Калуш: Льодовий палац без грошей перетвориться в басейн

Калуський льодовий палац імені Степана Бандери, перший і єдиний в Україні спорткомплекс, який збудований за державний кошт, залишився без фінансування. Комплекс заборгував від початку року тільки за світло понад 100 тисяч гривень. Платити нічим. Якщо електроенергетики вимкнуть рубильник струму, льодова арена перетвориться на басейн.

Калуський льодовий палац імені Степана Бандери перетвориться на басейн?

Прикарпатський районний центр Калуш – перший і єдиний в Україні, в якому за державні кошти побудували льодовий палац. Врочисте відкриття палацу за участю міністра спорту Юрія Павленка та обласних високопосадовців відбулося 5 січня. Не минуло й трьох місяців, як дорогий державний подарунок перетворився на чемодан без ручки – нести важко, а кинути шкода.

Калуський льодовий палац звели завдяки цільовій державній програмі розвитку хокею в Україні. Свого часу на цю програму з державного бюджету було передбачено десятки мільйонів гривень. Програма також визначала міста, в яких мають будуватись льодові арени. Це, зокрема, Донецьк, Херсон, Харків. Потрапив до списку щасливчиків і прикарпатський Калуш.

За словами керівників міста, з держбюджету на будівництво льодового палацу в Калуші було виділено 20 мільйонів гривень. Дольова участь міста полягала у виділенні земельної ділянки під будівництво. І сесія калуської міської ради проголосувала за відведення двох гектарів для палацу в парковій зоні. Землю було передано у державну власність. Таким чином, льодовий палац належить державі, і опікується ним безпосередньо управління з питань будівництва та реконструкції спортивних споруд в Україні при Міністерстві молоді та спорту. Керує палацом суддя національної категорії Євген Геренда.

– Не треба дивуватись, що Калуш отримав цей державний грант, – розповідає начальник міського управління у справах сім’ї, молоді, фізкультури і спорту Михайло Клим. – По-перше, у нас є ініціативна людина. Це голова федерації хокею в області Ярослав Дорош. Він свого часу встановив тісні стосунки з федерацією хокею України і відразу активно включився в процес визначення міст, де мали б будуватись ці палаци. Крім цього, його всебічно підтримав міський голова Калуша Ігор Насалик. І тому в нашому місті з’явився такий палац.

Льодова арена стала справжнім подарунком для мешканців невеличкого міста. І діти, і дорослі радо ставали на ковзани та робили свої перші кроки на катку.

Втім, вже незадовго після відкриття арени з’явилося й чимало проблем, які поставили під загрозу саме її існування. Наприклад, палац повинен працювати в такому режимі, щоб вийти на самоокупність. Це було однією з головних вимог керуючого управління. А коли міська влада порахувала видатки на утримання палацу, виявилося, що заробляти він за місяць має 120-130 тисяч гривень. Такий показник для палацу у містечку з населенням приблизно 60 тисяч осіб практично не досяжний. Левову частку видатків, майже 70 відсотків, складає оплата за електроенергію. Адже потрібно утримувати холодильну установку, яка працює цілодобово; обігрівати роздягалки (для цього встановлено два електричних котли). А ще – освітлювати саме льодове поле. Загалом, навіть у холодну пору року палац споживає електроенергії на 50 тисяч гривень за місяць. Зрозуміло, що влітку ця сума ще виросте. Крім цього, потрібно персоналу платити зарплату. А є ще така стаття, як утримання спеціального автомобіля, що чистить, шліфує та заливає лід. Його моторесурс – 150 годин роботи. З них, на час підготовки матеріалу, машина відпрацювала вже 125. Тепер потрібно провести її технічний огляд. Як розповіли працівники льодового палацу, техогляд такої машини коштує 8 тисяч гривень. Крім того, розхід палива у цієї машини – 2,5 літра 95-го бензину за один виїзд на поле. І виїжджати вона має через кожну годину експлуатації льоду. Якщо льодовий палац працює 12 годин на добу, витрата пального складе 30 літрів, а за цінами на кінець березня це понад 160 гривень.

Звичайно, гроші льодовий палац може отримати лише з відвідувачів, адже про проведення серйозних льодових змагань поки що можна лише мріяти. Хто захоче поїхати у невеличке містечко, де немає жодного пристойного готелю, навіть якщо там чудове льодове поле? На сьогодні оплата за послуги палацу складає 20 грн. з дорослої людини і 10 грн. – з дитини віком до 16 років за 45 хвилин катання. Прокат ковзанів – 10 гривень.

– Безумовно, така цінова політика не є рентабельною для палацу, – каже Михайло Клим. – Перед нами стоїть зараз питання: де брати кошти? Як я бачу, то це кошти з бюджету міського, а також з обласного. Звичайно, ми будемо звертатись до сесії міської та обласної рад з проханням дотації для цієї установи. Ми вважаємо, що палац є проектом не тільки міського значення, але й обласного. Адже в нас вже проходили змагання з хокею рівня Вищої української ліги. Дніпропетровські «Вовки» зустрічались з івано-франківською «Ватрою».

Отже, після феєричного відкриття палац став непомірно дорогою іграшкою. І ця дорожнеча ставить під сумнів подальше його існування. Бо не факт, що в умовах кризи обласна чи міська рада захочуть взяти на себе його фінансування. Натомість позиція електроенергетиків непохитна: якщо палац не погасить стотисячну заборгованість за січень-лютий, льодова арена залишиться без електрики. Зрозуміло, що як тільки вимкнеться рубильник струму, арена перетвориться на басейн.

Без державного фінансування Калуський палац приречений на занепад. Рішення будувати такий об’єкт у нерентабельному (з огляду на платоспроможність) місті виглядає як безглузде витрачання державних коштів. Звісно, немає сумніву, що мешканці прикарпатських містечок і сіл мають не менше право на відпочинок і оздоровлення дітей, ніж жителі мегаполісів. Однак, роблячи такі «щедрі подарунки», державні мужі мали б подбати і про їх фінансову підтримку. В іншому разі будівництво дорогих спорткомплексів перетворюється на нікчемний фарс , повідомляє Галицький кореспондент.

Обговорити на форумі