Презентація фільму "Владика Андрей" у Франківську (фото)

15 лютого в Івано-Франківському Народному домі "Просвіта" усі бажаючі змогли безкоштовно переглянути кінострічку знакового українського режисера Олеся Янчука "Владика Андрей". І хоча про цей фільм існують різні думки, картина не перестає дивувати людей, цікавість до неї не зменшується.

Шептицький сам себе "презентував". У фільмі показано життя неоднозначної та символічної постаті української історії - Митрополита української греко-католицької церкви Андрея Шептицького. На екрані представлено життя знаного церковного діяча від шестирічного хлопчика аж до смерті.

Перший публічний перегляд стрічки відбувся на Канському фестивалі у травні минулого року. Допрем’єрний показ "Владики Андрея" відбувся у Львові, другий перегляд перед офіційним представленням - в Івано-Франківську, другому після місті. Це була своєрідна подяка прикарпатцям, адже створення фільму матеріально підтримали Львівська та прикарпатська облдержадміністрації та облради.

Офіційна прем’єра фільму стартувала у Києві на День незалежності. А на широких екранах він з’явився четвертого вересня. Зйомки фільму відбувалися у Києві, Криму та Ватикані, проте над основними сценами картини працювали у Львівській та Івано-Франківській областях.

За словами режисера Олеся Янчука, ідея створення "Владики Андрея" виникла поза межами держава, коли він вивчав закордонні архіви для зйомок свого першого повнометражного художнього фільму "Голод 33". Там уродженець Київщини відкрив для себе багато нового з української історії. Прочитавши матеріали про Андрея Шептицького, пан Янчук твердо вирішив, що обов’язково зробить фільм про таку велику людину.

За словами самого режисера, постать Митрополита була настільки велична, що притягувала своєю універсальністю. Здавалося, що він промовляє з минулого, адже у працях та листах церковника Олесь Янчук знаходив чіткі відповіді на багато запитань, що його тривожили. Отже виходить, що Шептицький сам себе "презентував".

Перед фільмом навіть грози припинялися. Сценарій майбутньої стрічки режисер почав писати разом з Миколою Шияном у 2001 році. Після закінчення роботу повезли на оцінку у Ватикан, де вона отримала попереднє схвалення. Через три роки чиновники з Міністерства культури України, вирішили, що проект вартий уваги, і фільм потрібно знімати за державні кошти. Проте почалася помаранчева революція і кінорежисер Національної кіностудії імені О.Довженка попросив перенести роботу на фільмом. Отож зйомки розпочалися тільки 26 грудня 2005-го.

Своє благословення висвітлювати у кінообразах життя митрополита дав теперішній глава УГКЦ Любомир Гузар. Головним консультантом стрічки стала, історик, член Постуляційного центру беатифікації та канонізації Андрея Шептицького Оксана Гайова. Нині усі автори та актори фільму в один голос заявляють, що виходить так, начебто сам владика Андрей благословив їхню роботу, ось тому й вийшов добрий фільм. Актори згадують, як перед першими кадрами висіла велика хмара. Проте гроза почалася за п’ять хвилин після закінчення зйомок, неначе природа терпеливо чекала. Ось тоді вони й одразу відчули духовну підтримку митрополита.

І любив, і страждав, і церквою керував. Особа керівника УГКЦ, якого у радянські часи називали фашистським прихвоснем, зрадником і ледь не вбивцею, втілена у фільмі дуже проникливо та емоційно. Хоча фільм біографічний, головний акцент зроблено на внутрішньому світі Андрея Шептицького, прекрасно освіченого графа, перед яким стелилася широка дорога. Він міг би обрати кар’єру військового, політика, юриста, науковця. І у всьому, без сумніву, йому би поталанило. Проте нащадок польського шляхетського роду в дев’ять років каже матері, що стане священиком. Згодом вступає до "чужого" для нього греко-католицького монастиря.

На шляху молодого монаха чимало спокус. З особливою теплотою він ставиться до своєї кузини Зосі, яка щиро кохає юнака. Свою любов дівчина пронесе через усе життя. Розділивши пізніше духовний шлях свого першого і єдиного кохання, Зося також стає черницею. Не може Андрей порвати, як того потребує монастирський устав, і зі своєю родиною. До останніх днів він спілкувався з матір’ю, сестрами і братами. До речі, під його впливом молодший брат митрополита Климентій також одягнув рясу.

Але по той бік монастирських і церковних стін були люди, яких він любив євангельською любов’ю, для яких він жив, мандрував високогірними селами Гуцульщини, проїхав і проплив тисячі кілометрів, аби побувати у різних країнах, де мешкали українці-емігранти, рятував, наражаючись на небезпеку, сотні єврейських дітей від фашистів (його ім’я викарбуване на Стіні плачу в Єрусалимі - авт.). При австро-угорському, польському, німецькому, радянському режимах Шептицький завжди залишався добрим пастором для свого народу. За це його шанують та пам’ятають представники різних націй.

Аби зіграти митрополита, актор Романюк мерз у монастирі. Виконавців ролі Андрея Шептицького у фільмі аж троє. "Їх, - мовить пан Янчук, - підбирали дуже ретельно. Майбутнього керівника УГКЦ грає 12-річний Роман Гринів, якого я зустрів на вечорницях, організованих Львівським товариство в Києві. Роман - львів’янин, але зараз із сім’єю живе у столиці. Шептицького юнака зіграв Тарас Посніков, актор Державного академічного театру імені Франка. І нарешті роль митрополита у старші роки виконує народний артист України Сергій Романюк".

Цього актора на роль утверджував не тільки режисер, але й два єпископи з Риму та Франції. Вони підтвердили велику схожість пана Сергія із Андреєм Шептицьким. Хоча сам актор зізнається, що від такої відповідальної ролі спочатку ледь не відхрещувався. "Як людина я просто боявся такої ролі, - розповідає пан Романюк, - адже я – мирська людина, а Шептицький був ченцем, аскетом. Тоді Олесь Янчук на кілька днів поселив мене в монастир, аби я, так би мовити, вжився в образ. Була зима, в обителі не було тепла, я спілкувався з молодими ченцями, багато думав і почав розуміти суть самопожертви 19-річного юнака, який відмовляється від світу. Тоді сам попросився на знімальний майданчик". До кінця зйомок Сергій Романюк ходив під враженням, відчуваючи особливу відповідальність, знімаючись у ролі Владики.

Довідка: Митрополит Андрей народився 22 липня 1865 року в селі Прилбичі на Львівщині. Походив зі стародавнього знатного українського роду, який у XIX столітті сполонізувався. У 36 років Андрей Шептицький стає главою Греко-католицької церкви. Засновує чин Редемптористів, монастирі Студійського уставу в Україні та інші релігійні громади. Стає фундатором Національного музею, Богословської академії, надає грошову допомогу релігійним, культурним та освітнім установам. Упродовж 44 років митрополит Андрей Шептицький. очолював Українську греко-католицьку церкву в період двох світових воєн. Пережив сім політичних режимів. Помер 1 листопада 1944 року.

Фільм про митрополита УГКЦ Андрея Шептицького знімала кіностудія імені Олександра Довженка. Цей фільм - єдиний проект, який мав у 2007 році статус державного замовлення. Загальна вартість стрічки - 10 мільйонів гривень, вісім з яких виділила держава, 300 тисяч гривень дала Львівська, 100 тисяч Івано-Франківська облради.





Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі