Що для вас 23 лютого?

Сьогодні на календарі – День захисника Вітчизни. Ця дата вже давно викликає різні запитання і претендує на ідеологічні паралелі. Нібито й маємо свою українську армію, нібито й вшановуємо її 6 грудня. Але від 23 лютого, яке нам наполегливо втирали в мізки ще з дитячого садочка, усе ніяк не можемо відмовитись.

То що ж означає ця дата для людей різних поколінь намагалась з’ясувати журналіст Коломия ВЕБ Порталу.

Олег, військовий пенсіонер:
- З цим святом я виріс. Його відзначав мій батько, я пам’ятаю, як мене, малого, батько завжди брав цього дня на урочистості до військової частини. Грав духовий оркестр, мужні обличчя військових у парадній формі створювали довкола мене ореол професії справжніх чоловіків, яку я мріяв здобути. Здобув. Переконався, що не все у війську так романтично, як виглядало у дитинстві. Там по особливому виявляються контрасти суспільства. Армія першою приймає не тільки військовий удар, але й фінансовий, енергетичний і т. д. А 23 лютого залишилось для мене і кількох колег доброю нагодою зустрітись, погомоніти про життя, згадати молодість…

Віктор, ветеран Афганістану:
- Не ідеалізуючи минуле і не впадаючи в старечу ностальгію скажу так: 23 лютого для мене це просто один зі святкових днів – як Новий рік, як день народження. Відкидаю усяке совдепівське підґрунтя і чекаю цього дня як нагоди для теплої родинної вечері, відвідин побратимів, посиденьок з друзями. Мене мало цікавить, хто там кого переміг під Псковом і Нарвою, але, без сумніву, цей день має виразно чоловічу суть – і це приємно.

Микола, присягав і радянській, і українській державі:
- Цей день – просто традиція, як для жінок 8 березня. Думаю, навіть якщо таке свято зникне з календаря, його все одно будуть відзначати у компаніях давніх друзів. Коли я служив, цей день мав для нас особливий підтекст, ми почувались захисниками і в цьому справді щось було піднесене. Змінилась держава, стала іншою й армія, хоча там ще дуже мало українського духу. Перекладені на українську мову стройові команди та документація – це ще мало, щоб називатись українською армією. Думаю, ми ще довго святкуватимемо 23 лютого, поки не з’явиться щось подібне НАШЕ.

Орест, студент:
- Я взагалі не розумію, чому довкола цього питання – стільки балаканини. Та нехай хто що хоче – те і святкує. Чомусь ні в кого не викликає подиву факт зустрічі нового року за китайським стилем, адже це теж не українське свято. По моєму, це якраз не найбільша проблема, яку нам треба вирішувати.

Автор: Софія ОНИКІВСЬКА, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі