Український телерадіопростір, або Бабця бабці говорила
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-02-27 05:20:34
Сучасний телерадіопростір, на мою думку, повинен слугувати такій меті, як об’єднання усіх людей в єдину мережу під назвою дійсність. Ніхто не має залишитися байдужим, кожен має знати все.
Я людина наївна й вразлива, легко піддаюся впливу. Саме тому вже понад п’ять років не дивлюся телебачення. Як не дивно, але в інформаційному вакуумі я себе ще ні разу не відчував. Мало того, подробиці деяких справ я дізнавався від свого оточення в більшому обсязі, ніж могло дати телебачення. Закономірним є висновок, що український телерадіопростір не виконує своєї найважливішої функції – інформування громадян. Мені важко зрозуміти, чим наше телебачення відрізняється від бабок-пліткарок кількастолітньої давності.
Крім інформативної функції, медіапростір має ще й функцію освітню. Як когось можуть вчити люди, рівень освіти яких під сумнівом? Втім, телебачення формує світогляд, отже таки чогось вчить. Звісно, ніхто не думає про те, що телебачення деморалізує і запускає хробаків у мізки глядача.
Культурна функція полягає у тому, щоб сформувати у нездатних самостійно думати систему цінностей. Дивимося "Шейканемо", розуміємо, що кожен повинен отримати купу грошей і розтринькати їх, тому ми залишаємося чекати, коли до нас приповзе така купа. Дивимося "Українську Фабрику Зірок N", робимо висновок, що потрібно бути безталанним, щоб досягти успіху. Прикладів багато.
Розвиток нашого телерадіопростору відбувається за принципом "А диви, яке вони файне робили 50 років тому". І ліпиться на пультах усе що завгодно. Ніхто не задумується, чи пасує те запозичене нашому менталітетові. Мабуть, економічно вигідніше менталітет підтасувати до програм, аніж програми адаптувати для людей. Дивимося "Щасливих разом", бачимо сім’ю, в якій ніхто нікого не любить, а на іншому каналі говоримо про те, що сім’я – історично найдорожча соціальна цінність українців. Не все так погано. Чудовим прикладом ментальної адаптації є дубляж мультсеріалу "Сімпсони" українською мовою каналом М1. Англомовні жарти, які зрозумілі тільки носіям англійської мови, замінені жартами і фразеологізмами нашими, що чудово прикрашено голосами акторів.
Українському телерадіопростору бути! Нам потрібно змінити моральні цінності і стати "нармальнимі" глядачами без запитань. Тільки так можливе співіснування ефіру і соціуму.
Автор: Олександр МЕЛЬНИК
Джерело: Коломийська правда для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі
Я людина наївна й вразлива, легко піддаюся впливу. Саме тому вже понад п’ять років не дивлюся телебачення. Як не дивно, але в інформаційному вакуумі я себе ще ні разу не відчував. Мало того, подробиці деяких справ я дізнавався від свого оточення в більшому обсязі, ніж могло дати телебачення. Закономірним є висновок, що український телерадіопростір не виконує своєї найважливішої функції – інформування громадян. Мені важко зрозуміти, чим наше телебачення відрізняється від бабок-пліткарок кількастолітньої давності.
Крім інформативної функції, медіапростір має ще й функцію освітню. Як когось можуть вчити люди, рівень освіти яких під сумнівом? Втім, телебачення формує світогляд, отже таки чогось вчить. Звісно, ніхто не думає про те, що телебачення деморалізує і запускає хробаків у мізки глядача.
Культурна функція полягає у тому, щоб сформувати у нездатних самостійно думати систему цінностей. Дивимося "Шейканемо", розуміємо, що кожен повинен отримати купу грошей і розтринькати їх, тому ми залишаємося чекати, коли до нас приповзе така купа. Дивимося "Українську Фабрику Зірок N", робимо висновок, що потрібно бути безталанним, щоб досягти успіху. Прикладів багато.
Розвиток нашого телерадіопростору відбувається за принципом "А диви, яке вони файне робили 50 років тому". І ліпиться на пультах усе що завгодно. Ніхто не задумується, чи пасує те запозичене нашому менталітетові. Мабуть, економічно вигідніше менталітет підтасувати до програм, аніж програми адаптувати для людей. Дивимося "Щасливих разом", бачимо сім’ю, в якій ніхто нікого не любить, а на іншому каналі говоримо про те, що сім’я – історично найдорожча соціальна цінність українців. Не все так погано. Чудовим прикладом ментальної адаптації є дубляж мультсеріалу "Сімпсони" українською мовою каналом М1. Англомовні жарти, які зрозумілі тільки носіям англійської мови, замінені жартами і фразеологізмами нашими, що чудово прикрашено голосами акторів.
Українському телерадіопростору бути! Нам потрібно змінити моральні цінності і стати "нармальнимі" глядачами без запитань. Тільки так можливе співіснування ефіру і соціуму.
Автор: Олександр МЕЛЬНИК
Джерело: Коломийська правда для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі