Мисливець за злочинцями

Такий "титул"цілком підходить майору міліції Ярославу САЛУКУ, адже він уже не один рік очолює сектор організації розшуку злочинців УКР УМВС в області, особисто затримує осіб, які роками переховувалися від слідства. Про кілька таких епізодів з буденної роботи оперативника у нашій розмові з Ярославом Олеговичем.

Перед розмовою з Ярославом Олеговичем я випадково зустрів на вулиці Петра ГОНЧАРИКА, який працював заступником начальника управління карного розшуку й недавно звільнився на пенсію. Петро Іванович не шкодував добрих слів для свого колишнього підлеглого й згадав, як з допомогою Ярослава САЛУКА оперативники вийшли на чоловіка, котрого тривалий час розшукували за підозрою у вчиненні вбивства на території Польщі.

– Мешканець Івано-Франківської області був "у бігах" упродовж дев’яти років, – згадує Ярослав САЛУК. – Він мав спільний бізнес з потерпілою, теж жителькою нашої області. Потім компаньйони не поділили гроші, й чоловік убив жінку. Як виявилося згодом, убивця приїхав в Україну і нелегально оселився в Києві. Працював водієм, винаймав квартиру разом із повіями, щоб менше платити за житло.

За увесь цей час жодного разу не зателефонував на квартиру до батьків, не підтримував контактів із колишньою дружиною. Але в ході оперативно-розшукових заходів нам вдалося дізнатися, що втікач регулярно спілкується з матір’ю… по телефону. Але телефонував не на домашній номер, а до сусідки. Зрозуміло, що чоловік був неабияк здивований, коли за ним у Київ приїхала опергрупа міліції з Івано-Франківська.

– І часто вам доводиться подібним чином дивувати розшукуваних злочинців?

– Скажу, що таке трапляється не так уже й рідко. Приміром, у березні 2005 року працював по одному чоловікові, якого підозрювали у вчиненні розбійних нападів на водіїв таксі в Калуші та Галицькому районі. Отримали інформацію, що розшукуваний на прізвище НЕБОР разом із дружиною і маленькою дитиною проживають у багатоповерхівці на вулиці Будівельників. Ми сумлінно обійшли квартиру за квартирою, але ніхто не бачив цієї молодої сім’ї. Не були тільки в одному помешканні, де нам не відчинили. Сусідка по сходовому майданчику згадала, що одного разу бачила, як у цю квартиру заходили молодий чоловік з жінкою і немовлям. Більше ніхто про цю сім’ю не відав. Виявилося, що подружжя вже півроку винаймало там житло!

Був випадок, коли розшукували такого собі МИРОНЮКА. Він у п’яній бійці зарізав людину. Це сталося на очах в інших учасників компанії. МИРОНЮКА оголосили в розшук, бо він утік з місця злочину й переховувався. Співробітники міліції, на жаль, не до кінця перевірили всі ймовірні адреси, де міг бути втікач. Коли ми ретельно переглянули матеріали кримінальної справи, то натрапили на інформацію про те, що МИРОНЮК може проживати в одному з сіл Тисменицького району. Приїхали туди, переговорили з людьми. Селяни кажуть: є такий чоловік у селі. Його бабця померла й залишила в спадок хату. От чоловік проживає там з якоюсь жінкою. Приїхали в село на світанку. Взяли з собою кінолога з розшуковим собакою на той випадок, якщо МИРОНЮК втікатиме. Все обійшлося без пригод. Взяли господаря, як кажуть, тепленького. Він ще потім нам дякував. Мовляв, за п’ять років вже втомився бігати. І таке буває. Цей випадок свідчить про те, що треба все ретельно перевіряти, нічого не залишати без уваги.

– Як відомо, в 2006 році Ярослав САЛУК удостоївся відзнаки МВС України – іменної вогнепальної зброї. За що така нагорода?

– Мабуть, за те, що тоді протягом року пощастило затримати трьох осіб, яких розшукували за вчинення навмисних вбивств. Це досить непогано для такого невеличкого підрозділу, до складу якого входять тільки два працівники. Тоді разом зі мною працював капітан міліції Андрій МЕРКУЛОВ. Недавно він перейшов в інший відділ нашого управління карного розшуку, а його змінив майор міліції Роман ГРИЦАК, який до того був першим заступником начальника Богородчанського РВ УМВС. Ми займаємося виключно розшуком злочинців. Станом на перше січня минулого року в розшуку перебувало 488 осіб, а нині – 415.

Торік результативно спрацювали по встановленню місця перебування громадянина України САВІНА, який "відзначився" під час акції вандалізму на Говерлі. З’ясували його, уродженця Східної України, зв’язки, де може перебувати, відправили конкретизоване орієнтування на нього в Росію. САВІНА затримала російська міліція у владикавказькому поїзді й пред’явила звинувачення в хуліганстві. Зараз готуються матеріали для його екстрадиції. Зауважу, що в Російській Федерації легше розшукати людину на залізничному транспорті, бо при придбанні квитка касири на вокзалах вносять інформацію про паспортні дані пасажира. В Росії є чіткий контроль й за придбанням стартових пакетів мобільного зв’язку. Нам би такі обліки!

Злочинці користають з того, що між нашими країнами є прозорі кордони, часто втікають у Росію. Так що ми здебільшого співпрацюємо з колегами з Російської Федерації. У нас немає жодних непорозумінь з ними, незважаючи на суперечки у верхах. Мені якось довелося поїхати в службових справах у Москву. На жаль, воно виявилося безрезультатним, бо знайти в такому величезному мегаполісі людину, не маючи достатньої інформації, справа практично нереальна.

Мій співрозмовник каже, що не мав ніяких проблем у спілкуванні з московськими колегами. Щоправда, його ледь не затримали на Київському вокзалі. Але показав міліціонерам посвідчення, й ті допомогли сісти на поїзд. У білокам’яній досить жорсткий паспортний контроль. Своєю чергою, в Івано-Франківськ приїжджав у відрядження працівник російського карного розшуку. Прикарпатські сищики допомогли йому попрацювати із затриманим мешканцем Снятинського району, якого підозрюють у серії тяжких насильницьких злочинів на території Брянської області – розбійних нападах, зґвалтуваннях. "У Росії спершу питають, чи привіз сало і горілку, – сміється Ярослав Олегович. – Стараємося не розчарувати колег".

Ярослав САЛУК працює в міліції понад 15 років. Він один із старожилів управління карного розшуку. Розпочинав службу у Вовчинецькому відділенні міліції, в підрозділі кримінальної міліції у справах неповнолітніх. Прийшов туди одразу після закінчення Івано-Франківського училища міліції. Це було в 1996 році. А через чотири роки його перевели у карний розшук Івано-Франківського міськвідділу, а згодом – в управління карного розшуку УМВС, де він став професіоналом найвищого ґатунку, повідомляє ЦЗГ УМВС України в Івано-Франківській області.

Обговорити на форумі