"Камбоджієць із Березані" (фото)

Так називається виставка, яка днями відкрилася в івано-франківському культурно-мистецькому центрі "Є". Свої незвичні картини прикарпатським поціновувачам художньої творчості представила людина, чиє життя схоже на захоплюючих пригодницький фільм. Це український художник камбоджійського походження Ук Дара Чан.

Він народився у сім’ї генерала королівської гвардії Ук Чана. У талановитого й родовитого хлопця було все. Та життя перекреслила революція. Батька розстріляли червоні кхмери. А Ук Дара Чана та його сестру Ван Сідем разом з матір’ю вигнали в джунглі на так зване перевиховання.

Там жили напівдикі племена, які навіть кхмерської не розуміли. Та кмітливий хлопчик зумів вижити і навіть здобув славу людини з надприродними здібностями, що вміє розмовляти з тваринами. Так одного разу хлопцю довелося заночувати у лісовій гущавині, що таїла в собі неабияку небезпеку. Він вартував біля намету і задрімав. Аж раптом до намету підійшов тигр. Хлопчик не розгубився і вкинув у вогонь сухе листя. Тигр щез. Навчився Ук Дара Чан боротися із отруйними кобрами, розрізняти їстівні та неїстівні рослини, користуватися засобами народної медицини.

Перейнявши усі знання про спосіб виживання в джунглях, камбоджієць звертав увагу й на прекрасне. Так у непролазній гущавині серед ліан, диких звірів та старовинних великих закинутих буддійських храмів він став художником. Перші дитячі малюнки були виконані загостреною паличкою на сухій корі.

Сеерд двадцяти виселених сімей часу, коли скинули червоних кхмерів, дочекалося тільки три. Ук Дара Чан з повернувся до Пном-Пеня. Бажаючи стати художником, він закінчив королівську школу мистецтв, де поглиблено вивчав графіку та живопис. Захоплювався також філософією та поезією. Як один із кращих стипендіатів свого навчального закладу, юнак отримав можливість продовжити навчання закордоном. Доля закинула талановитого камбоджійця у незнану країну та привела до Київського державного художнього інституту.

В Україні юнак знайшов майбутню родину. На дні народження в однієї зі своїх землячок він познайомився із майбутньою дружиною Світланою, яка жила із камбоджійкою в одній кімнаті гуртожитку Інституту культури. Вродлива мешканка містечка Березань, що на Київщині, також вподобала собі юнака з екзотичної країни. Проте мати Світлани й чути не хотіла про зятя буддиста. Довелося Ук Дара Чану прийняти християнство. При хрещенні він отримав ім’я Михайло та оселився з дружиною в Березані.

У подружжя народилося двоє дітей: син Денис та донька Христина. А сам камбоджієць каже, що за майже двадцятирічне перебування на Київщині став зовсім українцем. Нині магістр мистецтвознавства примножує мистецьку та спортивну славу Березані, викладаючи у місцевій школі мистецтв та займаючись із місцевими дітлахами Таеквон-до. Його учні вже представляють свої виставки та виступають на світових спортивних змаганнях. У 2008 році Дара Чан одержав міжнародний сертифікат та атестований як володар чорного поясу четвертого дану.

Проте основне його заняття - писання картин. Роботи Ука Дари Чана прикрашають національні музеї та приватні колекції Австралії, Великої Британії, Голландії, Німеччини, США, України та інших країн. На полотнах камбоджійця дивним чином переплітаються зовсім не схожі українська і кхмерська культури. Картини, де зображена батьківщина художника, вражають масштабністю, екзотикою та яскравістю кольорів. На картинах з українською тематикою, люди зображені трохи схожими на камбоджийців. Що ж, у художника на все свій погляд.

На жаль, уже понад двадцять років Ук Дара Чан не був на батьківщині. Його мати так і не побачила невістки та онуків і померла у 1998 році. Проте у листі встигла написати синові: "Твій вибір мені сподобався!". Зараз у Камбоджі живе його старша сестра Ван Сідем, яка працювала перекладачем з кхмерської при ООН. Ук Дара Чан мріє зараз повернутися у рідні краї та показати дітям свою рідну і незвичну землю.









Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі