А.ГРИЦЕНКО: Мобілізаційні завдання для влади

Екс-міністр оборони України та голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Анатолій ГРИЦЕНКО провів у гостях у "АиФ" не одну годину. Тем для обговорення виявилося чимало, проте всі вони зводилися до одного питання: наскільки ми, українці, захищені сьогодні від загроз і небезпек, які виходять з навколишнього світу?

Під інформаційним прицілом

- Чому Україна не захищає свій інформаційний простір? Це особливо яскраво проявилося під час нещодавнього "газового протистояння". Чи існує у владних структурах орган, відповідальний за інформаційне поле і як рекомендуються урядовим органам реагувати на інформацію, що поступає з зовнішнього інформаційного простору?

- У Законі "Про основи національної безпеки України", який був прийнятий в 2003-му році, говориться у тому числі й про інформаційну безпеку, прописані загрози і, як їм слід протистояти. Задача координації покладено на РНБО, у цій структурі є відповідний підрозділ. Є і в нашому парламентському комітеті спеціальний підкомітет з питань інформаційної безпеки. Сьогодні інформаційний простір України повністю відкрито: українцям доступні супутникове телебачення і ЗМІ, що видаються в інших державах. В цьому, безумовно, великий плюс, однак є і зворотна сторона. Країна дійсно вразлива при добре спланованих інформаційних атаках. Чи може держава якось реагувати на це? Очевидно, так. Але це повинні бути розумні, логічні дії, в стилі відкритості, притаманної третє тисячоліття. Тут формальний заборона - не найкраще рішення ...

- Ви нещодавно запропонували нову версію Конституції. Навіщо? Що це дасть?

- Потрібно змінювати систему влади, а не тільки її носіїв. Перше - в Україні не повинно бути трьох конфліктуючих урядів, як зараз. Маю на увазі Секретаріат президента, Кабмін і РНБО. У новій Конституції Порядку я пропоную один уряд. Один! На чолі особисто з президентом. Обрали тебе люди – сам формуєш уряд, реалізуєш свою програму і відповідай за неї особисто. Другий ключовий момент нової Конституції – передати реальну владу і реальні ресурси на місця. Щоб районні та селищні ради вирішували питання самі, а не їздили за кожним підписом у столицю. І тоді центральна влада в Києві, за яку все так відчайдушно борються на виборах, подешевшає.

ДАІ врятували ... бджоли

- Чи розглядав ваш комітет тему кредиту від МВФ і потенційного кредиту від Росії з точки зору фінансової безпеки?

- Детально – ні, поки розбираємося зі скандалом навколо переговорів по кредиту. Такого не повинно бути, коли про факт проведення переговорів все, включаючи верховну владу, дізнаються зі ЗМІ. Мене турбують не тільки не скоординовані з президентом і Кабміном дії, але й зміст директив на переговори. Зокрема, обговорення у Москві стану нашого золотовалютного резерву. Це те, що називають секретом для власного парламенту, – а Росії відкривається? .. А що стосується кредиту МВФ, то я не впевнений, що його потрібно сьогодні брати, і тим більше – брати за будь-яку ціну. Віддавати доведеться дуже скоро і болісно. Не виключаю, що ці кошти будуть використані не за призначенням або їх просто розкрадуть. Держава під час кризи має потурбуватися про життєво важливих потреб людей, вона не має рятувати весь приватний сектор, розраховуючись за його прорахунки і за те, що керівники хімічних та металургійних підприємств, засліплені надприбутками, замість модернізації своїх виробництв купували літаки, пароплави та елітну нерухомість або просто виводили гроші з країни через офшори.

- Чому ви в своїх законодавчих ініціативах ополчились на ДАІ?

- Ніхто неополчувався. Я вніс законопроект, яким пропоную вирішити хворе для мільйонів водіїв питання: виключити ДАІ з процедури проведення техоглядів автомобілів. Ніде в світі поліція техоглядом не займається! А у нас займається і непогано заробляє на людях. До речі, з минулого року роль ДАІ зводиться лише до перевірки документів, збору грошей і видачі талона. Президент – пам'ятаєте? – Хотів одним махом взагалі розігнати ДАІ. А потім виявилося, що рішення президента для цього недостатньо. Для цього треба внести зміни в 41 закон, включаючи Закон про бджільництво. Без жартів, ДАІ ж і вулики повинна іноді супроводжувати.

Армія: без портянок і без сіна

- За час вашого перебування на посаді міністра оборони в армії встигли початися помітні зміни. Що дійсно вдалося реалізувати?

- У 2005-му я зіткнувся з тим, що навчання проводилися на карті з неіснуючими умовним супротивником, на неіснуючому кордоні, умовно проходить десь посередині території України. Як мені пояснили, реальний сценарій на реальних кордони не обігрується, оскільки це могло би бути "чутливим для сусідів". Я сказав: ми відповідаємо за оборону держави, тому будемо відпрацьовувати реальні ситуації! "Іграшки" прибрали. Ми визначили сім типових сценаріїв застосування армії – весь спектр внутрішніх і зовнішніх загроз військового характеру. І довели до кожного полку або бригади конкретні завдання, які вони повинні вирішувати в кожній з семи ситуацій. За підписом міністра оборони і начальника Генштабу. Вперше!

Ще – радикально скоротили резервістів. Навіщо нам "паперовий" резерв чисельністю понад 6 млн чоловік, який ніколи не готується? Але ж для того щоб його враховувати хоча б на папері, у військкоматах сиділо 15 тис чоловік – більше дивізії! Ми впровадили принципово новий резерв постійної готовності. Він наповнюється людьми, які йдуть служити добровільно і на платній основі. Вони приписані до конкретної військової частини, протягом року приблизно місяць проходять реальну підготовку, а в разі небезпеки будуть стояти в строю.

Переглянули мобілізаційні плани для економіки країни – на випадок війни. Це був клондайк абсурдності! Коли начальник Генштабу приніс мені вперше їх на підпис, він, напевно, розраховував, що я підпишу, не читаючи, – це був документ на сотні сторінок. Але я читав все. Запитую: навіщо у такій-то області ми вимагаємо заготовити 100 тисяч тонн сіна на випадок війни? У нашій армії є кавалерія? Або навіщо промисловості треба виготовити понад 5 млн коробок сірників? Я сам курю, але навіть у окопі буду користуватися запальничкою. Або завдання заводу імені Малишева – виготовити сотні танків. Скільки часу потрібно, щоб їх побудувати? Близько шести років. Ви собі уявляєте військові дії в центрі Европи, які тривали б більше шести років? Мобілізаційні завдання – це не просто плани на папері, це "заморожені" на підприємствах потужності, лінії виробництва, запчастини, метал, паливо. А у наших умовах все це – на суму в 50 млрд грн – не просто лежить, воно списується, розкрадається ...

- Військовими, зокрема?

- Військових ми взагалі відсторонили від занять комерцією. На території України з часів СССР залишилося багато надлишкового військового майна Міноборони. Рік у мене пішов на те, щоб відокремити людей у погонах від вирішення комерційних питань з цим майном. Для цього було створено спеціальний державний департамент з 70 чоловік – виключно цивільних.

- Напередодні кожного призову політики починають обіцяти перехід на професійну армію. Коли перейдемо?

- Тепер бачу – нескоро, хоча все було готово для переходу. Суспільство до цього давно готове. Не хочуть наші хлопці служити строкову службу, ухіляються, як тільки можуть. Та й потреба зменшилася, з 100 чоловік сьогодні закликають 7-8. Йдуть в основному ті, хто не може відкупитися, у результаті – маємо робітничо-селянську армію. Гостро стоять питання соціальної справедливості і якості підготовки солдатів – їх освіти, здоров'я, мотивації. Однак на рівні президента, Верховної Ради та уряду немає розуміння того, що перехід на професійну армію - це не суто військова, а загальнодержавне завдання.

- Чи може наша нинішня армія з відчаю взяти зброю і вийти на вулиці?

- Що ви хочете від мене почути? Давайте не будемо провокувати. Мене непокоять заяви віце-прем'єра ТУРЧИНОВА про те, що над нами вже нависла загроза збройного протистояння. Треба швидко приймати рішення для виходу з кризи, а не втягувати в конфлікти армію чи МВС! Хочу ще раз звернутися до перших осіб держави: зупиніться, подумайте про безпеку країни, у вас ще є шанс залишити в історії слід, а не наслідити!

Джерело: Аргументи і Факти в Україні
Переклад: Петро ВОЛЯ, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі