Правила для всіх — одні

Чи існують суто чоловічі професії? Скажемо точніше. Чи існують професії, які можуть посідати тільки чоловіки? Либонь, не існують, окрім однієї: жінка не може бути банщиком у чоловічій лазні. Оце й усе. Сьогодні жінка виконує будь-яку чоловічу роботу, грає у будь-які чоловічі ігри. При тому залишаючись жінкою. Що особливо складно для неї, для жінки.

До свята 8-го Березня нам випала нагода поспілкуватися з такою молодою жінкою. Дівчиною.

Коломиянка Ольга УГОРСЬКА, навчаючись у школі, хотіла стати медиком, як мама. Але доля розпорядилася інакше. Дівчина обрала професію криміналіста.

— Олю, що вплинуло на Ваш несподіваний вибір? Знаю Вашого батька, в минулому талановитого диригента симфонічного оркестру в дитячій музшколі. Це вже потім він пішов працювати на керівну посаду в міліції. Може, посприяв батько?

— Ні. Десь після дев’ятого класу в моїй свідомості стався перелом. Захотіла займатися юриспруденцією. Поступила за направленням обласного управління УМВС до Національної юридичної академії ім. Ярослава МУДРОГО в Харкові. Обрала слідчо-криміналістичний факультет. Не хотіла бути ні адвокатом, ні суддею, а — слідчим. Захопилась романтикою ось такої зовсім не романтичної спеціальності. Буває, правда?

— Значить, буває. І що тепер залишилося від романтики?

— Нікуди вона, романтика, не зникла. Просто обросла серйозністю. Одне другому не заважає. Адже "сухарем" і канцеляристом можна бути навіть у професії найбільш творчій. Мені доводиться працювати з людьми, зазвичай, далеко не романтиками. Однак, не розчарувалася й гадаю, що не розчаруюся. Чесно зізнаюся, коли мене прийняли на роботу, я не сподівалася, що буде так тяжко. У сенсі зайнятості. Адже у нас графік роботи — ненормований. У неділю до обіду відсипаюся, відтак — на роботу.

— Чоловічі ігри — жорстокі ігри. Ви граєте за їхніми правилами?

— Правила одні для всіх. Я знала, на що йшла, отже, повірте, була готова. Є, звісно, у міліції "своя кухня", але я б не сказала, що мені там дискомфортно. Мене поважають, зі мною рахуються — не лише, як зі спеціалістом, а й як із жінкою.

— Хто Вам допомагав адаптуватися?

— Ще коли проходила практику у Коломийському відділенні, була "закріплена" за слідчим Іваном ТУРЧИНОМ. Він мене в усі справи посвячував, показував на практиці всю специфіку нашої роботи. Я йому дуже вдячна, тепер він уже на пенсії. Чимало тонкощів справи я перейняла від Володимира ЛЕВЧЕНКА, — зараз він працює слідчим в обласному управлінні. Не можу також обминути увагою начальника слідчого відділу Дмитра МЕЛЬНИЧУКА. І зовсім не тому, що годиться начальство хвалити. Він — мій наставник, і я скрізь відчуваю його підтримку.

— Чи багато справ у Вашому послужному списку?

— Десь понад двадцять.

— Банальне питання, але скажіть, чи важко працювати з кримінальним елементом?

— Гадаю, самі здогадуєтесь. Люди трапляються різні. Хтось має добрих адвокатів і вдається до такого хитросплетіння, що доводиться собі голову ламати, аби той вузол розплутати.

— Вдається?

— Найчастіше, вдається. Маю щирих порадників, зрештою, наука в академії не пішла намарне.

— Зізнайтеся, використовуєте суто жіночі засоби впливу? Та можете не відповідати...

Моя співбесідниця чарівно посміхнулась і я збагнув, що на останнє запитання вона відповідати справді не мусить. І так усе ясно

Автор: Андрій МАЛАЩУК
Джерело: Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі