Дефолт в Україні почнеться ще цього року

Що краще: віддати всі запаси і залишитися жебраками або відмовитися віддавати борги, але при цьому зберегти запаси? Це питання зараз мучить не тільки мільйони українських сімей, які взяли кредити, але й українську владу. Питання не гіпотетичне: протягом 2009 року Україна повинна віддати 30 млрд. доларів, узятих за кордоном. І хоча з них майже 28 млрд. - це не борг держави, а борги банків та підприємств, останнім все одно доведеться купувати ці долари всередині країни.

Так навіщо віддавати? Це питання в алегоричній формі днями поставив не хто-небудь, а замглави Нацбанку Олександр САВЧЕНКО, який вважається "людиною ТИМОШЕНКО". В інтерв'ю "Дзеркалу тижня" він заявив, що недоцільно витрачати рефінансування Нацбанку на погашення позик банків від зарубіжних інвесторів у випадку, якщо ці банки - потенційні банкроти. "Ми не повинні за рахунок держкоштів допомагати іноземним спекулянтам", - сказав САВЧЕНКО.

У 1998-му Росія, що оголосила дефолт по держборгу, поступила ще жорсткіше: вона ввела мораторій на виплату банками боргів зовнішнім кредиторам. Безумовно, це підірвало її реноме у зарубіжних інвесторів, які чотири роки від Росії відверталися. Але потім все швидко забулося, і гроші знов потекли в РФ. А зараз в світі криза, і до її закінчення на інвестиції (принаймні, із заходу) Україні чекати все одно не доводиться. Так, може, нашим банкам і корпораціям краще відмовитися від виплати боргів і припинити бути насосами з викачування валюти з країни? На думку експертів, все не так просто.

Нардеп-економіст з НУНС Ксенія ЛЯПІНА не виключає корпоративний дефолт як один з теоретичних варіантів, але додає, що його потрібно уникати всіма засобами: "Не варто брати приклад з Росії-98. Що дозволене кесареві, не дозволено нам. Будь у нас нафтові вежі та газові запаси, ми могли б легко поводитися з поняттям "дефолт". Але по Україні він ударить набагато болючіше і на дуже тривалий час".

"Не можна виключати, що ми віддамо всі борги і жодної миттєвої користі від цього не отримаємо, оскільки світова криза посилиться, - говорить економіст.

Але як віддати більше, ніж є зараз? Адже, як сказав екс-прем'єр, нардеп-регіонал Анатолій КІНАХ, позитивний баланс експорту та імпорту в перші місяці 2009-го вийшов тільки тому, що в імпорт не зарахували розмитнення газу. А значить, збільшення надходження валюти від експорту чекати не варто. Втім, той же КІНАХ назвав один рецепт: направити рефінансування банків на кредитування економіки. Тобто банки даватимуть кредити тим, хто зможе виробляти конкурентну продукцію, і це збільшить експорт.

Ксенія ЛЯПІНА бачить інший шлях. За її словами, половина корпоративного боргу - це борги "дочок" іноземних банків перед "матерями". І ці іноземні банки все-таки дадуть (і вже дають) "дочкам" долари, чим зменшать корпоративний борг навпіл. З останніми 14 мільярдами складніше - їх можуть перекрити або кредит МВФ, або золотовалютні резерви країни, або радикальне поліпшення експортно-імпортного балансу. А точніше, симбіоз з трьох джерел, в основі якого, на думку ЛЯПІНОЇ, лежать два кроки, на яких наполягає МВФ: урізування витратної частини бюджету і плаваючий курс гривні. Останнє зробить наш експорт ще дешевшим, а імпорт - ще дорожчим. Правда, це ж ударить і по банках (не говорячи вже про їхніх позичальників) - їм для купівлі доларів для виплати боргів знадобиться ще більше гривні. Тому ЛЯПІНА пропонує пом'якшити ситуацію: залишити валютні аукціони, де продаються долари для погашення кредитів населення, а інтервенції Нацбанку на міжбанку припинити.

Пониження курсу гривні як один з рецептів бачить і Олександр ЖОЛУДЬ. Але головну надію він покладає на перекредитування - кредити МВФ, Міжнародного банку та окремих країн, а також на повернення "української" валюти, що знаходиться в офшорних зонах. "Господарям українських банків потрібно буде рятувати їх, і вони повернуть валюту", - вважає економіст.

При всіх розмовах про дефолт оголошення дефолту України по державному боргу маловірогідне. Виплати по ньому в нинішньому році складуть 2,3 млрд. доларів, і ця сума майже повністю (18 млрд. гривень) закладена до бюджету. Але дефолтів низки банків з українським капіталом не уникнути, тому що НБУ не зможе із золотовалютних резервів виділити необхідну для їхнього порятунку валюту. Та й гривні у цих банків не вистачить, навіть з урахуванням рефінансування, повідомляє Газета.UA.

Обговорити на форумі