Час складати каміння
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-03-12 04:58:46
Для внутрішнього оздоблення туристичних садиб на Прикарпатті розпочали масово використовувати гірське каміння. Чого тільки не придумають підприємливі горяни, щоб до них їхали туристи.
Адже, окрім чудової природи Карпат та п’янкого повітря, люди милуються предметами старовини, мистецькими виробами, слухають автентичну музику, смакують гуцульськими стравами… Не останню роль для приваблення приїжджих відіграє й інтер’єр. Кожного сезону гуцули придумують у цій царині щось нове й незвичне. Але й про традиції не забувають.
"Гуцули добре вміють працювати з каменем, вони відчувають його холодну, проте красиву душу, - каже Ігор КРАВЧУК, архітектор і дизайнер з міста Надвірна. - Великі обтесані брили служили підмурівками гуцульських хат, камінням обкладали криниці, придорожні та лісові джерела, використовували для щоденної роботи у господарстві".
Тепер камінь служить оздобою. Модним є викладення на стінах кам’яної мозаїки. За словами пана КРАВЧУКА, це доволі непроста справа. Спочатку треба намалювати узір. Переважно практикують традиційний геометричний карпатський орнамент. Та буває, що власники будинків відпочинку чи приватних садиб замовляють великі картини на гуцульську тематику.
Маючи перед собою ескіз, майстри починають підбирати відповідно до нього каміння. Матеріал для мозаїки шукають переважно улітку. Біля підніжжя гір, де є кам’яний розлом і порода виходить на поверхню, можна знайти чимало красивого каміння. Трапляються кремній та прозора біла слюда, яку колись використовували замість скла.
Але найкраще збирати річкове каміння. Після повеней бурхливі гірські потоки приносять справжні, створені природою шедеври. На берегах Прута і Черемошу каміння добре вишліфуване і з гострими краями, а на Бистриці чи Дністрі завжди знайдуться заокруглені камінчики. Вони, як правило потребують додаткової обробки.
Проте мало хто із оформлювачів робить це самостійно. Більшість купують каміння у тих, хто знає де його збирати. Серед карпатців побутує думка, що збирати і носити каміння може тільки дуже грішна людина. Колись за шахрайство та убивства священики давали покуту: набирати в маленьку торбинку каміння та з молитвою нести його з одного кінця села в інший. Проте нині це вже історія. Незважаючи на давні перестороги, багато гуцулів із високогірних сіл навіть заробляють збиранням чудернацького каміння на прожиття.
Звичайні, обточені водою пісковики коштують недорого: від двох до п’яти гривень за десять кілограм. Значно більшу вартість мають чорні сланці, шматочки слюди чи базальту. Їх можуть продавати навіть поштучно. Щоправда, більше двох гривень за камінчик ніхто не дасть.
Збираючи каміння, слід оминати "прокляті" ділянки річок: де нуртує вир, або де втопилося багато людей. За народними повір’ями, якщо узяти звідти хоча б малесенький камінчик, то в хаті не будуть вестися гроші, хворітимуть господарі, а можливо, навідуватимуться згублені душі. Тому забобонні горяни по кілька раз перепитують "постачальників", де саме вони брали "товар".
"Ретельно підібраний природний матеріал викладають на мокру штукатурку, - говорить Ігор КРАВЧУК. - Щоб мозаїка не була похмурою, додають шматочки кольорового скла, ракушки, биті іграшки. Словом все, що дозволяє фантазія. Буває, фарбують саме каміння. Та людям все ж більше подобаються природні кольори. Стіна кілька днів просихає - і диво для туристів готове".
Щоб прикрасити одну стіну простим узором один майстер трудиться по чотири-п’ять годин упродовж трьох днів. Якщо викладають картину, то робота може затягнутися на кілька місяців. За це майстер отримує від 50 до 80 доларів за метр квадратний. Ціна залежить від складності малюнка
Мозаїки викладають в коридорах або великих гостинних з каміном. "Взимку, коли в хаті добре напалити, камінь довго тримає тепло, - каже пан архітектор, - а в літню спеку така кімната тішить прохолодою. Отож і газу, і дровець можна заощадити."
Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі
Адже, окрім чудової природи Карпат та п’янкого повітря, люди милуються предметами старовини, мистецькими виробами, слухають автентичну музику, смакують гуцульськими стравами… Не останню роль для приваблення приїжджих відіграє й інтер’єр. Кожного сезону гуцули придумують у цій царині щось нове й незвичне. Але й про традиції не забувають.
"Гуцули добре вміють працювати з каменем, вони відчувають його холодну, проте красиву душу, - каже Ігор КРАВЧУК, архітектор і дизайнер з міста Надвірна. - Великі обтесані брили служили підмурівками гуцульських хат, камінням обкладали криниці, придорожні та лісові джерела, використовували для щоденної роботи у господарстві".
Тепер камінь служить оздобою. Модним є викладення на стінах кам’яної мозаїки. За словами пана КРАВЧУКА, це доволі непроста справа. Спочатку треба намалювати узір. Переважно практикують традиційний геометричний карпатський орнамент. Та буває, що власники будинків відпочинку чи приватних садиб замовляють великі картини на гуцульську тематику.
Маючи перед собою ескіз, майстри починають підбирати відповідно до нього каміння. Матеріал для мозаїки шукають переважно улітку. Біля підніжжя гір, де є кам’яний розлом і порода виходить на поверхню, можна знайти чимало красивого каміння. Трапляються кремній та прозора біла слюда, яку колись використовували замість скла.
Але найкраще збирати річкове каміння. Після повеней бурхливі гірські потоки приносять справжні, створені природою шедеври. На берегах Прута і Черемошу каміння добре вишліфуване і з гострими краями, а на Бистриці чи Дністрі завжди знайдуться заокруглені камінчики. Вони, як правило потребують додаткової обробки.
Проте мало хто із оформлювачів робить це самостійно. Більшість купують каміння у тих, хто знає де його збирати. Серед карпатців побутує думка, що збирати і носити каміння може тільки дуже грішна людина. Колись за шахрайство та убивства священики давали покуту: набирати в маленьку торбинку каміння та з молитвою нести його з одного кінця села в інший. Проте нині це вже історія. Незважаючи на давні перестороги, багато гуцулів із високогірних сіл навіть заробляють збиранням чудернацького каміння на прожиття.
Звичайні, обточені водою пісковики коштують недорого: від двох до п’яти гривень за десять кілограм. Значно більшу вартість мають чорні сланці, шматочки слюди чи базальту. Їх можуть продавати навіть поштучно. Щоправда, більше двох гривень за камінчик ніхто не дасть.
Збираючи каміння, слід оминати "прокляті" ділянки річок: де нуртує вир, або де втопилося багато людей. За народними повір’ями, якщо узяти звідти хоча б малесенький камінчик, то в хаті не будуть вестися гроші, хворітимуть господарі, а можливо, навідуватимуться згублені душі. Тому забобонні горяни по кілька раз перепитують "постачальників", де саме вони брали "товар".
"Ретельно підібраний природний матеріал викладають на мокру штукатурку, - говорить Ігор КРАВЧУК. - Щоб мозаїка не була похмурою, додають шматочки кольорового скла, ракушки, биті іграшки. Словом все, що дозволяє фантазія. Буває, фарбують саме каміння. Та людям все ж більше подобаються природні кольори. Стіна кілька днів просихає - і диво для туристів готове".
Щоб прикрасити одну стіну простим узором один майстер трудиться по чотири-п’ять годин упродовж трьох днів. Якщо викладають картину, то робота може затягнутися на кілька місяців. За це майстер отримує від 50 до 80 доларів за метр квадратний. Ціна залежить від складності малюнка
Мозаїки викладають в коридорах або великих гостинних з каміном. "Взимку, коли в хаті добре напалити, камінь довго тримає тепло, - каже пан архітектор, - а в літню спеку така кімната тішить прохолодою. Отож і газу, і дровець можна заощадити."
Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі