Мандрівка польським Донбасом (фото)

Велике промислове польське місто ззовні дуже нагадує... український Донецьк.

Потяг прибуває увечері. Надворі темніє. До міста йдемо через брудний перехід. Уже за кілька хвилин здається, що Європи тут і не видно. Щось скидається на Київ чи Донецьк. Серед закопчених сажею будинків чудові кам’яниці. І в кожному вікні – великі розкішні вазони.

– Жителі Катовіц дуже люблять квіти, бо їм завше бракувало чистої, не зіпсованої вугільним пилом природи, – привітно мовить пані поважного віку, яка зауважує моє здивування. Знайомимося. Пані Марта Козулєк розповідає, що її родина походить зі Львівщини, просить розказати якнайбільше про Україну, а згодом запрошує додому. Але, на жаль, відмовляюся, бо треба вирушати до готелю.

– Наступного дня йду оглядати Катовіце із заступником керівника фундації "Освіта без кордонів" Мацеєм Войцеховським. "Минулоріч ми відзначили ювілей міста, – розповідає привітний чоловік. – Перша згадка про Катовіце була 1598 року. Хоча ще 1397-го тут виникло перше поселення знаних на всю Польщу ковалів. На цих Богом благословенних землях кілька століть тому видобували руду. Так почалася славна історія нині найбільшого в країні промислового центру, де досі у великій пошані робітничі династії.

...Праця, віра, честь і Бог – ці чотири принципи життя, що за ними вже котре століття живуть місцеві трударі, які здавна є прикладом боротьби за свободу для всіх поляків. Наприкінці ХІХ – початку ХХ століття до Катовіц з’їжджалося чимало жителів із німецьких та польських сіл, аби працювати на копальнях. На національному ґрунті почалися чвари. Багаті на руду й вугілля землі хотіли приєднати до Пруссії, проте місцеві робітники цього не дозволили. Бої 1919–1921 рр. увічнено в центрі міста великим пам’ятником у вигляді трьох крил, що символізують три робітничі повстання.

Ще одним символом нескореності та героїзму катовіцьких робітників став шахтарський страйк 13 грудня 1981 року після запровадження у Польщі воєнного стану. Тоді загинуло дев’ять шахтарів, імена яких стали символами боротьби за незалежність Польщі.

...Проходимо повз католицьку катедру Христа Спасителя, і мій співрозмовник розповідає, що після Другої світової війни польські комуністи, аби вислужитися перед радянською владою, перейменували Катовіце на Сталіноград. Але швидко повернули колишню назву.

– За сорок кілометрів від міста – відома християнська святиня Ченстохова та чудотворний образ Божої Матері, – розповідає пан Мацей. – І за радянських часів туди ходило тисячі паломників. А йти на прощу до Богородиці через Сталіноград було неабияким соромом для глибоко віруючих поляків. За словами мого гіда, честь власна та честь громади дуже важливі, як і віра в Бога.







Автор: Галина ПЛУГАТОР, Катовіце, Коломия ВЕБ Потрал
Обговорити на форумі