Підчас кризи українці схильні шукати порятунок у деструктивних культах
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-03-10 01:25:49
На хвилі економічних потрясінь українці схильні шукати порятунок у деструктивних культах. Держава вчасно захистити громадян від шарлатанів не в змозі.
Минулого місця у Вінниці стався релігійний конфлікт. У рамках турне Україною до міста завітав латвійський пастор, лідер руху "Нове покоління" Олексій Лєдяєв. До Вінниці Ледяєв прибув на запрошення місцевої церкви "Релігійна громада повного Євангеліє християнської церкви Нове покоління".
Як зазначили у обласному управлінні у справах релігій латвійський пастор порушив певні правила. Адже проведення проповіді іноземцями можливе лише за погодженням з Державним комітетом у справах національностей та релігій України, органами, органами МВС та управлінням у справах релігій Вінницької області. "А він (Ледяєв) такого погодження не зробив", - пояснив Новинарю Петро Кирилішин, заступник начальника Вінницького обласного управління у справах релігій.
Чиновники попросили керівництво "Нового покоління" організувати зустріч з Лєдяєвим, але прохання було проігнороване. При цьому, як кажуть в управлінні, Ледяєв приїжджає до Вінниці не вперше, зокрема бував і минулого року.
На запитання, яким чином Ледяєва пропустили на кордоні, Кирілишин пояснив: "Мабуть, він пояснив прикордонникам, що їде за дозволом". Зі слів чиновника, на зібрання прибалтійського гостя у Вінниці прийшло багато людей і люди з великою цікавістю слухали його палкі промови. "Зал був переповнений, люди стояли і молилися. Я дійшов висновку, що вони йшли свідомо. Якби я сказав (їм), що Лєдяєв ними маніпулює, мені б перепало", - ділиться своїми враженнями Кирилішин.
Для чого Богу гроші? Люди, що опинилися у скрутній ситуації чи непевності, часто шукають порятунку у релігійних організаціях, які спеціалісти називають деструктивними релігійними культами (далі – культи). Вони почали масово з’являтися в Україні на початку та в кінці 90-х. Тоді ситуація в країні нагадувала нинішню: втрата заощаджень, інфляція, масове безробіття, різкі коливання курсу долара.
Один з адептів релігійної організації Свідків Єгови киянин Сергій, який не побажав назвати свого прізвища, образно зауважив Новинарю: "Релігійні громади виростали наче на дріжджах, причому різного ґатунку".
Спеціалісти прогнозують: під час нинішньої кризи спостерігатиметься наплив людей до культів, а їхні лідери пожинатимуть хороший врожай від добровільних пожертвувань і десятин. "У 90-х роках кількість адептів новітніх релігійних культів зросла на 40%. Ця статистика, безумовно, може повторитися й зараз", - стверджує Валерій Чабаненко, голова правління Всеукраїнської громадської організації "Культи і суспільство".
Грань між "доброю" й "поганою" церквою вкрай тонка, але, на думку експертів, контроль над життям адептів є головною ознакою деструктивного релігійного культу. "Останні небезпечні порушенням людських прав. Лідери культів кажуть адептам, що вони повинні їсти, як одягатися, що читати, з ким навчатися, спілкуватися, дискримінують тих, хто критикує їхню доктрину", - розповідає Новинареві Голова Європейської федерації центрів вивчення сектантства та інформування про нього (FEKRIS) Фридріх Грісс.
За словами столичного психолога, члена Української спілки психотерапевтів Олексія Шнеєра ознака сектанства - залежність від лідера, яку можна порівняти із залежністю від алкоголю чи наркотиків, де шкода - очевидна. Крім цього, - збір конфіденційної інформації про адепта, нав’язування ідеї приводити в організацію все більше людей.
Небезпека відвідування зібрань деструктивних релігійних організацій є у розірванні родинних і дружніх зв’язків. Нерідко лідери підштовхують адептів жертвувати робочим часом заради проповідування в массах, внаслідок чого людина ризикує стати безробітною.
Членство у таких організаціях є небезпечним для здоров’я. Деякі з них, є противниками прийому ліків. За словами, Шнеєра, адепти релігійних культів страждають також від депресій.
Ян Щекатуров, керівник Дніпропетровського центру допомоги жертвам деструктивних культів, вважає, що більшість культів є комерційними. Мовляв, чим більше дасте нам, тим більше Бог дасть вам. "А люди не здатні замислитись, навіщо Богу гроші. В іншому випадку вони б не потрапили у секту. Їхні лідери не розраховують на тверезо мислячих людей, їхня цільова аудиторія - особи зі слабкою психікою, наївні люди, які, на жаль, дещо позбавлені критичності", - зауважує Шнеєр.
І додає, що шарлатани є не лише серед душпасторів, але й серед психологів, психотерапевтів, знахарів, екстрасенсів тощо. "Проблема в тому, що в Україні відсутній закон про всі ці речі (психотерапію, нетрадиційну медицину), тому назватися цілителем душі може хто завгодно", - резюмує він.
Від культу до лікарні – один крок. Психологи стверджують, що до релігійних організацій люди тягнуться у час будь-якої кризи. "Держава вкотре залишила людей на призволяще й, аби вижити, вони шукають опори. Людина не може існувати без ідеалу. У релігійній громаді людина шукає тепло, увагу, чого їй бракує поза церквою", - пояснює Новинареві столичний психотерапевт Олена Левчук. На її думку, те, що православ’я та католицизм дискредитували себе міжусобними чварами, церковним бізнесом, ортодоксальними традиціями, порушенням душ пасторами етичних норм поведінки також є причиною напливу людей у культи.
Левчук зауважує, що у тотальну кризу знижується пильність в усіх сферах життя й непомітно народжуються нові пріоритети і лідери, які використовують довіру людей заради грошей та влади. При цьому вона зауважує, що не всі культи є "вбивчими", у деяких з них люди рятують своє життя.
На думку Ірини Василик, психолога Львівської обласної психоневрологічної лікарні, небезпека релігійних культів полягає є у нав’язуванні своїм адептам думок, як це було з релігійно організацією Біле братство, коли у 1993 р. його адепти намагалися захопити Софійськи собор й вчинити масове самогубство.
Поки грім не гряне… Держава втручається у діяльність релігійних громад лише за фактом порушення ними закону. В той час, чинне українське законодавство дозволяє створювати релігійні організації на будь-який смак.
Єдина умова – статут громади має відповідати Закону Про свободу совісті та релігійні організації. Зокрема, не містити антисоціальних постулатів. "В Україні немає тоталітарних сект, хворих проповідників. У Законі зазначено, що кожна людина має право на свободу віросповідування", - стверджує Олександр Саган, голова Держкомнацрелігій України.
Реєстрація релігійної громади дає певні вигоди: статус юридичної особи, право на виділення землі, відкриття банківського рахунку, одержання гуманітарної допомоги тощо. Якщо релігійна громада нараховує менше 10 осіб, вона може спокійно діяти без офіційних паперів. За даним Держкомнацрелігій в Україні діє понад 85 незареєстрованих релігійних організацій.
За словами начальника відділу науково-експертної роботи Держкомнацрелігій Володимира Любчика, деструктивність релігійної організації можна довести лише через суд, якщо порушуються норми чинного законодавства. "Навіть Білому братству було інкриміновано дві статті: захоплення державних будов і порушення громадського порядку", - каже чиновник. А кримінальну справу на Сандея Аделаджу, пастора релігійної громади Посольство Боже, порушили лише після того, як міліція запідозрила його у фінансовому шахрайстві групи Кіng's Capital.
У 2008 р. до так званої "групи ризику" Держкомнацрелігій відніс Церкву Муна, Ошо Раджніша, Сія-Сія-Світ, Зоресвітнє християнство, Церкву Христової науки і церкву Науки розуму, послідовників Гурджієва, церкву Віра і Світло, Братство Грааля, Свідків Єгови. Визнана деструктивною, і відповідно, заборонена, Церква Лавея (її послідовників вважають сатаністами).
За словами Любчика, "група ризику" переглядається, зокрема у лютому цього року з неї викреслили Свідків Єгови, хоча ця організація, за словами Любчика, є противником переливання крові та прийому ліків. Але занесли у список Церкву Духу Святого, на чолі з Оленою Холун, яка, як і Аделаджа, запідозрена у фінансових махінаціях. А от Церкві сайєнтології відмовили у реєстрації, взявши до уваги брак інформації про релігійну профільність доктрини церкви. За словами Любчика, під особливу пильність Держкомнацрелігій потрапляють релігійні організації, які практикують медитативні практики з метою введення людини у транс.
Мешканці цивілізованих країн захищені від зловживань горе-душпасторів. Зокрема, за словами, Грісса, у 2001 р. у Франції вийшов закон, який захищає людину від психологічних маніпуляцій. "Якщо людині в результаті цих маніпуляцій завдають шкоду (розпадається родина, втрата грошей тощо), винуватець буде покараний. У цьому законі немає слова культ, але він роз’яснює все, що ці культи роблять. Я хочу ініціювати прийняття такого закону в Австрії. Рада Європи у 1999 р. розробила низку рекомендацій, суть яких в тому, що у кожній країні повинна існувати лабораторія, яка б займалися проблемою культів", - говорить Грісс.
Що ж до Лєдяєва, то Любчик вважає його церкву Нове покоління комерційною, а доктрину Новий світовий порядок, як таку, що суперечить закону України Про свободу совісті та релігійні організації. "Якщо повторюватимуться випадки, подібні до тих, які трапились у Вінниці, Держкомнацрелігій звертатиметься до суду, аби заборонити Лєдяєву в’їзд в Україну", - зауважує Любчик.
Автор: Ольга ЖИЛА, Новинар
Обговорити на форумі
Минулого місця у Вінниці стався релігійний конфлікт. У рамках турне Україною до міста завітав латвійський пастор, лідер руху "Нове покоління" Олексій Лєдяєв. До Вінниці Ледяєв прибув на запрошення місцевої церкви "Релігійна громада повного Євангеліє християнської церкви Нове покоління".
Як зазначили у обласному управлінні у справах релігій латвійський пастор порушив певні правила. Адже проведення проповіді іноземцями можливе лише за погодженням з Державним комітетом у справах національностей та релігій України, органами, органами МВС та управлінням у справах релігій Вінницької області. "А він (Ледяєв) такого погодження не зробив", - пояснив Новинарю Петро Кирилішин, заступник начальника Вінницького обласного управління у справах релігій.
Чиновники попросили керівництво "Нового покоління" організувати зустріч з Лєдяєвим, але прохання було проігнороване. При цьому, як кажуть в управлінні, Ледяєв приїжджає до Вінниці не вперше, зокрема бував і минулого року.
На запитання, яким чином Ледяєва пропустили на кордоні, Кирілишин пояснив: "Мабуть, він пояснив прикордонникам, що їде за дозволом". Зі слів чиновника, на зібрання прибалтійського гостя у Вінниці прийшло багато людей і люди з великою цікавістю слухали його палкі промови. "Зал був переповнений, люди стояли і молилися. Я дійшов висновку, що вони йшли свідомо. Якби я сказав (їм), що Лєдяєв ними маніпулює, мені б перепало", - ділиться своїми враженнями Кирилішин.
Для чого Богу гроші? Люди, що опинилися у скрутній ситуації чи непевності, часто шукають порятунку у релігійних організаціях, які спеціалісти називають деструктивними релігійними культами (далі – культи). Вони почали масово з’являтися в Україні на початку та в кінці 90-х. Тоді ситуація в країні нагадувала нинішню: втрата заощаджень, інфляція, масове безробіття, різкі коливання курсу долара.
Один з адептів релігійної організації Свідків Єгови киянин Сергій, який не побажав назвати свого прізвища, образно зауважив Новинарю: "Релігійні громади виростали наче на дріжджах, причому різного ґатунку".
Спеціалісти прогнозують: під час нинішньої кризи спостерігатиметься наплив людей до культів, а їхні лідери пожинатимуть хороший врожай від добровільних пожертвувань і десятин. "У 90-х роках кількість адептів новітніх релігійних культів зросла на 40%. Ця статистика, безумовно, може повторитися й зараз", - стверджує Валерій Чабаненко, голова правління Всеукраїнської громадської організації "Культи і суспільство".
Грань між "доброю" й "поганою" церквою вкрай тонка, але, на думку експертів, контроль над життям адептів є головною ознакою деструктивного релігійного культу. "Останні небезпечні порушенням людських прав. Лідери культів кажуть адептам, що вони повинні їсти, як одягатися, що читати, з ким навчатися, спілкуватися, дискримінують тих, хто критикує їхню доктрину", - розповідає Новинареві Голова Європейської федерації центрів вивчення сектантства та інформування про нього (FEKRIS) Фридріх Грісс.
За словами столичного психолога, члена Української спілки психотерапевтів Олексія Шнеєра ознака сектанства - залежність від лідера, яку можна порівняти із залежністю від алкоголю чи наркотиків, де шкода - очевидна. Крім цього, - збір конфіденційної інформації про адепта, нав’язування ідеї приводити в організацію все більше людей.
Небезпека відвідування зібрань деструктивних релігійних організацій є у розірванні родинних і дружніх зв’язків. Нерідко лідери підштовхують адептів жертвувати робочим часом заради проповідування в массах, внаслідок чого людина ризикує стати безробітною.
Членство у таких організаціях є небезпечним для здоров’я. Деякі з них, є противниками прийому ліків. За словами, Шнеєра, адепти релігійних культів страждають також від депресій.
Ян Щекатуров, керівник Дніпропетровського центру допомоги жертвам деструктивних культів, вважає, що більшість культів є комерційними. Мовляв, чим більше дасте нам, тим більше Бог дасть вам. "А люди не здатні замислитись, навіщо Богу гроші. В іншому випадку вони б не потрапили у секту. Їхні лідери не розраховують на тверезо мислячих людей, їхня цільова аудиторія - особи зі слабкою психікою, наївні люди, які, на жаль, дещо позбавлені критичності", - зауважує Шнеєр.
І додає, що шарлатани є не лише серед душпасторів, але й серед психологів, психотерапевтів, знахарів, екстрасенсів тощо. "Проблема в тому, що в Україні відсутній закон про всі ці речі (психотерапію, нетрадиційну медицину), тому назватися цілителем душі може хто завгодно", - резюмує він.
Від культу до лікарні – один крок. Психологи стверджують, що до релігійних організацій люди тягнуться у час будь-якої кризи. "Держава вкотре залишила людей на призволяще й, аби вижити, вони шукають опори. Людина не може існувати без ідеалу. У релігійній громаді людина шукає тепло, увагу, чого їй бракує поза церквою", - пояснює Новинареві столичний психотерапевт Олена Левчук. На її думку, те, що православ’я та католицизм дискредитували себе міжусобними чварами, церковним бізнесом, ортодоксальними традиціями, порушенням душ пасторами етичних норм поведінки також є причиною напливу людей у культи.
Левчук зауважує, що у тотальну кризу знижується пильність в усіх сферах життя й непомітно народжуються нові пріоритети і лідери, які використовують довіру людей заради грошей та влади. При цьому вона зауважує, що не всі культи є "вбивчими", у деяких з них люди рятують своє життя.
На думку Ірини Василик, психолога Львівської обласної психоневрологічної лікарні, небезпека релігійних культів полягає є у нав’язуванні своїм адептам думок, як це було з релігійно організацією Біле братство, коли у 1993 р. його адепти намагалися захопити Софійськи собор й вчинити масове самогубство.
Поки грім не гряне… Держава втручається у діяльність релігійних громад лише за фактом порушення ними закону. В той час, чинне українське законодавство дозволяє створювати релігійні організації на будь-який смак.
Єдина умова – статут громади має відповідати Закону Про свободу совісті та релігійні організації. Зокрема, не містити антисоціальних постулатів. "В Україні немає тоталітарних сект, хворих проповідників. У Законі зазначено, що кожна людина має право на свободу віросповідування", - стверджує Олександр Саган, голова Держкомнацрелігій України.
Реєстрація релігійної громади дає певні вигоди: статус юридичної особи, право на виділення землі, відкриття банківського рахунку, одержання гуманітарної допомоги тощо. Якщо релігійна громада нараховує менше 10 осіб, вона може спокійно діяти без офіційних паперів. За даним Держкомнацрелігій в Україні діє понад 85 незареєстрованих релігійних організацій.
За словами начальника відділу науково-експертної роботи Держкомнацрелігій Володимира Любчика, деструктивність релігійної організації можна довести лише через суд, якщо порушуються норми чинного законодавства. "Навіть Білому братству було інкриміновано дві статті: захоплення державних будов і порушення громадського порядку", - каже чиновник. А кримінальну справу на Сандея Аделаджу, пастора релігійної громади Посольство Боже, порушили лише після того, як міліція запідозрила його у фінансовому шахрайстві групи Кіng's Capital.
У 2008 р. до так званої "групи ризику" Держкомнацрелігій відніс Церкву Муна, Ошо Раджніша, Сія-Сія-Світ, Зоресвітнє християнство, Церкву Христової науки і церкву Науки розуму, послідовників Гурджієва, церкву Віра і Світло, Братство Грааля, Свідків Єгови. Визнана деструктивною, і відповідно, заборонена, Церква Лавея (її послідовників вважають сатаністами).
За словами Любчика, "група ризику" переглядається, зокрема у лютому цього року з неї викреслили Свідків Єгови, хоча ця організація, за словами Любчика, є противником переливання крові та прийому ліків. Але занесли у список Церкву Духу Святого, на чолі з Оленою Холун, яка, як і Аделаджа, запідозрена у фінансових махінаціях. А от Церкві сайєнтології відмовили у реєстрації, взявши до уваги брак інформації про релігійну профільність доктрини церкви. За словами Любчика, під особливу пильність Держкомнацрелігій потрапляють релігійні організації, які практикують медитативні практики з метою введення людини у транс.
Мешканці цивілізованих країн захищені від зловживань горе-душпасторів. Зокрема, за словами, Грісса, у 2001 р. у Франції вийшов закон, який захищає людину від психологічних маніпуляцій. "Якщо людині в результаті цих маніпуляцій завдають шкоду (розпадається родина, втрата грошей тощо), винуватець буде покараний. У цьому законі немає слова культ, але він роз’яснює все, що ці культи роблять. Я хочу ініціювати прийняття такого закону в Австрії. Рада Європи у 1999 р. розробила низку рекомендацій, суть яких в тому, що у кожній країні повинна існувати лабораторія, яка б займалися проблемою культів", - говорить Грісс.
Що ж до Лєдяєва, то Любчик вважає його церкву Нове покоління комерційною, а доктрину Новий світовий порядок, як таку, що суперечить закону України Про свободу совісті та релігійні організації. "Якщо повторюватимуться випадки, подібні до тих, які трапились у Вінниці, Держкомнацрелігій звертатиметься до суду, аби заборонити Лєдяєву в’їзд в Україну", - зауважує Любчик.
Автор: Ольга ЖИЛА, Новинар
Обговорити на форумі