Селян нагнули до землі... і відібрали в них допомогу

Так званий антикризовий закон, що набув чинності 13 січня, вказав мешканцям сіл на їхнє місце: біля землі та худоби. Незалежно від того, скільки селянин має землі, чи обробляє він її й чи має з неї дохід, член особистого селянського господарства тепер вважається зайнятим у ньому і не може вважатися безробітним. Таким чином, сільські безробітні мешканці позбавлені права і на допомогу по безробіттю, й на інші послуги служб зайнятості, що ставить в нерівні умови мешканців міст та сіл у нашій переважно сільській області.

Так званий антикризовий закон, що набув чинності 13 січня, вказав мешканцям сіл на їхнє місце: біля землі та худоби. Незалежно від того, скільки селянин має землі, чи обробляє він її й чи має з неї дохід, член особистого селянського господарства тепер вважається зайнятим у ньому і не може вважатися безробітним. Таким чином, сільські безробітні мешканці позбавлені права і на допомогу по безробіттю, й на інші послуги служб зайнятості, що ставить в нерівні умови мешканців міст та сіл у нашій переважно сільській області.

Людей, які раніше одержували допомогу, а тепер втратили це право, на Рівненщині є кільканадцять тисяч. Практично усі, хто живе і зареєстрований в селі, вважаються членами особистого селянського господарства незалежно від розміру земельної ділянки. І не існує механізму виходу зі складу членів цього господарства.

— Є багато різних ситуацій, які демонструють усю несправедливість цієї норми закону, — коментує начальник Рівненського обласного центру зайнятості Іван ТКАЧУК. — Адже є люди, мешканці сіл, які раніше працювали, скажімо, на підприємствах і потрапили під скорочення. Поки працювали, сплачували внески у фонд соціального страхування, і раніше могли звертатися за допомогою до служб зайнятості, тепер — зась. Це ж стосується й випускників сільських шкіл та ПТУ. Якщо у батьків немає грошей заплатити за навчання в інститутах і вони самі не знайшли собі роботи, ми теж не можемо допомогти ні у пошуку роботи, ні у перекваліфікації чи здобутті якоїсь робітничої спеціальності. Раніше до служб зайнятості щороку зверталося близько двох тисяч випускників без спеціальної освіти. Тепер виходить, як не пішов вчитися далі — нехай сидить у селі? Щось подібне було раніше, коли колгоспникам не давали паспортів, аби вони нікуди з села не виїжджали і були мимоволі прив’язані до колгоспу.

Втратили можливість користуватися послугами служб зайнятості також і селяни, які мали сезонні заробітки, й тимчасово зайняті за трудовими договорами. А на мешканців міст, навіть якщо вони й мають у селі землі навіть більше, ніж селяни, ця "антикризова" норма не поширюється, і довідка із сільради про членство в ОСГ їм не потрібна. Сільради ж ведуть облік землі тільки по родинах, вона не розподілена на кожного члена родини окремо. А тому якщо юний мешканець села захоче одержати у сільраді довідку про те, що саме у нього землі немає, йому її не видадуть.

— Облрада звернулася до Президента та Кабміну з проханням вилучити з переліку зайнятого населення членів особистих селянських господарств і пропонує визначити критерії такого членства, — продовжує п. ТКАЧУК. — Ми пропонуємо керуватися розміром земельної ділянки. У Польщі, скажімо, наявність менше двох гектарів землі не дає підстав вважатися таким господарством. До того ж, за нинішніх умов обробіток наявної у користуванні землі не лише не приносить прибутків, а й потребує фінансових затрат. Тому зараз чекаємо на постанову Кабміну.

Автор: Світлана ФЕДАС
Джерело: Рівне вечірнє
Обговорити на форумі