Доторкнутися до природи серцем

Уміння відчувати красу природи і бажання її захистити — важливі якості сучасної екологічно грамотної людини. Дитяча громадська організація "Зелений світ" Гвіздецької ЗОШ І-ІІІ ст. виконує проект "Доторкнутися до природи можна тільки серцем...". Одним із етапів реалізації проекту є збір матеріалів про художників-пейзажистів Гвіздеччини.

Цілому світу відомі пейзажі І.Шишкіна, А.Васнецова, І.Левітана, гірські вершини Н.Реріха, стихії Айвазовського. Наша гвіздецька земля теж багата своїми талантами. Тут народилися, жили і працюють художники, які з любов’ю відтворюють на полотні мальовничі куточки рідної землі.

Серед них — Ярослав Пстрак, який народився 24 березня 1878 року в містечку Гвіздець. За допомогою меценатів талановитий юнак навчався у Мюнхенській Академії мистецтв. Він творив як живописець, малював портрети і жанрові сцени. Протягом усієї творчої діяльності Пстрак працював над пейзажами рідного Прикарпаття, створив чудові картини "Краєвид з березами", "Краєвид з річкою", "Над струмком", "Зимовий пейзаж" та інші.

Його картини зберігаються в музеях Львова, Івано-Франківська, Коломиї, у приватних колекціях.

Гвіздецьку школу закінчив відомий художник Коломийщини Алядар Кучурак. Його картини — це різноманітні краєвиди околиць Гвіздця, мальовничі куточки Карпат. В 2000 році в музеї історії м. Коломиї відбулася виставка робіт А.Кучурака.

Зі споминів про сім’ю Кучураків 96-річної Терлецької (14 березня 2008 р.).

"Сім’я складалася з чотирьох осіб: батьки та твоє синів. Це були дуже інтелігентні люди. Між собою розмовляли угорською мовою, з іншими спілкувалися на польській та українській. Алядар був дуже неспокійним хлопчиком Він завжди щось розглядав і постійно малював. Часто з мольбертом сидів біля дубів. Це було його улюблене місце...".

Надія Ткаченко — художниця нашого селища, справжній майстер своєї справи. Ця працелюбна людина дарує нам світ краси, який змальовує своїм пензлем і поетичним пером. Надія Петрівна видала збірки віршів для дітей, оповідань та казок, поезій для дорослих, готується до друку її книжка "Віками оповитий".

У цім житті щось написати,
Хоч не сонети й не пісні.
І все ж я буду прославляти
Плакучі верби запашні.
Десь там, в строфі незнаменитих,
Гвіздець на клаптику землі.
В садах на пагорбах відкритих
Ховає барви вікові.

Її оселя — це невеличкий музей. Тут панує аура людини, яка відчуває світ отим "шостим" відчуттям, яке притаманне вибраним людям, з особливими здібностями. Малюнки на стінах, на дверях, на вікнах. Кругом картини...

Надія Петрівна вчила малювати не одне покоління школярів, вела гурток малювання в Будинку школяра. Її учні малюють для себе, для сім’ї, а деякі з них стають відомими художниками.

Серед них — Віктор Семеняк. Народився в Гвіздці. Закінчив середню школу та школу мистецтв під керуванням Н. Ткаченко (акварель, графіка).

Віктор малює картини в різноманітних техніках: олія, акрил, акварель, батік, темпера, фреска. Бере участь у різноманітних виставках, які проходять у галереях "Ніл", "Акварель", "Ірена" та ін., виставки в Нацбанку України та в першій столичній мистецькій галереї "Зуза". Він — художній керівник галереї "Диптих" та мистецької школи "Штудія" в Києві. Тільки та людина може створити таку красу, яка доторкається до природи серцем.

З вдячністю згадує свого наставника Надію Ткаченко Світлана Деделюк. Вона малює пейзажі, натюрморти, портрети. Світлана Дмитрівна — викладач малювання школи мистецтв, передає своє вміння та любов до малювання студійцям. Її учні ставали неодноразовими переможцями в різних конкурсах обласного та всеукраїнського рівнів.

Славиться своїми художніми здібностями і сім’я Ковтуників: батько Василь Васильович та син Іван Васильович. Вони закінчили Косівський інститут прикладного мистецтва. Василь Васильович, як і більшість митців, тонко відчуває красу природи, любить її. Він закоханий у нашу річку Чорнява. Саме В.Ковтуник допоміг нашим зеленосвітівцям організувати експедицію вздовж русла річки, охопивши Тлумацький, Коломийський, Снятинський райони.

Тема проекту допомагає розвитку естетичного ставлення до природи і виникненню бажання захищати її природну красу. Дуже хочеться, щоб зі стін школи виходили люди не емоційно глухі і черстві, а душевно красиві, з прагненням творити прекрасне.

Автор: Вікторія ДОВГОШИЯ, вчителька біології Гвіздецької ЗОШ І-ІІІ ступенів
Джерело: Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі