Де жити бідному Богданові?

Вісім років Богдан К. жив у квартирі, яку придбав за допомогою ріелтерської контори. Нещодавно його буденний спокій був порушений позовом до суду. Як з’ясувалось позивачка претендує на його житло.

Вона пояснила, що вісім років тому вимушена була виїхати на Кавказ, де працювала вчителькою. У Коломиї залишалася квартира, яку жінка успадкувала від матері. Своєму синові вона залишила довіреність на квартиру, а тепер, коли повернулась, дізналася, що квартира їй більше не належить. Син розповідає, що квартиру він не продавав, а, як йому здавалося, здав у оренду. Він запевняє, що документи чомусь підписував у темний час доби на вулиці на колінах.

Богдан К. пам’ятає, що квартиру продавав син позивачки, який прийшов на підписання угоди з жінкою похилого віку, яку представив як свою матір. Після отримання відповідної суми син підписав договір у нотаріальній конторі. На чиєму боці правда, визначить суд, та вже хотілося б отримати відповіді на прості запитання: де документи, які підписувалися на вулиці? Чому мати стверджує, що квартиру не продавала? І взагалі, де цей син, що так підставив матір?

Нотаріус і ріелтер, які брали участь у продажу квартири і діяли згідно з чинним законодавством, не розуміють претензій колишньої власниці.

Найімовірніше, справу закриють за давністю позову.

Незабаром відбудеться повторне слухання, де будуть присутні свідки сторін, а Богдан К. хвилюється, чи не залишиться він без житла з незрозумілих йому причин. Про розгляд справи читайте в наступних номерах "Коломийської правди".

Автор: Олекса МЕЛЬНИК
Джерело: Коломийська правда для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі