друкувати
Скільки коштує місце у прохідному списку до парламенту. В $ США…
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-04-06 06:03:08
Про блокування виборчої реформи в Україні, про нардепів за якими плаче тюрма, про позачергові парламентські та президентські вибори в Україні, прогнози щодо кандидатів у президенти та мера Львова, в інтерв’ю для MediaStar .
- Наскільки існуюча виборча система себе виправдала, зважаючи на безлад у парламенті, який без проведення нових виборів до Верховної Ради зводить усі законодавчі напрацювання нанівець?
- Виборча система національного рівня не виправдала себе. Насамперед, відзначу людину, яка завжди знущається над українськими виборцями – це Юрій Ключковський, керівник групи з підготовки Виборчого кодексу. Я не побоюся це сказати, нехай він подасть на мене до суду. Річ у тім, що з 2000 року ця людина блокує усі ініціативи Комітету виборців України. Він ніколи не запрошує нас до співпраці - практиків, до дискусії, тоді як він – теоретик. А ми показуємо йому усі "ями" виборчих кампаній. Я готовий відповідати за свої слова.
Виборча система має свої законодавчі проблеми. Рішення референдуму 2000 року в Україні не імплементовані. Хоча вони набувають законної сили згідно з Конституцією. Чи скасовано депутатську недоторканість, чи введено двопалатний парламент? Ні. Сьогодні там корупціонери, бандити і люди, котрих усі ненавидять. Це так званий "клуб мільйонерів". Сьогодні у нас не політичні партії, а економічні франчизи. З Києва є вказівки йти на вибори під певним брендом, працювати на певного лідера. Формується список, а лідер на місцях має переконувати виборця. Тому не має значення як відбувається процес. Можу сказати: місця купують. Що робити виборцям: пікетувати офіс партії? Це смішно! Я вважаю, що вкрай необхідні реформи. Але ще 2000 року ми запропонували Виборчий кодекс для того, щоб було ухвалено єдиний уніфікований документ для забезпечення виборчого процесу. Але він аж зараз "доходить" до Ключковського.
- У світі виборчі системи мають свої недоліки і переваги. Які основні кроки можна запропонувати для виходу із ситуації?
- Проблема у тому, що у нас вирішенням виборчих проблем займаються не експерти, а люди, про яких я сказав вище і телебачення. Сьогодні говорять про відкриті списки. Проте, кожна із виборчих систем має свої ключові переваги і недоліки. Якщо в країні надалі працює однопалатний парламент, то змішана система виборів в такому випадку є найкращою. Якщо повернутися до імплементації рішень Всенародного референдуму, то верхня палата – пропорційна система, нижня палата – мажоритарна система.
Щодо місцевих виборів, то доцільною однозначно залишається мажоритарна система виборів. Якщо залишити пропорційну систему виборів, то варто запровадити американський досвід. Там кожних два роки обирають місцеву раду. При цьому, навантаження на бюджет не має.
- Яким чином заставити парламентську коаліцію працювати в умовах, які ми сьогодні маємо?
- Пересадити частину депутатів у тюрми. Насправді, у діях багатьох народних депутатів я бачу ознаки злочину – державницьку зраду. Усі фракції Верховної Ради, 16 політичних партій скоїли злочин перед державою. Однак, цих представників можна посадити в тюрми тоді, коли буде знято недоторканість депутата .
- Лідер КПУ Петро Симоненко переконаний, що запровадження мажоритарної системи виборів загрожує Україні втратою унітарності і руйнуванням територіальної цілісності? Наскільки його впевненість має під собою підгрунття?
- Така думка має право на існування. Запровадження мажоритарної системи загрожує лише його фракції. Бо ні він, ні Грач не наберуть необхідних голосів. Хоча, як бренд, КПУ має свого виборця.
- Чи не виглядає так, що на рівні сільради необхідний мажоритарний принцип виборів, але на рівні районних рад, міських, обласних і Верховної Ради – тільки пропорційний?
- Це важке питання. Річ у тім, що сьогодні не проведена реформа. Якщо її не має, то не має організаційності існування районів і обласної ради. Якщо її проведуть, вважаю, що голову району і керівника області обиратимуть виборці. Так було 10 років тому.
- Раніше партії і блоки долали 4% бар’єр, а сьогодні - 3%. Чи будуть інші пропозиції щодо відсотків у виборчій системі?
- Існують пропозиції від "партій-динозаврів". Але це черговий обман виборця. Річ у тім, що політичні сили, які не набирають бар’єру віддають свої голоси "динозаврам". Тому для таких партій це дуже приваблива пропозиція. Насправді, бар’єру взагалі не повинно існувати. На мою думку, чим більше політичних сил представлено у парламенті - тим краще для людей. Обман виборців за три роки, відомо, до чого призвів. Формувалися мегаблоки.
На телебаченні була пропаганда, буцімто якщо виборець не проголосує за великі партії – голос пропаде. Це не правда. Найефективніше голосування відбулося за КПУ. Це тому, що із розрахунку на одного виборця в КПУ найбільше представників Львівської області.
- Протидія прийняттю нового закону про вибори народних депутатів змішаної виборчої системи робиться для того, щоби не допустити проведення політичної реформи. Якщо це буде зроблено, то який сценарій виборів можна передбачити?
- Найбільші протидії - це Ключковський і "кліка невдоволених". Я йому сказав, навіщо мордувати людей, обмежуючи у виборчих правах. Але народ їх заставить. Законні методи змін – загальнонаціональний страйк, який уже визріває. Після цього швидше за все варто провести Всеукраїнський референдум. Це мирне вирішення питання.
- Вибори до Верховної ради 1994 року пройшли за мажоритарною системою. Але у листопаді 1993 року появилася альтернатива мажоритарні, бо тоді за підтримку виборів за змішаною системою виступила частину соціалістів, рухівців. Що зараз можна змінити?
- Самі ж депутати блокують це питання, для них пропорційна система – це життя. За пропорційною системою вони залишаються, бо їх транслюють національні медіа, а це 9 національних каналів. Сьогодні новій політичні силі важко пробитися. Із 9 каналів, 8 - контролює одна політична сила. Тому залишається питання пропаганди. Іноземні канали теж формують потужну думку. Наприклад, не буде російський телеканал агітувати за певного депутата з окремого округу.
Політики бояться мажоритарки. Цьогоріч місце у прохідному списку до Верховної Ради коштує 10 млн. доларів США. У не прохідний 5-7 млн. доларів США. 2006 року місце у прохідному списку до міської ради в середньому коштувало 10 тис. доларів. Особисто я знаю депутатів, які заплатили і пройшли. Вони на першій же присязі заплатили кошти. Пропорційна система породжує корупцію. Вони заплатили – і забули. Станом на листопад минулого року на Всеукраїнському рівні сума за проходження мінімальної політичної партії, повторюся, – 10 млн. доларів США.
- Чи можлива сьогодні політична реформа. Якщо так, то що ми отримаємо після її завершення?
- Ні! Не можлива, особливо з тими політиками, яких маємо при владі. Думаю, що виникне варіант, коли будь-хто з депутатів, депутатом уже ніколи не стане.
- Але ж є варіанти підкупу голосів людей, адмініресурс, якими користуються для успіху на виборах?
- Так, погоджуюся. Для того й існує наша організація, аби фіксувати, адже існує кримінальна відповідальність за подібне. Насправді, вину довести легко. Нас просив Президент не піднімати цю тему, незважаючи на те, що було виявлено багато фальсифікацій. Ми пропонували усіх посадити. У виборчих комісіях були вчителі, дрібні чиновники, яким ми "зламаємо долі". Чомусь Президент не прислухався до нашої думки. Тому маємо те, що маємо. Можна робити беззаконня на місцях, пригадайте, що робилося із викраденою у спікера карткою.
- Чи можливо провести позачергові президентські вибори в Україні, згідно із законодавчими нормами?
- Вибори президента мають відбутися 17 січня 2010 року. Але політична ситуація є гнучкою. Думаю, попередньо будуть дострокові парламентські вибори. Зверніть увагу! Якщо будуть парламентські вибори, то нікому буде призначити вибори президента. Доки не оберуть більшість у Верховній Раді – не можна почати президентську виборчу кампанію. Це дуже реальний сценарій, про який мало хто говорить. Для прикладу, якщо зараз Ющенко розпускає парламент (він має на це усі правові підстави – указ не відмінений, а призупинений), то нас очікують парламентські вибори.
Далі - рік ми матимемо "коломийку" із більшістю, тоді з 17 січня 2010 року Ющенко працюватиме з приставкою "виконувач обов’язків" доки парламент не буде легітимним, аби призначити президентські вибори. Ми чуємо заяви про імпічмент, але це смішно. Усі ж чітко знають, що після заяви з трибуни парламенту про імпічмент, президент у відповідь його розпустить.
- Хто буде основними гравцями на президентських виборах 2010 року?
- Згідно із соціологічними даними, Ющенко – наш президент. Він призначить президента. Думаю, у цій ситуації буде працювати механізм праймерізу. Від Ющенка будуть свої кандидати, двоє з яких відомі, а третій – ні. Перший – Яценюк, другий – Гриценко, є і третій кандидат, якого ще не оприлюднюють. На рейтинг попрацює Ющенко. Але сьогодні рейтинг Яценюка (9%) такий самий, як у Тимошенко. Рейтинг є високим як для людини, яка заявила лише три місяці тому, що йде у Президенти. У нашому регіоні на нього покладають дуже великі надії.
Цікаво, що рейтинги Яценюка є однорідними по всій країні. Позитивна динаміка спостерігається як у Харкові, Донецьку, так і у Львові. Про що не скажеш про інших політиків. Отож, на президентські вибори олігархи дивляться так. Якщо у другий тур виборів проходять Янукович і Яценюк, то це нормально - буде Яценюк. Якщо ж у другий тур пройдуть Яценюк із Тимошенко, то знову ж він на коні. Усі олігархи сьогодні ставлять кошти на Яценюка, тому він майже щодня на телебаченні. Створення громадського руху, замість партії – це модна тенденція, якою вдало скористався Арсеній Яценюк. Для просунення на президентських виборах не потрібно партії.
І третій несподіваний кандидат –Наливайченко. Думаю, його "засвітять" у липні цього року. Ймовірно, саме він переможе на Президентських виборах. Чому я так кажу. Пригадайте вибори у Росії, коли Путін з’явився серед потенційних кандидатів? Так, майже в останню секунду.
Усі троє – в одній команді, де Ющенко вирішує: на кого поставити. Сьогодні система є в "пріємніку". Після цього, знову Президентом буде Ющенко, бо такий сценарій. Адже усе зводиться до одного – не допустити Тимошенко до Президентської влади. Іншого не має. Хто буде Президентом – не важливо, головне, щоб не Юлія Тимошенко.
Якщо у другий тур пройдуть Тимошенко і Янукович, то Ющенко не допустить сьогоднішнього прем’єра.
- Нас очікує клондайк різноманітних виборів – парламентські, президентські, місцеві вибори. Наскільки доцільно провести усі вибори одночасно?
- США є успішною країною, там вибори відбуваються щотижня. Вони навіть обирають суддів. Чим більше виборів - тим краще людям, але не політикам. Це моя постійна позиція. Політики так говорять, буцімто людей втомлюють вибори. А насправді це політики бояться давати людям гроші і нести відповідальність.
- Як проводитимуться місцеві вибори і вибори мера? Чи можна назвати дати усіх виборів найближчих років?
- Ні. Усі вибори призначає Верховна Рада. Сьогодні можна відновити указ Президента про розпуск парламенту за 2008 рік. Нас чекають вибори сільських і селищних міських голів – в останню неділю березня 2010 року.
- Які Ваші прогнози щодо ймовірних кандидатів на крісло міського голови Львова? Андрій Садовий має шанси пройти на другий термін?
- Андрій Іванович багато в чому мені імпонує. Якщо ситуація з підготовкою Львова до "Євро-2012" буде такою як зараз, то Садовий більше не буде мером. Хто буде мером Львова? Знаєте, якщо Садовий провалить Євро, то у нинішній соціології прізвища потенційного мера навіть не фігурують. Сьогодні у соціології фігурують Олег Тягнибок, Петро Писарчук, Степан Кубів, Олег Мацех. Ці кандидати є не надійними і не стануть мерами.
2001 року була передвиборча війна між Куйбідою і Садовим. Але появився Любомир Буняк, який переміг усіх. Те ж саме буде на мерських виборах наступного року. За Буняка голосували не як за надійну людину, що обіцяла водопостачання, а за… "Нашу Україну". За Буняка голосували тому, що у пресі писали: "Ющенко підтримує Буняка".
- Тож, з якого середовища прийде потенційний кандидат у мери Львова?
- Це буде людина, на яку ми сьогодні не сподіваємося, людина не з політичної сфери. Адже політична сфера проїлася. Скажу, що Писарчук точно не буде мером Львова. Він не здобув свого електорального піку. Більше 12% голосів виборців Писарчук не здобуде, а для перемоги необхідно 22%, стартовий відсоток становить 18. Сьогодні Садовий і Куйбіда мають стартову кількість необхідних відсотків. Проте, цього не достатньо. Перемогу забезпечить лише 25%.
Прийде людина, до якої львів’яни ставляться позитивно. Наприклад, назву прізвище Кличка, (не йдеться про його балотування на мера Львова). До цієї людини ставляться позитивно, так може статися у Львові. Себто потенційним кандидатом буде людина не зі сфери політики, але з позитивним іміджем. Це буде людина, що є гордістю нації.
- Дозвольте, Вам заперечити. Крім позитивного іміджу на кшталт "гордість нації" необхідно мати менеджерські та господарські здібності. Адже Львову так потрібен професійний господарник.
- Так… А ще потрібно два мільйони доларів… Навіщо все це? Черновецький керує Києвом! У нас така система, що державою може керувати кухарка. Тимошенко урядом керує – так , повідомляє MediaStar .
Обговорити на форумі