Оаза для хворих і покинутих
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-02-17 10:16:45
Коломийська організація товариства Червоного хреста цими днями відзначила 10-ліття свого другого народження; не просто перейшла в нове приміщення, а суттєво змінила форму роботи. Тут відкрито денний стаціонар для самотніх і немічних, які потребують лікування.
Голова організації Людмила МАКАРОВА згадує:
- Якось їхала я до Німеччини, аби перейняти досвід роботи їхнього Червоного хреста. І як результат - відкрила стаціонар у нашій організації, - до речі, чи не перший в Україні. У лютому 1999-го на відкриття нашого центру прибули колеги з області, тодішні голова обласної ради Зеновій МИТНИК, міський голова Віктор КОРЧИНСЬКИЙ, голова РДА Михайло НАКОНЕЧНИЙ. Приїхала делегація з Баварії.
Слід відзначити, що Червоний хрест - організація міжнародна. В її роботу держава не має права втручатися. Натомість, за словами Людмили МАКАРОВОЇ, організація допомагає державі до певної міри вирішувати її проблеми - опіка за немічними, медична та гуманітарна допомога в зонах стихійного лиха і воєнних катаклізмів. Державні ж органи підтримують Червоний хрест. Так, у Коломиї районна й міська влада виділяють кошти на енергоносії. Але найбільше організацію підтримують спонсори: зернопереробна компанія "ЮМАС" (директор Михайло БАЛУХ), ТзОВ "Тріумф", "Дем’ян-Сервіс", підприємець Ярослав КАЩУК, депутати міськради Ігор СВІДЗІНСЬКИЙ та Анна РИНДИЧ, деякі інші. (І. СВІДЗІНСЬКИЙ, як директор українсько-німецького підприємства "Фармамед", постійно постачає Червоний хрест медикаментами. Така допомога особливо важлива, поскільки ліки з-за кордону вже давно перестали надходити).
Щоденно у їдальні Червоного хреста кухарі накривають стіл у середньому на 25 осіб. Декільком возять теплу їжу додому.
- Знаєте, слідкуючи за процесом споживання обіду, можна визначити рівень життя в державі, - каже Людмила МИКОЛАЇВНА. - Раніше увесь пайок люди не доїдали. Завжди на столах щось залишалося. Сьогодні ж змітають усе до останньої крихти. А приходять до нас люди часом украй занедбані, покинуті й забуті родичами. Взимку іноді хочуть просто погрітися й почути добре слово. Одному бідаку, що збирав у місті макулатуру, дозволили навіть ночувати, як виняток, бо його відключили від тепла вдома.
Працівники організації постійно дбають про свою територію: досаджують дерева, насадили вишневу алею. А на цю ділянку вже віддавна кидають пожадливим оком спритники. Важко буває відстоювати своє. І якби не статус депутата міськради, хтозна, чи пані Людмила могла б обходити різні підводні течії і рифи, відбиватися від настирливих пропозицій.
Запитую в Людмили Миколаївни, що їм запрезентували на 10-ліття.
- А нам нічого не треба. Аби лише не заважали і не забували, з якого боку б’ється в грудях серце. А доброчинцям усе зроблене для людей віддасться сторицею.
Від редакції. Коли матеріал був підготовлений до друку, до редакції завітала коломиянка Людмила СИДОРОВИЧ з листом - також про роботу очолюваного Людмилою МАКАРОВОЮ коломийського Червоного хреста. Подаємо його, скоротивши в тих місцях, де інформація повторюється.
Ще в 1985 році починала працювати в районному Червоному хресті Людмила МАКАРОВА; в 1990 році Червоний хрест працював у приміщенні каплички Свято-Михайлівської церкви, потім перейшли в двокімнатне приміщення особняка (біля "Сільмашу") і, нарешті, десять років тому отримали достойне приміщення на вул. Петлюри, 24.
Людмила Миколаївна - чудовий керівник невеликого дружного колективу, мудра, принципова людина, депутат міської ради. У день 10-річчя я зустрілася з нею на її робочому місці. Ось що розповіла мені пані МАКАРОВА.
Спочатку нас було небагато: Марія СЕМЕНЧУК - майже моя права рука, я на неї покладаюся, як на себе, Сергій ШИБКО - починав професійно рости разом з Червоним хрестом, тепер чудовий масажист. Десять років з нами медсестри: Ірина МАКОВІЙЧУК, Марія ПІГУЛЯК, Марія ПОСТУЛАТІЙ, Галина ГРИНЮК, яка обслуговує Велику Кам’янку і допомагає в Коломиї. Всі ці роки працює бухгалтер Ганна КУБАЄВИЧ.
- Якщо чесно, то найчастіше згадують про Червоний хрест перед виборами, - відповідає Людмила Миколаївна на моє запитання, як живеться організації. - Нам вдалося зробити ремонт, замінити меблі, добудувати побутове і кухонне приміщення тощо.
- Як вам вдається бути найкращими в області?
- Завдяки спонсорам. У нас є патрон - громадський директор, від якого ми завжди відчуваємо допомогу. Це Степан БАЛАБАНИК, депутат районної ради, він завжди відгукується на наші прохання. З самого початку надавав велику допомогу підприємець Анатолій ПОПАДЮК, школи №2, 4 також завжди стараються допомогти, інші добрі люди.
З управлінням праці та соціального захисту населення (керівник Галина ГУРАК) ми співпрацюємо також, вони постійно надають лікаря, без якого не міг би існувати Червоний хрест. Центр зайнятості (керівник Василь ГЛАГОЛЮК) допомагає громадськими роботами, обслуговують наших підопічних на дому - це дуже велика справа!
Колектив дякує всім, хто підтримує нашу організацію.
Автор: Андрій МАЛАЩУК
Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі
Голова організації Людмила МАКАРОВА згадує:
- Якось їхала я до Німеччини, аби перейняти досвід роботи їхнього Червоного хреста. І як результат - відкрила стаціонар у нашій організації, - до речі, чи не перший в Україні. У лютому 1999-го на відкриття нашого центру прибули колеги з області, тодішні голова обласної ради Зеновій МИТНИК, міський голова Віктор КОРЧИНСЬКИЙ, голова РДА Михайло НАКОНЕЧНИЙ. Приїхала делегація з Баварії.
Слід відзначити, що Червоний хрест - організація міжнародна. В її роботу держава не має права втручатися. Натомість, за словами Людмили МАКАРОВОЇ, організація допомагає державі до певної міри вирішувати її проблеми - опіка за немічними, медична та гуманітарна допомога в зонах стихійного лиха і воєнних катаклізмів. Державні ж органи підтримують Червоний хрест. Так, у Коломиї районна й міська влада виділяють кошти на енергоносії. Але найбільше організацію підтримують спонсори: зернопереробна компанія "ЮМАС" (директор Михайло БАЛУХ), ТзОВ "Тріумф", "Дем’ян-Сервіс", підприємець Ярослав КАЩУК, депутати міськради Ігор СВІДЗІНСЬКИЙ та Анна РИНДИЧ, деякі інші. (І. СВІДЗІНСЬКИЙ, як директор українсько-німецького підприємства "Фармамед", постійно постачає Червоний хрест медикаментами. Така допомога особливо важлива, поскільки ліки з-за кордону вже давно перестали надходити).
Щоденно у їдальні Червоного хреста кухарі накривають стіл у середньому на 25 осіб. Декільком возять теплу їжу додому.
- Знаєте, слідкуючи за процесом споживання обіду, можна визначити рівень життя в державі, - каже Людмила МИКОЛАЇВНА. - Раніше увесь пайок люди не доїдали. Завжди на столах щось залишалося. Сьогодні ж змітають усе до останньої крихти. А приходять до нас люди часом украй занедбані, покинуті й забуті родичами. Взимку іноді хочуть просто погрітися й почути добре слово. Одному бідаку, що збирав у місті макулатуру, дозволили навіть ночувати, як виняток, бо його відключили від тепла вдома.
Працівники організації постійно дбають про свою територію: досаджують дерева, насадили вишневу алею. А на цю ділянку вже віддавна кидають пожадливим оком спритники. Важко буває відстоювати своє. І якби не статус депутата міськради, хтозна, чи пані Людмила могла б обходити різні підводні течії і рифи, відбиватися від настирливих пропозицій.
Запитую в Людмили Миколаївни, що їм запрезентували на 10-ліття.
- А нам нічого не треба. Аби лише не заважали і не забували, з якого боку б’ється в грудях серце. А доброчинцям усе зроблене для людей віддасться сторицею.
Від редакції. Коли матеріал був підготовлений до друку, до редакції завітала коломиянка Людмила СИДОРОВИЧ з листом - також про роботу очолюваного Людмилою МАКАРОВОЮ коломийського Червоного хреста. Подаємо його, скоротивши в тих місцях, де інформація повторюється.
Ще в 1985 році починала працювати в районному Червоному хресті Людмила МАКАРОВА; в 1990 році Червоний хрест працював у приміщенні каплички Свято-Михайлівської церкви, потім перейшли в двокімнатне приміщення особняка (біля "Сільмашу") і, нарешті, десять років тому отримали достойне приміщення на вул. Петлюри, 24.
Людмила Миколаївна - чудовий керівник невеликого дружного колективу, мудра, принципова людина, депутат міської ради. У день 10-річчя я зустрілася з нею на її робочому місці. Ось що розповіла мені пані МАКАРОВА.
Спочатку нас було небагато: Марія СЕМЕНЧУК - майже моя права рука, я на неї покладаюся, як на себе, Сергій ШИБКО - починав професійно рости разом з Червоним хрестом, тепер чудовий масажист. Десять років з нами медсестри: Ірина МАКОВІЙЧУК, Марія ПІГУЛЯК, Марія ПОСТУЛАТІЙ, Галина ГРИНЮК, яка обслуговує Велику Кам’янку і допомагає в Коломиї. Всі ці роки працює бухгалтер Ганна КУБАЄВИЧ.
- Якщо чесно, то найчастіше згадують про Червоний хрест перед виборами, - відповідає Людмила Миколаївна на моє запитання, як живеться організації. - Нам вдалося зробити ремонт, замінити меблі, добудувати побутове і кухонне приміщення тощо.
- Як вам вдається бути найкращими в області?
- Завдяки спонсорам. У нас є патрон - громадський директор, від якого ми завжди відчуваємо допомогу. Це Степан БАЛАБАНИК, депутат районної ради, він завжди відгукується на наші прохання. З самого початку надавав велику допомогу підприємець Анатолій ПОПАДЮК, школи №2, 4 також завжди стараються допомогти, інші добрі люди.
З управлінням праці та соціального захисту населення (керівник Галина ГУРАК) ми співпрацюємо також, вони постійно надають лікаря, без якого не міг би існувати Червоний хрест. Центр зайнятості (керівник Василь ГЛАГОЛЮК) допомагає громадськими роботами, обслуговують наших підопічних на дому - це дуже велика справа!
Колектив дякує всім, хто підтримує нашу організацію.
Автор: Андрій МАЛАЩУК
Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі