Кремлівський гамбіт

19 лютого прес-служба Нафтогазу поширила заяву, в якій попереджалося: невдовзі через борги підприємство не зможе розраховуватись за російський газ. Хоча лише за три дні до того прем’єр-міністр запевняла, що у найближчі тижні буде затверджено бездефіцитний фінплан НАКу. На думку експертів, ситуація загрожує не тільки банкрутством найбільшої державної монополії, а й ризиком завжди втратити енергетичну незалежність.

Раптові проблеми

Проблеми з Нафтогазом – не нові. Вони накопичувалися останні кілька років. Адже на підприємстві немає ні чіткої системи корпоративного управління, ані прозорих розрахунків.

Головну причину нинішніх ускладнень в Нафтогазі пояснюють катастрофічним зростанням боргів теплокомуненерго, які перевищили 4,5 млрд.грн.

"Накопичення підприємствами комунальної теплоенергетики (ТКЕ) заборгованості за природний газ, може значно ускладнити виконання фінансового плану компанії, забезпечення наступних опалювальних сезонів, забезпечення вчасних та повних розрахунків з ВАТ "Газпром", сплату податків та митних зборів, оплату транспортних послуг обласними підприємствами з газопостачання, що, в свою чергу, призведе до невиплати заробітної плати працівникам цих підприємств", – йдеться у згадуваному повідомленні прес-служби НАКу.

Такі аргументи деякі фахівці називають спробою виправдатися і знайти цапа відбувала. Як розповів керівник Центру енергетичних досліджень Костянтин БОРОДІН, 4,5 млрд.грн – це борг комунальників з початку опалювального сезону, тобто з 15 жовтня 2008 року. Але ж за постачання газу в минулому році Нафтогаз із "Газпромом" вже розрахувався завдяки рефінансуванню Нацбанку, тобто заборгованість ТКЕ, за логікою розрахунків, мала би бути незначною. За словами БОРОДІНА, борги комунальників нині складають лише 2,6 млрд. гривень, тоді як загальна заборгованість – понад 6 млрд.грн. Розбіжність у цифрах БОРОДІН пояснив тим, що сьогодні не можуть повністю розрахуватись за газ промисловість, вся бюджетна сфера і населення. "Промисловість спроможна здійснювати розрахунки лише на 62%, відтак боргує НАКу уже 1,8 млрд. гривень. Проблеми із розрахунками мають населення та бюджетна сфера. Вони спроможні розраховуватись ледве на 40%. Тобто криза є комплексною і тому не варто звалювати провину лише на тепловиків", – наголосив аналітик.

Угода сліпців

На думку президента ЦСД "Софія" Андрія ЄРМОЛАЄВА, нинішні проблеми з платоспроможністю Нафтогазу є лише частиною гарно продуманої економічної операції, яка випливає зі змісту газових домовленостей між Києвом та Кремлем.

"Ті, хто розраховував ціну на газ і порядок його постачання, не могли не знати, що проблеми можуть виникнути не лише із платоспроможністю Нафтогазу і його спроможністю як потенційного споживача кредитів, – зауважує експерт. – Справа в тому, що українське суспільство втрачає платоспроможність як споживач природного газу, тобто криза платежів є віддзеркаленням реального стану виробництва та падіння доходів громадян. Тому ситуація з Нафтогазом багато в чому була спроектована, виходячи з прогнозу кризи в Україні".

На недолугість газових контрактів як першопричини проблем з Нафтогазом вказують й інші експерти. "Ніхто не тримав пістолет біля скроні ТИМОШЕНКО та ДУБИНИ, щоб вони підписали таку угоду, яка передбачає обов’язковий розрахунок до 7 числа, і у разі невиконання цієї умови – перехід до стовідсоткової передоплати. Таких умов немає у жодної європейської країни", – обурюється пан БОРОДІН. У свою чергу експерт з енергетики Центру ім. РАЗУМКОВА Володимир ОМЕЛЬЧЕНКО взагалі не розуміє, де були і чим займалися юристи Нафтогазу, коли підписувались угоди. "Мабуть, їх узагалі не допустили до процедури підписання контракту, оскільки жоден нормальний юрист не поставив би візи на угодах з такими жорсткими умовами". Пан Володимир припускає, що невиконання цих зобов’язань може спровокувати скорочення поставок газу, тобто Україні загрожує повторенням ситуації кінця 2008 року.

Хоча є й інший бік медалі – більш оптимістичний. У неминучому банкрутстві Нафтогазу економіст Борис КУШНІРУК бачить можливість скасувати нинішні контракти та укласти нові – більш вигідні та прозорі.

Виявляється, наші урядовці досі не навчилися відстоювати національні інтереси під час переговорного процесу, тому сподіватись, що їм удасться так легко примусити російського монополіста переглянути щойно підписані угоди – дещо наївно.

Економічна експансія з півночі

Сам по собі Нафтогаз не вельми приваблює росіян. Бо навіть поставивши підприємство на коліна, вони не отримують контроль над газотранспортною системою – омріяним трофеєм Газпрому (Нафтогаз не володіє ГТС, а лише експлуатує її). "Тому їхня головна мета – "розітнути" українську економіку та отримати ширший доступ до споживачів газу країни", – стверджує А.ЄРМОЛАЄВ.

Нині 25 % національного ринку ТИМОШЕНКО віддала Газпрому. Але у Кремлі все прорахували наперед – і очікують на додаткові преференції. Зокрема, припускає Андрій ЄРМОЛАЄВ, найближчим часом можуть розпочатись серйозні переговори з українською стороною стосовно невиконання умов контрактів. "У ході перемовин може постати питання про механізм сплати боргів за рахунок частини національних активів. І це питання може постати уже наприкінці березня, коли настане "момент ікс", пов’язаний з неможливістю рекредитування Нафтогазу", – попереджає експерт.

Схоже, у Москві дійсно планують щось подібне, адже 24 лютого Рада директорів "Газпрому" провела засідання, на якому розглянула стан поточних розрахунків з "Нафтогазом України" та погодила стратегію стосунків на майбутнє.

За версією ЄРМОЛАЄВА, Кремль домагатиметься двох речей: по-перше, формування нової монополії на українському внутрішньому ринку за рахунок усунення Нафтогазу; по-друге, привілейованої участі російського бізнесу в приватизації українських підприємств. "Дуже висока вірогідність того, що вже у першій половині 2009 року Газпром стане реальним монополістом з постачання газу до України, і відповідно контролюватиме усі фінансові надходження, особливо – що стосується платоспроможної частини української економіки, – веде далі аналітик. – А також російський бізнес отримає можливість безгрошової участі у безгрошовій приватизації, маючи такий аргумент як накопичені газові борги. Мова йде про сотні мільйонів доларів. В умовах кризи та падіння капіталізації активів – це відкриває дуже серйозні можливості перед російською стороною".

Врятувати за будь-яку ціну

Таким чином, відновлення платоспроможності Нафтогазу повинно стати першочерговим завданням уряду, якщо він справді дбає про національні інтереси. Необхідно нарешті розпочати реформування підприємства, і найголовніше – припинити використовувати НАК виключно як суб’єкт політичних маніпуляцій.

Перший крок зроблено – НАК розробив і передав на затвердження Кабміну фінансовий план своєї діяльності. Але цього не достатньо. Потрібно спільно з Нацбанком провести рефінансування підприємства та відновити переговори з МВФ, які припинилися в грудні.

Однак ТИМОШЕНКО далі грається в політику. На її думку, вмовляти МВФ повинен хтось інший, скажімо – Президент, хоча саме вона відмовляється виконувати головну вимогу надання другого траншу – переглянути бюджет та скоротити дефіцит кошторису. І вона ж, фактично кидаючи НАК в руки Кремля, поспішає зняти з себе відповідальність за тарифне регулювання і якість послуг від Нафтогазу. Простіше кажучи, вона намагається скинути із себе проблему тепла, світла і рівня життя всієї держави.

Автор: Степан КУЩ
Джерело: Гарт
Переклад: Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі