"Велика коаліція" в Польщі: поєднання непоєднуваного?

Деякі польські медіа розповсюдили інформацію, наче прем'єр Дональд Туск запропонував президентові Лєху Качинському створити на час економічної кризи "велику коаліцію". Йшлося про коаліцію двох найбільших парламентських сил – урядової Громадянської Платформи (ГП) та опозиційної пропрезидентської партії Право і Справедливість (ПіС).

Анатолій Зимнін розмовляє з гостем Української служби Польського Радіо, політичним оглядачем Анатолем Арцюхом.

На перший погляд, можливість появи "великої коаліції" близька нулю. Ці політичні сили вже три з половиною роки є жорстокими опонентами. З іншого боку, в пам’яті ще живі моменти, коли Платформа та ПіС діяли разом та навіть збиралися після виборів 2005 року створити потужну спільну коаліцію. Проте, дороги Дональда Туска та братів Качинських розійшлися. Чому?
Анатоль Арцюх: Персонально ситуація дуже схожа на те, що відбувалося в Україні. Д.Туск та брати Качинські зближувалися один до одного так, як свого часу Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко разом діяли проти спільного ворога. Тоді, в 2005 році, таким ворогом була Лівиця. Проте, як тільки загроза зникає, союзники починають безпардонно боротися між собою. Тут впливають також особисті погляди лідерів цих партій – вони не довіряють один одному.

Платформа і ПіС мають близькі політичні погляди, натомість цілком різні економічні програми. Тому створення "великої коаліції" під час кризи є під великим сумнівом.

З іншого боку, світова криза – це добре підґрунтя для політичної консолідації.
Анатоль Арцюх: Ситуація дійсно є дуже складною. Але ГП хоче, аби ПіС підтримав ліберальні кроки Кабінету міністрів. Рішення польського уряду не схожі на дії урядів інших країн. Варшава проводить скорочення бюджетних витрат, не дає грошей для спонукання споживання, адже це може призвести до інфляції тощо.

Партія ПіС вимагає кроків, як в більшості держав: не боятися поміркованої інфляції, кинути гроші на ринок, полегшити фірмам працевлаштування нових осіб навіть ціною певних дотацій для роботодавців і так далі. А це цілком різні позиції.

Скажіть, будь ласка, як на сьогодні виглядає ситуація всередині нинішньої урядової коаліції. Якими є стосунки між ГП та ПіС? Існують думки, що не все добре.
Анатоль Арцюх: Виглядає, що це дійсно так. Справа полягає у виборцях. Електорат Платформи – це молоді динамічні люди. Вони не дуже переймаються кризою, адже вважають, що з усім впораються. А виборці ПіС – це передусім селяни, фермери, старші люди, мешканці малих містечок, особи некваліфіковані. Для них найголовнішою справою є праця, яку вони бояться втратити. А безробіття вже починає зростати. Отже, якщо криза буде поглиблюватись, то важко спрогнозувати долю коаліції.

А як до союзу з політичним опонентом поставляться виборці ГП?
Анатоль Арцюх: Прем’єр Д.Туск підтвердив – і це було великою сенсацією – що розмовляв з президентом Л.Качинським про таку "велику коаліцію" заради боротьби з кризою. Це в свою чергу викликало занепокоєння багатьох прихильників ГП. Адже багато осіб на попередніх виборах голосувало не за Платформу, а проти партії ПіС. Якщо частина електорату буде підозрювати Д.Туска в подвійній грі, то на наступних виборах вони – розчаровані – підтримають Лівицю. Це небезпека, яка загрожує ГП. Я вважаю, що ПіС розраховує саме на це.

З цієї точки зору ситуація нагадує те, що відбувалося в Україні. Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко ніби колись йшли рука в руку, але водночас намагалися ошукати один одного. Здається, що в Польщі на даний момент між президентом та прем’єром є подібна ситуація.

У Польщі, так само як в Україні, президент має значно менші повноваження ніж прем’єр-міністр.
Анатоль Арцюх: За конституцією Польщі президент може дуже небагато. Проте, голова держави може дуже успішно ускладнювати роботу уряду. Він може ветувати закони, а нинішня парламентсько-урядова більшість у Сеймі не має достатньо голосів для подолання вето президента. Отже, коаліція змушена домовлятися з іншими силами в парламенті, в тому числі з партією ПіС.

Також голова держави може направляти закони до Конституційного суду. Отже, президент може паралізувати роботу уряду, який йому не подобається.

Не є таємницею, що Д.Туск хоче стати президентом. Як ви самі зазначили – президентом, який небагато що може. Чи йдеться про реванш Туска за президентський програш у 2005 році?
Анатоль Арцюх: Я процитую злісну оцінку голови партії ПіС Ярослава Качинського. Він вважає, що Д.Туск більше воліє представницькі заняття голови держави ніж важку, невдячну щоденну працю, яка до того ж паралізується президентом.

Існують думки, що Д.Туск втомився бути прем’єром.
Анатоль Арцюх: Прем’єр Д.Туск, здається, чим більше пізнає свою працю, тим більше має сумніви, як керувати Польщею. Від був би дуже добрим прем’єром (і був спочатку) на часи добробуту. А щодо часу кризи – то я не впевнений, що він може бути державним діячем, який в змозі приймати непопулярні та важкі рішення. Хоча в недавньому опитуванні газети "Rzeczpospolita" саме Дональда Туска було визнано найкращим державним діячем Польщі. Але ситуація за місяць може і змінитися.

Чи в Польщі були приклади створення так званих "великих коаліцій", в яких об’єднувалися завзяті політичні опоненти?
Анатоль Арцюх: Польща мала в історії де факто одну "велику коаліцію", створену також у кризовій ситуації. Ця коаліція була зосереджена навколо певного економічного плану. Це сталося після виборів 1989-го року. Тоді було створено уряд Тадеуша Мазовєцького, в якому брали участь також представники старої комуністичної системи. Це була реалізація домовленостей Круглого столу.

В країні на той час дійсно панувала криза, і всі політичні сили згрупувалися навколо економічного плану Лєшека Бальцеровича. Цей план був дуже важким для поляків, але тоді панувала національна злагода.

Пізніше спроби збудувати "велику коаліцію" не мали успіху.

Ви сказали про національну злагоду. Сьогодні в Польщі, згідно з опитуваннями, більшість населення підтримує створення "великої коаліції" між ГП та ПіС.
Анатоль Арцюх: Я дуже обережно ставлюся до різних опитувань. Дійсно, 60% поляків виступають за "велику коаліцію", водночас у цьому ж опитуванні майже 30% опитаних відповіли, що вірять у таку коаліцію. Отже, бажання та віра – це одне, а реальна ситуація – зовсім інше.

А чи Ви особисто вірите, що така коаліція може з’явитися, якщо економічна криза поглиблюватиметься?
Анатоль Арцюх: Якщо криза буде поглиблюватися то, можливо, так, але в деяких питаннях. Наведу приклад. Президент наклав вето на урядовий закон про службу охорони здоров’я. Декілька днів тому польський уряд представив "запасний варіант", тобто "через чорний хід" провів інший закон, який змінює статус лікарень. Коаліція стверджує, що цей план оздоровить лікарні, які будуть віддані органам місцевого самоврядування. Опозиція б’є на сполох, що це призведе до приватизації та можливості продажу лікарень. Цей закон – принциповий, він стосується також кризи, адже за півроку держава може просто не мати грошей на лікарні. Натомість, як бачимо, партія ПіС цю ідею критикує та не збирається йти на поступки.

Отже, я дуже скептично ставлюся до можливості створення коаліції між ГП та партією ПіС.

Джерело: Польське радіо
Обговорити на форумі