Як Каліфорнія стала Францією

Не в змозі дозволити собі бути штатом загального добробуту і не в змозі реформувати його… Як ведеться Каліфорнії, каже стара приказка, так ведеться країні.

Цими днями Золотий Штат [Каліфорнія] лідирує у країні в плані економічної і фіскальної дисфункції, від порожніх будинків, розташованих уздовж Центральної Долини [Central Valley], до найвищого серед штатів дефіциту бюджету за всю історію країни. Тим часом її політичний клас перед лицем катастрофи є першим у запереченні [реальності].

Іскрою для миттєвої політичної кризи послужило звичне каліфорнійське відкриття, фіскальна діра розміром у $41 мільярд. У листопаді губернатор Арнольд ШВАРЦЕНЕГЕР задекларував "надзвичайний стан" і за закритими дверима зібрав законодавчих лідерів для того, щоб виробити компроміс. Прийнятий на цьому тижні, після марафонської сесії, бюджет розщеплює проблему, закриваючи дефіцит зменшенням витрат (що ненавидять ліві) і різким збільшенням податків (ненавидять праві), в той же час у загальному не змігши справитися із вбудованими структурними дефектами штату.

Деякі частини угоди, такі як запозичення від майбутніх лотерейних прибутків, все ще можуть провалитися під час голосування у травні, і незабаром Каліфорнія вернеться в чергу, щоб стати ще чимось першим – штатом банкрутом. В очікуванні, цього місяця Standard&Poor опустило рейтинг її облігацій трошки нижче Луїзіани.

Навіть роблячи знижку на вплив глобальної рецесії, болячки найгустіше населеного штату унікальні та заподіяні самі собі – і їх можна було уникнути. За останні три десятиліття Каліфорнія розширила громадський сектор і регулювання до вимірів подібних європейським. Школи, держслужби, охорона здоров’я, навіть собачі розплідники скористалися зі щедрості у часи достатку. Державні службовці отримали 16 офіційних вихідних, всі інші – шість. Штат повозився з загальною системою охорони здоров’я і адаптував жорсткі екологічні стандарти. Якщо коротко, Каліфорнія пішла в напрямку, в якому наш новий президент і Ненсі ПЕЛОСІ [Nancy PELOSI] з Сан-Франциско хочуть, щоб рухалась Америка.

Тепер є багато такого, що слід порекомендувати Старому Світу. Каліфорнія нагадує мені мою останню домівку, Францію – облюбована Богом країна, благословенна родючими землями для вин, вибілених сонцем пляжами і населенням з хорошою освітою. Вражаюче, що обидві країни перебувають під керівництвом розцяцькованих іммігрантів, одружених із гламурними жінками і вибраними для того, щоб змінити статус кво. В обох випадках губернатор отримав перевагу на старті перед Ніколя САРКОЗІ в Парижі.

Паралелі також не заспокоюють. Французи давно переживають небажані наслідки великого громадського сектору. Спитайте їх про це. По мірі того, як зростає кількість людей, яким держава платить гроші, так само зростає влада виборчих дільниць, які мають намір і надалі продовжувати доїти цю корову. Навіть коли виборці визнають, що модель несе в собі недоліки, такі як незадовільні темпи економічного зростання, високі податки, неконкурентне бізнес-середовище, вищий від середнього рівень безробіття, обрані ними лідери виявляють, що майже неможливо хоч трошки змінити систему. З цим Франція живе десятиліттями, нещодавно з цим почала жити Каліфорнія.

Шість років тому ШВАРЦЕНЕГЕР прибув у Сакраменто, щоб "розрізати кредитну картку" і дати слабакам з Капітолію штату заряд тестостерону. Тоді Каліфорнія знемагала в ярмі фіскальної кризи, чиї причини були майже ті самі, що й сьогодні. Пригадали безнадійного Ґрея ДЕВІСА [Gray Davis], і народжений в Австрії актор зробив багатообіцяючий старт, щоб зламати цю модель.

У 2005-у, на хвилі своєї популярності, губернатор провів амбіційну виборчу ініціативу з метою введення жорсткого державного обмеження на витрати, обмеження політичного впливу профспілок, підняття вимог для вчительської посади і повного перегляду державної політичної карти, розділеної з метою досягнення переваг під час виборів. Арнольд програв.

Після невдачі ШВАРЦЕНЕГЕР змістив свою увагу в бік робіт у екологічному секторі та енергії, завоювавши прихильників у Європі та в середовищі демократів. "Він визнав, що Каліфорнія є достатньо поміркованим місцем, – заявив Дарел ШТЕЙНБЕРГ [Darrell STEINBERG], зараз демократичний президент Сенату. – Ви повинні керувати, виходячи з центристських позицій."

Люди ближчі до губернатора пропонують інше пояснення. "Програвши, він відступив назад на позицію "Я хочу подобатись", – каже колишній помічник ШВАРЦЕНЕГЕРА. – Це класичний нарцисизм". (Губернатор відхилив вимогу для інтерв’ю, але я дійсно вийшов із його офісу з трьома сигарами Daniel Marshall, зробленими на замовлення.)

В епоху Арнольда загальна кошторисна база залишилась такою ж, як і в епоху ДЕВІСА. Це не повністю його провина. Конституція Каліфорнії зав’язана на високі витрати в хороші часи, що прокладає шлях до величезного дефіциту у важкі часи. Залежність від високо прогресивного податкового кодексу залишає її особливо вразливою до циклів буму і краху. Демократи керують законодавством. Напроти, через вулицю від Капітолію, офіси профспілок і лобістів – про це можна сперечатися – є реальним місцем знаходження влади в Сакраменто.

У цьому бюджетному провалі ШВАРЦЕНЕГЕР виявив, що він опинився там, де у 2003-у починалась його вражаюча політична подорож. Тільки тепер в ролі ДЕВІСА він сам. Ліки ще гіркіші, оскільки бюджет, який він вчора підписав, підніме податок на транспортні засоби – те саме підняття податку зробив ДЕВІС, проти якого він провів свою компанію, поклавши край першому перебуванню його на цій посаді.

Підписавши цю угоду, на яку єдиною хорошою альтернативою була б машина часу, для того, щоб повернути політичний клас Сакраменто назад на п’ять років і тоді зробити це вірно, жодна зі сторін не перемогла. При цьому республіканці розкололись, і підписали $14.5 мільярдів у вигляді нових податків і менш жорсткий ліміт витрат. Мінімальні скорочення персоналу штату, на додаток, ще більше розгнівають їхніх прихильників. Демократи проковтнули $15 мільярдів у вигляді скорочення витрат, за яке профспілки поклялися розпочати боротьбу.

Каліфорнія у непростій, подібній на французьку ситуації: не в змозі дозволити тип держави загального добробуту, і не в стані переглянути це. "Люди говорять, що вони хочуть всі ці програми, але вони не хочуть ні за що платити, – каже Гектор Де ла ТОРРЕ [Hector De La TORRE], демократ, член асамблеї. – Шизофренія в законодавстві відображає шизофренію в людях".

Угода, підписана на цьому тижні, швидше за все, не втримає штат у збалансованому стані більше ніж 18 місяців, можливо навіть менше. "Цей бюджет проведе нас через 2010-й, – каже Карен БАСС [Karen BASS], спікер Асамблеї, демократ із Лос-Анжелеса. – Я не знаю, чи він залишиться в силі".

Приватно деякі демократи і республіканці кажуть, що найкращим варіантом може бути провал. Приблизним сценарієм є фіскальна неплатоспроможність, за якою, можливо, прийде федеральне утримання. Жодного прецеденту або легальної процедури для штату, щоб реорганізувати свої справи згідно форми статті 11 про захист, не існує, але з дня на день ця вражаюча пропозиція звучить краще.

Очікування відносно двох років, які залишилися ШВАРЦЕНЕГЕРУ на посаді губернатора, невисокі, залишаючи багатьох його прихильників роздумувати над тим, що могло б бути. "Ніхто не має політичної ініціативи скоротити уряд, – каже стратег республіканець. – Це вимагає наявності надзвичайного політичного капіталу, який Арнольд мав. Це трагедія, мати цей рідкісний момент, коли ти міг щось змінити, і змарнувати його".

Для країни, Каліфорнія – це те, що могло б бути.

Автор: Метью КАМІНСКІ [Matthew KAMINSKI]
Назва оригіналу: How California Became France
Джерело: The Wall Street Journal, 23.02.2009
Переклад: Михайло МИШКАЛО, Західна аналітична група
Обговорити на форумі