Вирок — офіційна безграмотність

Щодня ми отримуємо і аналізуємо величезну кількість інформації: повідомлення про різні акції, знижки, реклама та оголошення в пресі, на телебаченні. І так звикаємо до помилок у них, що надалі вважаємо це стандартом. Логічно: якщо по телевізору так говорять, то, відповідно, дотримуються правил. Та, як це не дивно, винятки інколи стають закономірними і вражають масштабами.

Ось хоча б реклама від Діджус. Пригадую, була дуже обурена, коли протягом двох років на екрані свого телевізора читала: "Акція Космоноль". Правда, потім хтось здогадався заміни "ноль" на правильний варіант. Або ж інший оператор. Дорогою з центру до автостанції можна побачити великий бігборд з написом: "Настройся на своїх". Очевидно ж, це поганий переклад з російської мови, бо правильно звучить так: "Налаштуйся на своїх".

Кожен знайде безліч таких помилок і в своєму мовленні: мука, творог, згущонка, кульчики, кошельок, дермантин, дубльонка (правильно "борошно", "сир", "згущене молоко", "сережки", "гаманець", "дерматин", "дублянка"). А ще вбиває оце стабільне небажання писати "не" з дієсловами окремо. Загляни в Інтернет — не злічити таких помилок, перечитай вхідні SMS-повідомлення — те саме. Не залишається іншого варіанту, як відповісти цим людям, одночасно ознайомлюючи з правилами українського правопису. В останньому теж, до речі, багато плутанини. Проаналізувавши український правопис 2007 року, Іван Ющук, завідувач кафедри Київського міжнародного університету, зробив висновок, що правопис неграмотний: параграф 2.б. Відповідно до вимови в ряді слів не під наголосом пишеться — фі, -лі; .... перебріхувати, злітати". Тут ми маємо звичайне чергування е з і: брехати, летіти. Та й у слові перебріхувати оце — рі під наголосом". Автор наводить ще безліч прикладів таких неточностей...

Окремо можна говорити і про переклад російських фільмів на українську мову. З усним ще півбіди, а ось з тим, що друкують знизу під час трансляції фільмів... Читати неможливо. По-перше, пропускають букви, пунктуаційні знаки, цілі фрази. По-друге, просто вражає елементарне незнання граматики. Цікаво, чи хтось перевіряє ці тексти, та й узагалі — яким неукам доручають переклади?

Як би не хотілось це визнавати, але ми справді не стежимо за культурою свого мовлення. Мовляв, кому треба, той і зрозуміє. Начебто так. Але хіба ніхто не відчуває дискомфорту, коли вимовляє неправильно слова рідної мови? Невже так приємно ігнорувати розділові знаки і говорити русизмами? Мимоволі пригадується історія, в якій ні в чому не винну людину засудили до смертної кари, не там поставивши кому: "Покарати не можна відпустити". Можливо, не варто гратися мовою?

Автор: Оксана РОМАНЕНЧУК, студентка факультету журналістики Львівського національного університету
Джерело: Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі