Т.БАТЕНКО: Пряме президентське правління могло би додати Президенту рейтингу

Тарас БАТЕНКО належить до тих львівських політиків, про яких відомо мало. Про нього кажуть, що він "сірий кардинал", який досконало володіє грою у шахи і переносить цю гру в політичне життя області. А ще кажуть, що саме Тарас БАТЕНКО незабаром очолить нову партію Голови Верховної Ради України Арсенія ЯЦЕНЮКА на Львівщині. Хоча паралельно саме його пропонують на голову фракції "Нашої України" в обласній раді. Що з цього правда, а що ні, ми з’ясували у відвертому інтерв’ю з екс-заступником голови Львівської облдержадміністрації.

- Пане Тарасе, після того, як ви покинули стіни Львівської облдержадміністрації, розмови про ваше майбутнє працевлаштування були дуже суперечливими. Де ви зараз, чим займаєтесь?

- Мені справді телефонували чимало представників політикуму України, пропонуючи ту чи іншу перспективу. Коли я йшов з посади заступника губернатора, то свій відхід пояснював, зокрема, і тим, що вичерпав себе як чиновник на цьому етапі і хочу присвятити трохи свого часу науковій діяльності та сім’ї. Не так давно у мене народився син, маю дворічну доньку, і саме з дітками та дружиною мені хочеться найбільше сьогодні спілкуватись.

- У кар’єрі політика будь-яка перерва – прірва для майбутнього кар’єрного росту.

- Те, що не кричу на кожному кроці про те, чим займаюся, не означає, що я ні з ким не спілкуюсь, не веду перемовин з приводу свого майбутнього і не в курсі того, що відбувається в політичному середовищі. Я депутат обласної ради, член "Нашої України", а також депутатської групи "Нова Галичина". Вважаю, наразі у цій ніші можу багато зробити. До речі, того, чого не встигав, будучи заступником голови обладміністрації.

- Розмови про те, що ви, ймовірно, очолите обласний осередок партії ЯЦЕНЮКА, небезпідставні?

- Сьогодні я не готовий коментувати цю інформацію, хоча не буду її спростовувати. Наразі немає ніякої політичної сили ЯЦЕНЮКА. Політичний процес в Україні ніколи не був однозначним. Завжди є певні нюанси, які змушують підкориговувати свої рішення чи дещо відтерміновувати їх у часі. Щодо політичної діяльності, то, як ви знаєте, пропозиція мені надійшла і з боку "Нашої України".

- Вас розглядають як голову фракції в обласній раді. Претендуватимете на цю посаду? Кажуть, на цьому місці також бачить себе екс-губернатор області Петро ОЛІЙНИК, який нещодавно позбувся посади радника Президента...

- Мені насамперед приємно, що мої колеги довіряють мені, незважаючи на те, що я вже не на чиновницькій посаді. Як історик вважаю, що історично-політичний маятник України зараз у площині молодих політиків, змін та нових поглядів. Саме новизну, активність, залучення молоді до нашої політичної сили я можу гарантувати. А час покаже, чи збігаються ці погляди з думкою інших членів партії.

З приводу Петра ОЛІЙНИКА. Я глибоко поважаю цю людину, у якої я багато навчився і яка свого часу повірила в мене. У нас рівні стосунки, і я вважаю, що він належить до людей зі здоровими амбіціями, які не розмінюються на посади заради посад.

- Ви зачепили тему непростої політичної ситуації в Україні. Як політолог яким бачите розв’язання політичної кризи?

- Не впевнений, що дострокові парламентські вибори можуть стати розв’язанням кризи, бо суттєво не вплинуть на зміну конфігурації політичних сил у Верховній Раді. Політичний хаос не може тривати довго, хтось нарешті повинен взяти на себе всю повноту відповідальності. Вважаю, такою людиною має бути Президент України. Не виключаю, що Віктор ЮЩЕНКО міг би в умовах економічної та політичної нестабільності на зразок Франкліна РУЗВЕЛЬТА розглядати можливість введення президентського правління державою. Не треба тільки плутати пряме президентське правління з диктатурою. Президентське правління – це мобілізація всіх ресурсів влади на збереження української державності, економічної та соціальної стабільності.

Кожна нація визначає свій шлях до утвердження демократії. І часто це утвердження проходить через періоди жорсткого політичного урядування. Америка пройшла цей шлях, коли переживала економічну кризу в 30-х роках минулого століття. Це пройшла Англія у період прем’єрства Маргарет ТЕТЧЕР. Є приклад жорсткого адміністративно-політичного управління у Франції у період Де ГОЛЛЯ. Україна зараз потребує власне періоду консолідації влади, оскільки парламент демонструє свою управлінську кризу, і, можливо, настав момент, коли Президент на короткий період часу мав би взяти на себе відповідальність, очолити уряд, відтак фактично очолити увесь фінансово-економічний блок. В період кризи управлінський процес адміністрування має бути в одних руках. Зараз бачимо повне розбалансування влади, а це шкодить і демократії, і економічному поступу держави.

- Але які є підстави віддавати Президенту усю повноту влади? Політична криза не є унікальним явищем – у багатьох європейських країнах розпадаються урядові коаліції, і політичні сили ідуть на дочасні вибори. Це демократичний процес. Від економічної кризи теж потерпає весь світ, і чогось надзвичайного наразі, Богу дякувати, не відбувається. Що в країні робиться такого неординарного, що давало б підстави Президенту керувати країною у ручному режимі?

- В Україні немає поняття відповідальності перед законом. Верховна Рада перетворилася на суцільні чвари, де немає місця компромісу. Парламент у такому вигляді є дестабілізуючим фактором. Отже, до майбутніх парламентських виборів за умови колапсу ВР, коли вона не здатна ухвалювати закони або вони даються великою ціною, якраз президентське правління могло б бути корисним.

- Ви наводили приклади Де ГОЛЛЯ, РУЗВЕЛЬТА, ТЕТЧЕР. Щоб проводити певні паралелі, очевидно, нинішній Президент України мав би мати ті вольові якості, які були притаманні цим лідерам...

- Звичайно, лідер повинен мати відповідну волю, певний стрижень. У нашого Президента це є, тільки він потрапив у таке оточення, яке свого часу паразитувало на інших рисах характеру Президента – доброті, компромісності, толерантності до друзів.

- Зараз рейтинг Віктора ЮЩЕНКА дорівнює рейтингу Петра СИМОНЕНКА. А це 4-6 відсотків. Це свідчить, що Президент не має довіри у суспільстві. Такий рейтинг взагалі є на межі чи вже за межею легітимності. Чи доцільно з таким кредитом довіри давати лідеру повноту влади?

- Рейтинги – річ відносна і тимчасова. Власне пряме президентське правління могло би додати Вікторові ЮЩЕНКУ в рейтингу. Можливо, якраз відсутність жорсткої вольової поведінки і шкодить його репутації.

Автор: Юлія ПІДЛУЖНА
Джерело: Високий замок
Обговорити на форумі