Хто за український сенат?

Перший за три роки виступ Президента України В. Ющенка у Верховній Раді зі "щорічним" посланням про внутрішню та зовнішню політику став сюрпризом для всієї країни й нині є темою номер один для політичних пліток. Жорстко охарактеризувавши соціально-економічну ситуацію в країні, водночас знову гостро критикуючи уряд Ю. Тимошенко і звинувачуючи її в приховуванні масштабів проблем в українській економіці, Ющенко у вівторок неочікувано запропонував свій варіант Основного Закону з такими "новелами", від яких політикум став, що називається, "на вуха".

"Ми виявилися не готовими зустріти кризу. Її перший удар став болючим і важким... Ми позбулися зовнішніх ринків, на які припадало 60% українського експорту, — від цих ринків залежав майже весь наш валютний виторг. Наслідком цього стало уповільнення зростання ВВП у 2008 році до 2,1 %... й нищівне скорочення на 25-30 % за підсумками січня — лютого поточного року", — сказав В. Ющенко в щорічному посланні до Верховної Ради. Президент визнав, що перед Україною стоїть загроза економічного занепаду, поглиблення політичної кризи та зростає загроза акцій протесту. Але всього цього, за його словами, можна уникнути. Країна очікує кредиту від МВФ, й нині урядові треба істотно скоротити соціальні витрати і т. ін.

Словом, промова Президента у Верховній Раді 31 березня підкреслила глибину економічної кризи, в якій нині опинилася Україна. У цьому зв’язку цікавими для нас видаються оцінки зарубіжної преси, які появилися після виступу українського чільника в парламенті. Британська газета "Financial Times" стверджує, що українська економіка зазнала найбільшої шкоди в Європі внаслідок міжнародної кредитної кризи й нагадує, що МВФ, виділивши першу частину багатомільярдної позики Києву, нині грошей не дає через стурбованість дефіцитом українського бюджету і політичним протистоянням. Водночас "Financial Times" саркастично зауважує, що, аби зменшити економіку на третину, треба таки добре попрацювати, й стверджує, що економікою України керують найгірше з-поміж усіх центральноєвропейських країн. На завершення це видання радить політикам і урядовцям в Україні та в інших східноєвропейських державах зважати на можливість затяжної багаторічної кризи латиноамериканського зразка.

А от в Україні найбільшу увагу викликали не економічні оцінки Президента, а запропонована ним конституційна реформа. З тим, що це конче потрібно Україні для впорядкування управлінської моделі й уникнення тертя між владними гілками, згодні, здається, представники всіх політичних таборів. На цьому, власне, й наголошував сам Президент. Але багатьом ця ідея не сподобалася вже тому, що українські президенти наприкінці своїх повноважень і ще й за мінімальної суспільної підтримки ініціюють конституційні зміни. Дехто вже вважає це навіть недоброю політичною традицією. Прихильники Президента, навпаки, наголошують на тому, що підозрювати його в якихось "меркантильних" інтересах — нісенітниця.

Що ж запропонував Ющенко? За його проектом, верхня палата парламенту має формуватися на мажоритарній основі й представляти регіони. Нижня — обиратися на пропорційній основі, а до її повноважень повинні належати ухвалення законів, які потім розглядатиме верхня палата, а також призначення уряду.

Ідея двопалатного парламенту для України не нова. Її намагалися втілити в життя і Л. Кравчук, і Л. Кучма. Структура парламенту з двома палатами — явище досить поширене в світовій практиці: 22 з-посеред європейських і пострадянських держав мають однопалатний парламент, а 19 — двопалатний. Проте ідея двопалатного парламенту ніколи не мала підтримки в більшої частини українських депутатів. Її противники наголошують, що таким чином Президент прагне ще більше розсварити й послабити законодавчий орган.

Про своє несприйняття цього наголосила й прем’єр-міністр Ю. Тимошенко: "Двопалатний парламент відповідає федеральному устрою країни. Україна — унітарна держава і, наскільки я знаю, і Президент, і його команда, і наша команда, ми завжди стояли на принципах унітарності України, і не підтримували жодних походів за федералізмом. І тому мене дуже дивує, що Президент змінив свою публічну позицію".

"У нас проблеми з основною палатою — так званою нижньою, то уявіть собі, що буде, коли в Україні буде дві палати", — сказав на це лідер "Фронту змін" А. Яценюк.

Ряд відомих політичних експертів також висловив побоювання, що двопалатність тільки до решти заплутає українську владу. "Утворення двопалатного парламенту лише ускладнить систему державного управління, процедуру ухвалення законів, призведе до створення нових конфліктів між сенатом та палатою депутатів, сенатом та президентом, сенатом та урядом", — заявив політтехнолог І. Жданов. На думку політолога В. Небоженка, створити двопалатний парламент означає зробити його недієздатним.

Але попри ці зауваження противників конституційних новацій проблема повноважень владних гілок в Україні сама по собі не вирішиться без внесення змін до Основного Закону країни.

Автор: Петро ЗАХІДНЯК
Джерело: Галичина
Обговорити на форумі