Чи отримає Польща дешеву українську електроенергію?

Чи отримає Польща дешеву українську електроенергію? Це залежатиме від того чи буде запущений в дію високовольтний кабель, який прокладений ще за радянських часів між Хмельницькою АЕС та електростанцією поблизу міста Жешув у Польщі, але він знеструмлений ще з 1993 року.

Польща чимраз сильніше відчуває дефіцит електроенергії, водночас в України у зв’язку з економічною кризою та падінням виробництва з’явилися серйозні надлишки електроенергії, які можна продавати полякам. Бізнес групи обидвох країн обома руками за запуск лінії Хмельницький – Жешув. Однак український уряд має свої застереження до згаданого проекту. Які? Про це ми говоритимемо з експертом з енергетичних питань, професором Кшиштофом Змєєвським.

Пане професоре, в польських експертних колах вже довгий час ведеться мова про імпорт дешевої української електроенергії. Однак справа роками стоїть на місці. Чи взагалі існує перспектива більш плідної співпраці між Польщею та Україною в сфері торгівлі електроенергією? І як Ви оціните проект запуску енергетичного кабелю між Хмельницькою АЕС та польською електростанцією під Жешувом?

Здається, що в такій торгівлі як торгівля електроенергією, про започаткування справи вирішує попит, а не пропозиція. До сьогоднішнього дня було так: Польща мала надвиробництво електроенергії, яку експортувала. Звичайно можна собі уявити таке вирішення, що ми купуємо електрику в України, однак більше експортуємо. Проте як показав досвід, особливих можливостей для збільшення експорту не було, бо що звучить може й дивно, але правдиво – наші південні та західні сусіди не дуже хотіли нашу електрику. Між іншим тому, що наприклад польська електроенергія була б для Німеччини дешевшою і знижувала б ціни електрики, а німецькі енергетичні компанії абсолютно цього не хотіли.

Таким чином ми не мали змоги продавати на Захід і заблоковано можливість купувати на Сході. Сьогодні ситуація починає змінюватися, в основному тому, що час минає, а наші електростанції старіють. Ми будуємо дуже мало. Всіх інвестицій за останні роки і на кілька наступних років вистачає на 1500 МегаВатт – це дуже мало, а майже 40% польських електростанцій мають понад 40 років. Тобто вони припинятимуть виробництво, або будуть неефективні і небезпечні. Це призводить до появи дефіциту в енергетичному балансі Польщі. Це може звучати дивно, але ще донедавна в Польщі панувало переконання про неможливість того, що ми будемо більше імпортувати вугілля ніж експортувати. Проте вже незабаром це стане реальністю.

Отож, з точки зору Польщі такий попит на електроенергію у нас може з’явитися і якщо так станеться, то ми будемо шукати дешевшу енергію.

Чи Україна є для Польщі тим місцем, де варто шукати дешевої електрики?

Ми маємо надію, що енергія в Україні буде дешевшою ніж в Німеччині, Чехії чи Словаччині. Це звичайно буде залежати від коштів, які понесе українська енергетика. Ніхто зі здоровим глуздом не може очікувати, що електроенергія буде продаватися нижче від її собівартості – це має бути вигідною справою для продавця. Таким джерелом енергії може бути Хмельницька АЕС, оскільки вона поєднана безпосередньою лінією зі станцією Віделка під Жешувом у Польщі. Можна це питання вирішити так, що ця АЕС одразу б працювала на польську мережу, а якби це виявилося б неможливим, то потрібно було б вставити в цю лінію, а це надвисоковольтна лінія 750 тис. Вольт, спеціальну вставку – перехідник .Цей перехідник трансформуватиме український змінний струм у постійний струм, а потім знову постійний струм на змінний. Радіослухачі можуть не знати, але Польща і Європа загалом, працюють в іншій системі.

Власне ця справа з європейською енергетичною системою UCTE є каменем спотикання у реалізації проекту високовольтної лінії Хмельницький – Жешув. Київ за неофіційною інформацією побоюється, що побудова цієї вставки – перехідника, знеохотить Варшаву підтримувати намір України у приєднанні до системи UCTE. Ця справа з точки зору українських національних інтересі в сфері енергетики є дуже важливою, бо дозволить від’єднатися від російської мережі.

Це мені здається цілковито абсурдним твердженням – треба було б спробувати чимось підтвердити цю тезу – чому нам повинно було б перешкоджати те, що Україна приєднається до європейської системи UCTE?

Я не бачу чому ця лінія 750 тис. Вольт мала б перешкодити. В разі потреби ми б могли демонтувати цю вставку, і поставили б її десь між Україною і Росією. Адже ці лінії в разі приєднання України до UCTE не були б висаджені в повітря – вони б далі працювали, і потрібен був би лише так би мовити перехідник.

Тобто аргументи українських урядовців суто політична справа?

Так, це якби хтось ствердити, що Польща перешкоджає в тому, щоб Україна стала членом ЄС. Адже всі знають, що це очевидна неправда і що це Польща є адвокатом України в ЄС. Нам залежить на тому, щоб ви були членом ЄС, навіть якщо спочатку Польща змушена буде рахуватися з певними витратами – і так буде. Проте в довготривалій перспективі – це стратегічно важливо для Польщі. Маю на увазі не лише енергетику, я кажу про всю економіку, про політику і безпеку – і енергетичну і політичну – все вказує на те, що було добре, якби Україна стала членом ЄС.

А отже, якщо це так, то не можна говорити, що поляки бачать Україну членом ЄС, але разом з тим не хочуть, щоб вона приєдналася до європейської енергетичної системи. Це цілковитий абсурд і не має нічого спільного з польськими національними інтересами.

Чи на Вашу думку варто інвестувати в цей проект навіть ті прогнозовані 100 мільйони євро? Це значно менше ніж 1 мільярд євро потрібних для побудови нової електростанції у Польщі, але зважаючи на політичну нестабільність в Україні існують серйозні ризики невдачі цього проекту. Адже цей проект лобіює Донецька паливно енергетична компанія, що є власністю Рената Ахмєтова, і це не до вподоби уряду Тимошенко...

Знову ж таки це таке саме питання, як питання чи варто підтримувати вступ України до ЄС. В довготривалій перспективі звичайно варто аби Україна була разом з ЄС і це важливо для Польщі. А те, що у вас немає спокою, порядку і співпраці - то я б не хотів цього коментувати і входити в політичні деталі. Проте без сумніву це перешкоджає у веденні всіх справ, в тому числі, що стосується електроенергії. Загалом польські інвестори часто нарікають на те, що все далеко є не так як обіцяно на самому початку.

Натомість це не може бути аргументом, щоб не реалізовувати проект енергетичної лінії з Хмельницької АЕС до Жешува. Польський енергетичний баланс потребуватиме підтримки, звичайно вона може бути здійснена різними способами. Це може бути електроенергія з України, але це теж може бути енергія з Білорусії , з Калінінграду чи Словаччини. Однак можна теж піти іншим шляхом й імпортувати газ для своїх електростанцій, які працюють на газі. Серед цих вирішень слід шукати такі, котрі будуть найдешевшими, надійними та безпечними, а також не шкодитимуть довкіллю, оскільки ЄС не відступить від політики захисту довкілля та боротьби з глобальним потеплінням.

Автор: Назар ОЛІЙНИК, Польське радіо
Обговорити на форумі