Наболіле, або про що нам написали
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-02-27 11:39:23
Обурює ставлення наших продавців до людей. Таке враження, що вони роблять нам послугу, продаючи товар. Та ще й зляться, коли заходиш в магазин і нічого не купуєш : "Знаю я таких. Прийшло, покрутило носом, поморочило голову й гримнуло дверима".
А трохи ввічливіші говорять : "Пані, якщо нічого не будете купувати, не заважайте!". Звичайно, що після таких слів немає вже бажання на щось дивитись. Ще оці надписи: "Руками не торкатись". Я що, кота в мішку маю купувати? Так хочу ж на річ подивитись, а раптом брак? Понаписують собі, що хочуть, так ти їх ще й слухатись маєш! Де ж елементарна культура? Декілька днів тому зайшла в магазин "Ромашка" купити томатний сік. Так продавець 15 хвилин говорила по телефону, кісточки перемивала. А на мене нуль уваги. Я вже і стукати каблуком почала, й покашлювати. Чую: "Почекай, тут якась ненормальна рветься, піду обслужу, не клади трубки". Що ж, велике спасибі! Сік я отримала, та, здавалось, він зіпсується від погляду продавця. І так майже всюди. А почнеш щось доводити, то і послати можуть. У кращому випадку – в сусідній магазин. То що ж виходить, ми взагалі прав не маєм? Дуже б просила надрукувати мій лист, може, хоч щось зрозуміють... З повагою Мар’яна Г.
Дорога редакціє! Пишу вам, бо вже несила терпіти. Живу я на вулиці М.Рильського. Хоча то не вулиця, а суціальні атракціони – яма, горбик, яма. На роботу добираюсь автобусом, так їхати неможливо – перевертає з боку на бік. Більшість таксистів відмовляються їздити нашою вулицею, кажуть, як машина поламається, то хто ремонтувати буде? І їх можна зрозуміти... Дитина верталася додому, каже мені, що десять разів впала, поки дійшла. То добре, що нічого не сталося з нею, а якби щось поламала собі, не дай Бог? Хто б за те відповідав? А ліки зараз дорогі. Хіба не можна засипати ями камінням чи піском? Бо ходити цією вулицею, коли стемніє – хіба що по смерть іти. Я розумію, що грощей у влади зараз обмаль, але життя людей дорожче! Хай би вони поїздили по такій дорозі.
P.S.Прошу не друкувати мого прізвиша, а то знаєте, як в нас є…
Джерело: Коломийська правда для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі
Дорога редакціє! Пишу вам, бо вже несила терпіти. Живу я на вулиці М.Рильського. Хоча то не вулиця, а суціальні атракціони – яма, горбик, яма. На роботу добираюсь автобусом, так їхати неможливо – перевертає з боку на бік. Більшість таксистів відмовляються їздити нашою вулицею, кажуть, як машина поламається, то хто ремонтувати буде? І їх можна зрозуміти... Дитина верталася додому, каже мені, що десять разів впала, поки дійшла. То добре, що нічого не сталося з нею, а якби щось поламала собі, не дай Бог? Хто б за те відповідав? А ліки зараз дорогі. Хіба не можна засипати ями камінням чи піском? Бо ходити цією вулицею, коли стемніє – хіба що по смерть іти. Я розумію, що грощей у влади зараз обмаль, але життя людей дорожче! Хай би вони поїздили по такій дорозі.
P.S.Прошу не друкувати мого прізвиша, а то знаєте, як в нас є…
Джерело: Коломийська правда для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі