Кризова краса

Баночки з-під косметики, порожні пляшки, сухі листочки, старе намисто, нитки, шматочки сухофруктів, випадково знайдений у лісі пень, покручена виноградна лоза, що її господарі викинули під час чищення саду, – всі ці речі можуть стати елементами оригінального дизайну приміщення, цікавими сувенірами, яких ще треба пошукати у відомих галереях країни. Щоб зробити таку красу потрібне... сміття. А його, як відомо не бракує. Отож у часи кризи художниця Галина Міндер із волинського містечка Ківерців не пропаде. Та ще й інших навчить як це зробити.

У невеличкому будиночку імпровізована майстерня. На стінах – вишиті та в’язані картини, березові зрізи, годинник у рамці з прутиків, на підлозі – акуратно складені дерев’яні заготовки для майбутнього іконостаса. Не покидаючи плетіння намиста з абрикосових кісток, пані Галина розповідає, що захоплення деревом та різьбою передалося від батька, який працює столяром, а дар бачити прекрасне – від матері.

– Та й професію я обрала нежіночу, – всміхається жінка. – Тоді коли дівчата освоювали фах швей, вихователів дитсадка, медсестер, я вступила до Дубнівського СПТУ № 27, де й отримала диплом різьбяра по дереву. І не шкодую, бо ще ліпше душу лісу пізнала. Йдеш серед того зеленого моря і раптом бачиш у звичайних гілочках чи пеньках пташок, звіряток, казкових істот.

У майстерні пані Міндер є роботи й з матеріалу, який мало хто додумався б використати. "Було у мене багато різних пляшечок та скляночок з-під косметики, і хотіла я усе це викинути, але перед тим якось поскладала їх на столі й побачила ось таку композицію", – мовить художниця, знімаючи зі стіни картину, на якій акуратно приклеєні баночки та флакончики.

Жінка, яка ніколи не вчила й не знає основ дизайну, з ниток, стрічок, шматочків деревини та різних фруктових кісточок виготовляє оригінальні намиста, браслети та пояси, що можуть стати чудовим доповненням до будь-якої колекції відомих кутюр’є. Хоча, можливо, Галина й сама незабаром візьметься за моделювання одягу до своєї біжутерії. Цілком імовірно, що у пошитті також буде використано багато природних матеріалів та, здавалося б, непотрібних речей.

На продаж жінка нічого не робить – дарує свої роботи близьким людям та виставляє на багатьох етнічно-мистецьких фестивалях. Художниця каже, що колись передавала свої знання та вміння дітям – вела гурток у Будинку школяра. Тепер тільки творить. Заробляючи на життя різьбленням іконостасів, вона, окрім того, експериментує з різними матеріалами, які більшість людей вважає непотребом. "Тоді на землі буде менше сміття, а більше краси, і ніяка криза не страшна", – всміхається майстриня.

Автор: Галина ПЛУГАТОР, Ківерці, Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі