Якою бачить Коломийщину голова району

До обрання на посаду голови Коломийської районної ради пан Дмитро НЕМІШ був директором дослідної станції, радником голови обласної держадміністрації. Він – кандидат економічних наук, тож чудово розуміється на тих процесах, які нині відбуваються у державі.

Ми розмовляємо з паном НЕМІШЕМ про перспективи розвитку Коломийщини в умовах непевного сьогодення.

- Дмитре Васильовичу, як би Ви оцінили ситуацію в Коломийському районі у контексті економічної кризи в державі?
- Бюджет і економіка району тісно пов’язані з розвитком економіки в державі. Субвенція району з державного бюджету – величезна, тож ми не можемо говорити про економіку району окремо від економіки держави. Ми не є відірвані від держави, те, що відбувається в державі, те відбувається і в нас. Як курс долара росте – він росте і в нас. Як ціни піднімаються в державі – вони автоматично зростають і в нас. Тобто, є чинники загальнодержавного рівня, які неминуче впливають на економіку району і на життя наших людей. Коли ми говоримо про економічну кризу, тут є два боки медалі: позитивний і негативний. Усі думають, що економічна криза – це суцільний негатив. Але коли людина падає з велосипеда, піднявшись, вона аналізує причини своєї невдалої їзди. Так і тепер – економічна криза нас усіх змусила думати, аналізувати, шукати вихід. Кожен задумується і над причинами ситуації в державі. А вони очевидні: не працює Верховна рада, ті закони, які би дозволяли нам легше жити, не приймаються. І ми розуміємо, що вплинути якось на ситуацію – не можемо. Бо відкликати народних депутатів, змінити Верховну раду – не в наших силах. Ми розуміємо, що діється недобре, але нічого не можемо зробити. Але ми тут – у безпосередній близькості до проблем простих людей, які всі свої біди несуть нам. І люди не завжди розуміють, що не все залежить від місцевої чи районної влади. Часто ми є просто заложниками ситуації, яка склалась у державі – як тепер.

- Бюджет району – чи не загрожує нам дефолт?
- Якщо говорити про бюджет, то основними наповнювачами державного бюджету є не західні області України, а східні, ті, де добре розвинена промисловість. І коли торік приймали бюджет, то автоматично зняли доходи з бюджетів і східних, і західних областей. Але у нас такої промисловості, як на сході, нема. Тож бачимо, що цього року виконувати бюджет нам буде навіть легше, як торік. Ми дивимось на нього оптимістично. Думаю, цьогорічний бюджет ми виконаємо і навіть перевиконаємо. Але ми боїмося невиконання державного бюджету. Воно тягне за собою невиконання з боку держави тих субвенцій, які вони нам обіцяли для бюджетної сфери. Якщо так станеться, то це буде просто катастрофа: не виплачені зарплати медикам, учителям, культурі. Самі ми такий вантаж не потягнемо, і на ситуацію вплинути не зможемо.

- Як Коломийщина може порятуватись сама? І чи може?
- Вважаю, що це не питання. Бо система оподаткування у нашій державі складена так, що всі гроші з Коломийщини йдуть до Києва, а вже звідти повертаються до нас. Якщо раптом вони не повернуться, то ясно, що ми не врятуємось. Тут мова йде про інше – про самодостатність територіальних громад. Якби ми самі розпоряджались своїми податками, тоді справді від нас залежала б економічна стабільність району. Наразі ситуація проста. Прийдуть кошти з Києва – виживемо. Не прийдуть – буде тяжко.

- Наш район – перший в області повністю газифікований. Газ дорожчає. Чи є у нас можливість розробляти альтернативні види палива?
- Те, що ми газифіковані – вважаю, велике досягнення. Є райони, які лише мріють про таке. Навіть якби так сталось, що газ стане недоступним через дорожнечу, то за час, протягом якого наші люди користуються блакитним паливом, вони вже відчули усі його переваги і блага. Я думаю, що та ціна, яка нині є на газ, не така вже аж катастрофічна. А якщо ціна буде рости, то держава повинна закладати компенсаційні кошти в бюджеті. Щоб частину коштів платили люди, а частину – держава. Бо може таке бути, що газ буде, але ним ніхто не захоче користуватись. А про альтернативні види палива нам теж треба думати, бо всім уже зрозуміло, що дешевого газу не буде. Крім цього, його запаси не безмежні. Цьому питанню був присвячений візит Президента до нашої області минулого тижня. Думаю, почнуть діяти державні програми по розвитку альтернативних видів палива і, зокрема, по якісному утепленню будинків. Ми використовуємо удвічі більше газу, ніж інші держави світу, значить, резервів задіяно дуже мало. Тому треба добре вивчити досвід інших держав і запроваджувати його в себе.

- Чи вірите Ви, що Євро–2012 – це шанс покращити стан наших доріг, бодай державного значення?
- На сходах селян, які якраз тепер відбуваються у наших селах, люди задають багато питань, але найбільше всіх цікавлять дороги. Уже протягом кількох років ми не знаємо, що відповісти людям. Для вирішення проблеми необхідні величезні кошти. Їх неможливо знайти ні на рівні сільської ради, ні на рівні району. Це мають бути державні кошти, державна програма будівництва і експлуатації доріг. Поки цього не буде, ми й далі будемо латати ямки – щоб наступного року латати їх знов. У Європі інший підхід, там дороги будують на роки, капітально – за рахунок коштів держави, за рахунок коштів Євросоюзу. Натомість у нас дороги будуються тимчасові – під вибори, під якусь дату. Дата минула, і дорога наказує довго жити. Ясно, що нашим людям терпець скоро урветься. Бо життя не безкінечне. Інші живуть, як належиться. А нашим людям лишень обіцяють…Тож вони захочуть іншої влади, яка б розуміла, що не люди для неї, а вона для людей.

- Як співпрацює Коломийщина з іншими областями і державами?
- Контакти між людьми необхідні, бо не завжди високі політики здатні вирішити те, що потрібно людям на місцях. Тому такі контакти ми постійно розвиваємо, обмінюємось досвідом. На рівні районних рад маємо добру співпрацю з Городенкою, Богородчанами. У межах України добрі контакти маємо із Закарпатською областю (Хустська і Виноградівська районні ради). Обмінюємось делегаціями – депутатськими, освітянськими, мистецькими. Гарні контакти налагодили з Польщею, це наші найближчі європейські сусіди. Нещодавно наша делегація побувала в Кутно, це 100 км від Варшави. Раніше їхня делегація побувала у нас. Ми уклали кілька перспективних угод: про відпочинок їхніх дітей у нас на Різдво, а наших у Польщі влітку. Ми також підписали пряму угоду між сільською радою села Верхній Вербіж і гміною Крижанов Кутновського повіту про дружбу і співпрацю. Ще одна угода стосується спортивного руху. Футбольна команда з Кутно приїде до нас у кінці березня для ознайомлення зі спортивною базою команди села Підгайчики, а потім вони запросять наших футболістів на тренувальні збори до себе. Крім цього, нас запрошено на український фольклорний ярмарок до Ольштина, куди поїдуть кращі художні колективи Коломийщини. Плануємо зустріч наших сільських голів із польськими війтами – для співпраці і впровадження у себе кращих традицій європейського самоврядування.

- Ваша оцінка діяльності нового комунального підприємства "АВЕ Коломия"?
- Я був біля витоків його створення. Ідея його створення виникла, фактично, із безвихідного становища, яке склалось у районі з вивезенням сміття. Завдяки порозумінню з інвесторами з Угорщини та Австрії, і народилось наше спільне підприємство. Воно вже почало свою роботу. Ми будемо вести мову про сміттєзвалище на території району, навіть не просто про сміттєзвалище, а про сортувальні станції сміття. Бо закопувати сміття у такій кількості, як це робимо ми, жодна держава у світі собі не дозволяє. Мова йде також про будівництво сміттєпереробного заводу, але для цього потрібні величезні кошти. Наше комунальне підприємство уже почало свою роботу, правда, дехто не може ще звикнути, що за вивіз сміття треба платити. Але ми будемо контролювати тарифи, щоб люди платили доступну їм ціну. З часом усі звикнуть до такого порядку і проблема сміття буде вирішена.

- Ви стали ініціатором створення громадської ради Коломийщини. Що, на Вашу думку, означає "сильна громада"?
- У кожному селі є лідери, не задіяні в місцевому самоврядуванні. Тож аби розширити громадські організації, які є противагою владі, я мав на меті створити раду з таких людей, які могли б давати свої пропозиції, підказувати, діяти спільно з владою на паритетних засадах – в інтересах громади. Коли буде співпраця мудрої влади і прогресивної громади – результати не забаряться. Громадська рада вже показала себе під час стихії, думаю, вона ще себе покаже. Готуємо також створення молодіжної громадської ради, адже молодь завжди була активною рушійною силою у всіх суспільних процесах. Я стараюсь завжди дослуховуватись до думки молодих людей.

- Як вплинула криза на Вас і що би Ви порадили людям?
- Я не є підприємцем, як і більшість людей, живу із зарплати. Ясно, якщо ціни пішли вгору, то це стало відчутно і мені, і моїй сім’ї. А з кризи кожен виходить по своєму. Хтось відкладає на потім якісь свої грандіозні плани, а комусь мабуть і на хліб не вистачає. Єдиного для всіх рецепту не існує. Зрештою, когось криза підштовхне до зміни занять, до якихось радикальних змін у професійній сфері. Люди подивляться на себе з іншого боку, вони працьовиті й беручкі, тож, думаю, кризу ми перебудемо.

- Яка співпраця склалась між районною радою і депутатами обласної ради?
- Маємо в обласній раді 20 депутатів, вихідців з Коломийщини. Щорічно вони цікавляться, чим би могли допомогти нашому району. Ми розуміємо, що їхні можливості не безмежні, тож порадившись із сільськими головами, вирішили просити у них єдине – сприяння у ремонті доріг. Наприкінці року подивимось, як їм це вдалось.

- Ваша думка про ситуацію в трикутнику: Президент, Верховна рада, Кабмін?
- Якби те, що вони там роблять, не відображалось на нас, то нехай би вони там займались чим завгодно. Я би сказав, що люди у верхніх ешелонах влади уже засиділись у своїх кріслах. Без змін нагорі рух України до чогось доброго буде неможливим. Ми рухаємось до виборів. Тож людям треба добре думати, аби не вибрати тих самих. Добре би було прив’язати депутата до тієї території, яка його обрала, щоб була можливість відкликати його. Депутат повинен відчувати свою залежність від громади, яка його висунула. А для цього треба поміняти виборче законодавство, щоб більше не повторилась недосконала система виборів за партійними списками.

- Якими Ви бачите пріоритетні напрямки господарювання на Коломийщині? Як можна підвищити його привабливість?
- У нас дуже слабко розвинена промисловість. Ми готові до співпраці з інвесторами, готові виділяти земельні ділянки для будівництва промислових підприємств. Звісно, для цього потрібні величезні кошти. Але ми маємо все зробити для того, аби "затягнути" промисловість у Коломийський район. Від цього залежатиме рівень добробуту всіх мешканців району, наповнюваність бюджету району і зарплати людей. Один із вдало втілених проектів у цьому напрямку – якраз створення "АВЕ Коломия". Ще одна добра перспектива – це туризм, зелений туризм. Добре би було мати в районі сучасний відпочинковий комплекс, лижну базу. Але тут на перше місце виходять знов наші дороги. Бо ті, що є, відлякують навіть найбільших романтиків…

- Нещодавно Ви повідомили про створення у районній раді між фракційної депутатської групи "Україна – Європейський вибір". Яка мета її створення?
- Оця співпраця, яка в нас є з іншими державами, має постійно розвиватись. Основне завдання цієї групи – впроваджувати на Коломийщині європейський досвід господарювання, життя і розвитку. Крім цього, об’єднання майже 70 депутатів дозволяє створити абсолютну більшість у районній раді, а це дає змогу ефективніше приймати рішення на користь громади району.

- Розкажіть про участь громад у вирішенні питань місцевого значення з допомогою різних проектів.
- Уся Європа так працює. З допомогою проектів Євросоюзу вони будують дороги, садочки, школи та ін. Я завжди цікавлюсь такими проектами, бо це – можливість отримати великі кошти на вирішення проблем краю. Треба тільки сісти, написати гарний проект і виграти грант. Ми маємо проекти від ООН, які втілюються у кількох сільрадах. Думаю, варто би було створити навіть окремий відділ при РДА, який би займався суто розробкою і написанням таких проектів. Це було би дуже перспективно.

Автор: Софія ОНИКІВСЬКА, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі