Ваш Windows не глючить? Ймовірно, вірус!

Сексуальна революція в свій час закінчилася повною перемогою вірусів. Революція науково-технічна далеко не пішла. Вона підсумувалась тими ж вірусами, тільки небіологічного походження. Чи може хтось, з тих що читають ці рядки може уявити собі сьогоднішнє життя без комп'ютерів?

Впевнений, що небагато. Комп'ютер сьогодні став для нас усім: роботою, розвагою, навчанням і хобі. Такий розвиток науки і техніки впливає на соціальні процеси, на зміни професійної сфери і на нас самих з нашими вічними переоцінка, здавалося б, укорінених цінностей. І якщо колись біологія, хімія та фізика принесли в цей світ однойменну зброю, то й у випадку з комп'ютерами не обійшлося без своєї зарази.

Мова йде про віруси. Все частіше ми стали стикатися з повідомленнями про витівки комп'ютерних хуліганів і про появу саморозмножующихся програм. І якщо зовсім недавно зараження вірусом текстових файлів вважалося абсурдом, то сьогодні цим нікого вже не здивуєш. А прості хулігани повільно перетворилися на справжніх терористів, які навчилися не просто шкідливо самореалізовуватися, а писати вчені віруси, які здатні натворили справ в загальносвітовому масштабі.

Пояснювати, що таке комп'ютерний вірус, нікому не треба. Якщо говорити в загальному, то це така програма, яка має здатність саморазмножуватися, пошкоджувати або повністю нищити ваші дані (і обов'язково найважливіші). Зараження вашого комп'ютера відбувається за сценарієм біологічних вірусів: перш ніж завдати вам шкоди і появитися перед ваші очі, вірус копіюється в інші програмні файли. Вперше саме визначення вірус по відношенню до комп'ютерних програм було вжито Грегорі БЕНФОРДОМ у фантастичному оповіданні "Людина в шрамах", який вийшов в 1970 році. Але це всього лише припущення.

На сьогоднішній момент не існує єдиної системи класифікації вірусів. Віруси бувають файловими, завантажувальними, скриптовими і мережевими. Але ворога потрібно знати в обличчя, тому радий представити вам перших представників сімейства вірусоподібних - перезаписувальні віруси. Вони записують своє тіло замість коду програми. "Хробаки" тиражиються на жорсткому диску і поширюються по мережі. "Трояни" ховаються всередині іншої нешкідливої програми і завдають шкоди цільовому комп'ютеру. "Зомбі" після проникнення в ваш комп'ютер керуються ззовні і використовуються злочинцями для атаки інших комп'ютерів. Шпигунські програми, або так звані Spyware, проникають у ваш комп'ютер з метою отримати до нього практично необмежений доступ. Однією з різновидів таких програм є фішинг розсилки. Так що вірус досить багатоликий для того, щоб залякати найбільш впевнених у своїй захищеності людей.

У вірусу своя історія. Ще в далекому 1961 році вчені з фірми Bell Telephone Laboratories (США) винайшли не зовсім звичайну гру "Дарвін", в якій декілька програм, які тоді назвали "організмами", завантажувалися в комп'ютер і знищували один одного, захоплюючи життєвий простір. Саме ці "організми" і були прабатьками вірусів. На початку 1970-х рр.. перший мережевий вірус, що носив назву Creeper, був виявлений у Пентагоні у військовій комп'ютерної мережі APRAnet, яка була прототипом сучасного Інтернету. На заражених системах вірус виявляв себе повідомленням: "I'M THE CREEPER ... CATCH ME IF YOU CAN ".

Уже в лютому 1980 року студент Дортмундского університету Юрген КРАУС підготував дипломну роботу на тему "Саморозмножувальні програми". У вересні 1984 році була опублікована стаття Ф.КОЕНА, в якій автор досліджував різновид файлового вірусу. Саме КОЕНА прийнято вважати автором терміну "комп'ютерний вірус".

Природно, широкі кола програмістів стали шукати методи боротьби з цими шкідливими програмами. Перші антивіруси з'явилися вже взимку 1984 р. Цікавим є той факт, що багато фахівців у галузі комп'ютерних технологій не визнавали реальної загрози, яку несла з собою поява вірусів. Іноді вони навіть відкидали думки про існування таких програм. Так у 1988 році відомий програміст Пітер НОРТОН, чиїм ім'ям сьогодні називаються багато продуктів компанії Symantec, заявив, що комп'ютерних вірусів не існує зовсім. Але, як виявилося, він був не правий. А компанія Symantec через деякий час початку власний ... антивірусний проект, який назвали Norton AntiVirus. А вже починаючи з 90-хх років минулого століття, проблема вірусів набуває глобального характеру.

Хто ж пише ці програми, які то й діло шкодять і змушують нас форматувати наші жорсткі диски? Основну масу "умільців" становлять школярі та студенти, які, вивчивши мову асемблер, хочуть спробувати свої сили, але гідного застосування їм не знаходять. Особливо полегшили життя вірусописакам всілякі конструктори вірусів, які навіть дозволяють писати шкідливі програми, маючи мінімум знань. Але школярі виростають в серйозних програмістів, які працюють з вірусами вже на професійній основі. Тут уже вони не скупляться і на оригінальні алгоритми, і на маловідомі способи проникнення в системні області даних.

У нас в Україні з "індустрією вірусу" все в порядку. Нещодавно весь комп'ютерний світ був вражений атакою вірусу під назвою Downadup / Conficker. Компанія Microsoft оголосила, що заплатить чверть мільйона доларів тому, хто зможе вказати на творців цієї програми. Тим часом, експерти вважають, що цей вірус був створений українськими "вірусологами". Такий висновок грунтується на тому факті, що вірус запрограмований не торкатися комп'ютерів з України. І якщо все це правда, то патріотизм наших співвітчизників заслуговує, панове, земного поклону. Самі судіть, чи небезпечний цей вірус: за короткий час він встиг заразити близько 12 млн. комп'ютерів.

Взагалі, якщо говорити про створення вірусів, то ця діяльність сьогодні з простого хуліганства перетворилася на серйозний бізнес, а гонитва за славою невловимих хакерів переросла в глобальну індустрію. За даними одного з найбільших виробників антивірусів McAfee, світові збитки від кіберзлочинності на сьогоднішній момент перевищили 100 млрд. доларів. А у своєму щорічному звіті фахівці антивірусної "Лабораторії Касперського" назвали 2007 рік роком "смерті некомерційних шкідливих програм". Україна ж на сьогодні входить до числа тих держав, де доступ в Інтернет розвивається досить швидко, а законодавчі ініціативи проти хакерів подібні галапагоським черепахам. За даними компанії PC Tools, наша країна входить до п'ятірки країн-виробників шкідливого ПЗ. А за кількістю заражених веб-сторінок ми займаємо четверте місце в світі.

До того ж займатися хакерством не так вже й небезпечно в юридичному плані. Про це свідчить один випадок. У 2008 році в США було закрито справу за хакерським зломом американської фармацевтичної компанії IMS Health, де в якості обвинуваченого фігурував Олександр ДОРОЖКО, український хакер з Ужгорода. Він зламали сервер однієї фармацевтичної компанії, дізнався всі фінансові нюанси ще до офіційного оголошення і зміг заробити близько 300 тис. доларів. Вирок суду був наступним: його засудили лише за статтею "хакерство". Наш співвітчизник не тільки залишився на волі, але й зберіг свої чесно "хакнуті" грошики.

Ми ніколи не повинні забувати про захист: одягати шолом, коли сідаємо на мотоцикл, натягайте презерватив, коли хочемо зайнятися сексом, оновлювати антивірусні бази, коли включаємо свого "високочастотного друга". Пам'ятайте про це. А що стосується безпосередньо вірусів, то це всього лише маленькі програми, але написані великими злочинцями.

Джерело: mobus.com
Переклад: Олег БОРОДАЧ, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі