друкувати


На хвилину раю із… ШЕВЧЕНКОМ

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-03-23 04:47:54
20 березня в івано-франківському Культурно-мистецькому центрі "Є" відбулась презентація культурологічного проекту "Сердечний рай … або "Оксана" присвяченого творчості Тараса ШЕВЧЕНКА як людини і художника.

У столиці цей проект нового для України формату представлявся на початку березня цього року. У великій книзі є повний текст п’єси Олександра ДЕНИСЕНКА "Оксана", яка з 2003 року перед днем народженням Кобзаря ставиться на сцені київського Національного театру ім. І.ФРАНКА під назвою "Божественна самотність".

Окрім цього, у проекті відтворено більшість нині відомих мистецьких творів Тараса Григоровича останнього "петербурзького" періоду життя (включно з художньою реконструкцією так званих "розписів майстерні", офортами), твори інших художників того часу, деякі невідомі документи, що стосуються історії стосунків і сватання до Ликери Полусмак, коментарі істориків, мистецтвознавців та діячів культури.

"У цій книзі, як на мене, є спроба чергового переосмислення постаті Шевченка від канонізованого і забронзовілого "батька Тараса" до живої людини. Яка була аристократом духу і творчості - зазначив у коментарі Коломия ВЕБ Порталу письменник Степан ПРОЦЮК. - Кобзар постає перед несподіваним кутом зору. Отож таке видання важливе для нашого суспільства, бо інакше ми ніколи не позбудемося нашого комплексу меншовартості. Зрештою треба врешті-решт осмислити всі складнощі феномену великого геніального письменника".

Шеф-редактор видавництва "Грані-Т" Діана КЛОЧКО, де, власне, й вийшла новинка, зазначає, що кінець ХІХ та усе ХХ століття зробили із Шевченка революціонера і майже не показано було його мистецьку творчість другої частини життя, після заслання, коли він став академіком гравюри та офорту. Неймовірно, але в історії петербурзької академії мистецтв такого не було, аби за один офорт людині одразу ж дали звання академіка.

І все тодішнє аристократичне та художнє оточення ШЕВЧЕНКА розуміло, що він більше художник, аніж поет. Його запрошували у відомі салони, він часто публічно виступав, був бажаним гостем у відомих людей того часу. Та про це чомусь довго мовчали у ХХ столітті. У 1964 році в академічному виданні було представлено всі малюнки Шевченка. До цього часу його малюнки взагалі не демонструвалися. Як не дивно, але в історії мистецтвознавства вони ніби не існують.

Ми зробили спробу об’єднати малюнки як з академічного видання, так і з деяких інтернет-сайтів, де виставлено невідомі твори Шевченка. Також у проекті є спроба привернути увагу до дивних, почасти – й загадкових, колізій останніх років життя і смерті Тараса Григоровича, поставити питання про переосмислення його мистецької спадщини, створити ще одну версію його любові й загибелі. А ще - максимально "наблизити" читача і глядача до петербурзьких подій 1860 року, як до живої і завжди актуальної історії, в яку "включені" й усі ми, нинішні українці.



Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі