воляників-Швабінських при фундації Українського вільного університету роман "Барабський міст" дістав щонайвищу відзнаку.

За статтею Віри КУЛЬОВОЇ ("Журналіст України" №3, 2008 р.) підготував Олег ПРОСКУРЯКОВ

Джерело: Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі