Закономірності кризи: Наслідки для суспільства

Кожна економічна криза приводить до змін у способі життя і світосприйнятті людей. Іноді ці зміни короткочасні та маловажливі, іноді – вельми серйозні і довговічні.

За даними американського Центру Досліджень Змін у Системі Охорони Здоров’я [Center for Studying Health System Change], в кінці 2008 року приблизно 20% американців переживали труднощі з оплатою медичних рахунків. Як наслідок, вони обмежували кількість ліків, що приймалися ними, зверталися до лікарів тільки у випадку крайньої необхідності. Центр прогнозує, що, у міру поглиблення кризи, ці тенденції можуть тільки посилитися. Одночасно Міністерство охорони здоров’я США [Department of Health] повідомило, що у 2008 році лікарні США помітно менше провели медичних процедур і "необов’язкових" хірургічних операцій. На хвилі кризи в США також стали менше виконувати операцій із лазерної корекції зору і косметичних хірургічних операцій.

Подібна ситуація складається і в інших індустріально-розвинених державах. Наприклад, спільне дослідження Сеульського Національного Університету і Всесвітнього Банку [World Bank] показало, що під впливом кризи жителі Південної Кореї – особливо сім’ї середнього і низького достатку – кардинально скоротили свої медичні витрати. Насамперед, вони вважають за краще економити на відвідинах медичних фахівців.

Одним із наслідків економічних проблем є зростання популярності релігії. Наприклад, дослідження Університету Техаса [Texas State University] показало, що у всі періоди економічних криз, які відбувалися у США з 1968 по 2004 рік, кількість прихожан протестантських церков значно збільшувалася. Проте є і протилежні дані: наприклад, Центр Досліджень Ресурсів Економіки і Розвитку [Economics and Development Resource Center] проаналізував вплив азіатської фінансової кризи на суспільства Таїланду, Південної Кореї та Філіппін. Як виявилось, у часи економічних труднощів люди починали значно рідше відвідувати церкви, мечеті та храми і навіть менше молитися. Причина була проста: багато жителів цих країн намагалися працювати на двох і більше роботах, витрачали більше часу на пошук дешевих продуктів і товарів тощо, що скорочувало кількість часу, який вони могли витратити на духовне життя.

Криза, як правило, приводить до зменшення популярності ресторанів, барів і кафе, де продається алкоголь, проте вона зовсім не сприяє тверезості. Споживачі спиртного починають купувати дешевші напої в магазинах, причому віддають перевагу дешевшим сортам. При цьому люди п’ють більше – для того, щоб зняти стрес і забутися. Багато пити починають і люди, які до настання важких часів не захоплювалися подібним видом дозвілля.

Цей феномен був відзначений практично у всіх немусульманських країнах світу. Наприклад, Всесвітня Організація Охорони Здоров’я [World Health Organization] у 2004 році опублікувала результати обстеження Аргентини, яка незадовго до цього пережила великомасштабну фінансову кризу. У перший рік кризи відвідуваність установ громадського харчування, де продавався алкоголь, знизилася більше ніж на 25%, а продаж у винних крамницях виріс на 32%. Щось подібне відбувається і нині. Наприклад, компанія Brown-Forman Corporation, яка виробляє такі напої, як віскі Jack Daniels і горілка Finlandia, на початку 2009 року повідомила про стабільне зростання продажу.

Зв’язок між зростанням рівня злочинності та економічними пертурбаціями однозначно не доведений, хоча існує багато вчених, які впевнені у тому, що вона цілком реальна. Наприклад, багаторічна статистика ФБР [FBI] однозначно показує, що за часів фінансових криз значно зростає кількість шахрайств. Дослідження Інституту Іпотечних Активів [Mortgage Asset Research Institute] показало, що у 2008 році кількість шахрайств, пов’язаних із іпотекою, у США зросла на 45%. Одночасно зростає рівень насильства, зокрема, і сімейного. За даними Національного Інституту Юстиції США [National Institute of Justice], кількість подібних злочинів особливо різко збільшується в сім’ях і районах, які найбільше страждають від безробіття і зниження рівня доходів.

У цьому плані показова історія Нью-Йорка. Бурхливе зростання злочинності в цьому мегаполісі у 1970-і роки співпало з великомасштабною рецесією у США. Компанії Вол-Стріт зазнавали збитків, податкові надходження від них знижувалися, що привело до того, що муніципалітет був вимушений скорочувати чисельність поліцейських і урізувати соціальні програми, розраховані на допомогу малозабезпеченим. Це привело до того, що в Нью-Йорку стало неприємно і небезпечно жити – його покинули більше 1 млн. осіб, переважно представники "середнього класу". Тоді була популярна думка, яка, на щастя, виявилася помилковою, що Нью-Йорк вмирає.

Економічна криза також сприяє тому, що в організованої злочинності з’являється можливість отримати контроль над легітимними бізнес-структурами. Так, Міжрегіональний науково-дослідний інститут ООН з питань злочинності та правосуддя виявив, що організовані злочинні угрупування, багато з яких пов’язані з наркоторгівлею, нині скуповують великі пакети акцій і роблять значні фінансові вливання у проблемні банки.

Традиційно економічна криза приводить до зменшення кількості туристів. Логіка тут достатньо проста: при зниженні доходів і зростанні безробіття у людей залишається менше вільних грошей, які вони в стані витратити на відпочинок і розваги. Проте ця залежність не абсолютна. Наприклад, Університет Квінсленда [University of Queensland] проаналізував наслідки азіатської кризи кінця 1990-х років на місцеву індустрію міжнародного туризму. Як виявилось, кількість іноземних туристів, що відвідали ці країни, дійсно скоротилася, проте в тих державах, які девальвували свої національні валюти, різкого спаду не спостерігалося, а відновлення ринку почалося несподівано рано.

Дані Інституту Зарубіжної Освіти [Institute for Study Abroad at Butler University] показують, що за часів економічних криз істотно знижується кількість студентів, які вирушають здобувати освіту в іноземних ВНЗ. Як правило, вони віддають перевагу доступнішим альтернативам у себе на батьківщині. Останніми місяцями також з’явилися повідомлення, які показують, що цей процес уже почався – про різке зниження кількості молодих людей, що вирушають вчитися за кордон, вже повідомили власті Південної Кореї і Малайзії.

Дослідження економістів із Університету Берклі [University of California, Berkeley] і Стенфордського Університету [Stanford University] дозволило зробити висновок, що економічні кризи дозволяють виховати розумніше покоління. В межах цього дослідження були проаналізовані дані про американців, чиє дитинство припало на період Великої Депресії. Як виявилось, ставлення до життя у цих людей відрізняється від поведінки їхніх батьків і дітей. "Депресивні" американці частіше схильні уникати фінансових ризиків (наприклад, вони рідше клюють на найбільш принадні пропозиції), але частіше вкладають гроші у фондовий ринок, а не зберігають їх у шкарпетці.

Назва оригіналу: Закономерности кризиса. Последствия для общества
Джерело: Washington ProFile, 27.02.2009
Переклад: Юлія ПАВЛИШИН, Західна аналітична група
Обговорити на форумі