друкувати
Перспективи села залежать від громади
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-02-16 09:56:14
Навіть не знаючи, яку посаду обіймає Віктор Андрійчук, можна з першого погляду зрозуміти: цей чоловік має бути громадським лідером. Серйозний, розважливий, діловий, покладистий — якраз за таким чоловіком будь-яка громада почуватиметься, як за кам’яною стіною.
Отак і Верхній Вербіж, де вже третій рік головує Віктор Васильович, зазнав багатьох позитивних змін, а тутешні люди відчули себе єдиною, сильною громадою.
— До обрання сільським головою я дві каденції поспіль був депутатом районної ради, — каже Віктор Васильович. — Намагався дбати про рідне село й тоді, але чомусь воно все пасло задніх. Уже на посаді сільського голови узявся за всі можливі важелі, аби вивести маленьке, але таке гарне наше село в число кращих.
Віктору Андрійчуку це вдалося. 2006 року село визнано кращим у районі й області з благоустрою. А через рік Верхній Вербіж виборов друге місце з благоустрою серед усіх українських сіл.
Зазвучало село й у спортивній статистиці. Тут зріс рівень фізкультурно-масової роботи. Клопотаннями сільського голови стадіон довели до ладу, до справи взялись ентузіасти спорту в селі — волейболісти Микола Тимуляк і Михайло Ковальчук, футболіст Іван Шевчук. Ці люди живуть спортом, усі свої сили вкладають у його розвиток. Вони мріють про те, аби верхньовербізькі спортсмени були найдужчими не лише у районі, але й в області. Тож не дивно, що торік волейболісти села, міні-футболісти і футболісти другої ліги вибороли звання чемпіонів району. Спортивний рух у селі мобілізував молодь, до здорового способу життя потягнулись навіть ті, кого тягнуло явно в інший бік. Не випадково на тутешньому стадіоні проводили і районну спартакіаду, і районне свято з нагоди Дня молоді. У планах голови — обгородити стадіон, встановити нові лави. І він це зробить, бо має з ким "край боронити". 16 сільських депутатів, п’ятеро членів виконкому, громадська рада, яку очолює Оксана Селезінчук, — це ті люди, каже Віктор Андрійчук, на яких завжди можна покластися, які ніколи не підведуть і для яких інтереси села — понад усе. До когорти відданих громаді односельців Віктор Андрійчук відносить також голову тутешньої "Просвіти" Павла Андрушка, директора Будинку культури Оксану Палагнюк, фермера Юрія Нагорняка, місцевого настоятеля о. Івана Шевчука. Ніколи не стоїть осторонь сільських проблем і депутат районної ради Михайло Андрійчук. Тож пан голова щиро дякує їм усім за підтримку і запевняє, що разом вони — велика сила.
Особливим випробуванням для Верхнього Вербіжа, як і для багатьох сіл району, стала торішня повінь.
— Село постраждало серйозно, — каже Віктор Васильович, — тож завдяки допомозі, виділеній державою, ми намагались нікого не обійти увагою. Я задоволений з того, що вдалося отримати велику допомогу для села — і продуктами, і одягом, і коштами. Але люди є люди. Досі, мабуть, є й невдоволені, хто зачаїв злість на сільраду. Втім, головне, аби люди успішно використали отримані допомоги для відновлення своїх постраждалих від повені осель. І щоб ніколи більше така стихія не повторилась. Що стосується укріплення берегів, відновлення доріг, то усі необхідні роботи — навіть більше, ніж планувалося — виконала фірма, якою керує Григорій Ватаманюк. Проблемним залишається спорудження моста через річку Лючку на куток Гора, де проживає третина мешканців Верхнього Вербіжа. Наразі вони змушені їздити вбрід, а небіжчика несуть 10 км в об’їзд. Уже отримано три платформи для майбутнього моста, є надія, що незабаром полегшено зітхнуть і батьки школярів, які добираються з Гори до школи майже шість кілометрів, і сам голова, який знатиме, що сполучення в селі нарешті відновлено.
Задоволений голова й тим, що люди зрозуміли й підтримали його у справі освітлення вулиць і вивозу сміття. Тепер село майже стовідсотково освітлене, а біля обійсть прилаштовані акуратні фірмові австрійські ящики для сміття з написом AVE-Коломия від районного комунального господарства. Планує Віктор Андрійчук вирішити питання з доглядом і прибиранням цвинтаря. Для цього знайдуть людину, якій громада буде платити по гривні щомісяця від кожного двору. Ще одна гарна перспектива — тутешній Будинок культури стоїть на черзі на отримання озвучувальної апаратури по проекту "Українська дискотека". А найбільшим здобутком Віктор Васильович, який нещодавно повернувся з робочої поїздки до Польщі, вважає партнерську угоду, укладену між Верхнім Вербіжем і ґміною Крижанов Кутновського повіту. Тепер вони налагоджуватимуть дружню співпрацю, обмін ідеями й досвідом щодо самоврядування, культури, туризму, спорту і відпочинку.
Тим часом біля сільради росте новобудова.
— Хочемо розмістити там аптеку, відділення Ощадбанку, перукарню, інші побутові послуги, — пояснює Віктор Андрійчук. — Це буде велика користь для наших людей плюс нові робочі місця. Виріс на початку села сучасний готельний комплекс "ВЕРБІЖ" — із рестораном, банкетним залом, паркінгом, дитячим майданчиком, озером — привабливе місце для туристів з усіх-усюд.
...Село живе, росте, збагачується і стає все перспективнішим.
Джерело: "Вільний голос" для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі
Отак і Верхній Вербіж, де вже третій рік головує Віктор Васильович, зазнав багатьох позитивних змін, а тутешні люди відчули себе єдиною, сильною громадою.
— До обрання сільським головою я дві каденції поспіль був депутатом районної ради, — каже Віктор Васильович. — Намагався дбати про рідне село й тоді, але чомусь воно все пасло задніх. Уже на посаді сільського голови узявся за всі можливі важелі, аби вивести маленьке, але таке гарне наше село в число кращих.
Віктору Андрійчуку це вдалося. 2006 року село визнано кращим у районі й області з благоустрою. А через рік Верхній Вербіж виборов друге місце з благоустрою серед усіх українських сіл.
Зазвучало село й у спортивній статистиці. Тут зріс рівень фізкультурно-масової роботи. Клопотаннями сільського голови стадіон довели до ладу, до справи взялись ентузіасти спорту в селі — волейболісти Микола Тимуляк і Михайло Ковальчук, футболіст Іван Шевчук. Ці люди живуть спортом, усі свої сили вкладають у його розвиток. Вони мріють про те, аби верхньовербізькі спортсмени були найдужчими не лише у районі, але й в області. Тож не дивно, що торік волейболісти села, міні-футболісти і футболісти другої ліги вибороли звання чемпіонів району. Спортивний рух у селі мобілізував молодь, до здорового способу життя потягнулись навіть ті, кого тягнуло явно в інший бік. Не випадково на тутешньому стадіоні проводили і районну спартакіаду, і районне свято з нагоди Дня молоді. У планах голови — обгородити стадіон, встановити нові лави. І він це зробить, бо має з ким "край боронити". 16 сільських депутатів, п’ятеро членів виконкому, громадська рада, яку очолює Оксана Селезінчук, — це ті люди, каже Віктор Андрійчук, на яких завжди можна покластися, які ніколи не підведуть і для яких інтереси села — понад усе. До когорти відданих громаді односельців Віктор Андрійчук відносить також голову тутешньої "Просвіти" Павла Андрушка, директора Будинку культури Оксану Палагнюк, фермера Юрія Нагорняка, місцевого настоятеля о. Івана Шевчука. Ніколи не стоїть осторонь сільських проблем і депутат районної ради Михайло Андрійчук. Тож пан голова щиро дякує їм усім за підтримку і запевняє, що разом вони — велика сила.
Особливим випробуванням для Верхнього Вербіжа, як і для багатьох сіл району, стала торішня повінь.
— Село постраждало серйозно, — каже Віктор Васильович, — тож завдяки допомозі, виділеній державою, ми намагались нікого не обійти увагою. Я задоволений з того, що вдалося отримати велику допомогу для села — і продуктами, і одягом, і коштами. Але люди є люди. Досі, мабуть, є й невдоволені, хто зачаїв злість на сільраду. Втім, головне, аби люди успішно використали отримані допомоги для відновлення своїх постраждалих від повені осель. І щоб ніколи більше така стихія не повторилась. Що стосується укріплення берегів, відновлення доріг, то усі необхідні роботи — навіть більше, ніж планувалося — виконала фірма, якою керує Григорій Ватаманюк. Проблемним залишається спорудження моста через річку Лючку на куток Гора, де проживає третина мешканців Верхнього Вербіжа. Наразі вони змушені їздити вбрід, а небіжчика несуть 10 км в об’їзд. Уже отримано три платформи для майбутнього моста, є надія, що незабаром полегшено зітхнуть і батьки школярів, які добираються з Гори до школи майже шість кілометрів, і сам голова, який знатиме, що сполучення в селі нарешті відновлено.
Задоволений голова й тим, що люди зрозуміли й підтримали його у справі освітлення вулиць і вивозу сміття. Тепер село майже стовідсотково освітлене, а біля обійсть прилаштовані акуратні фірмові австрійські ящики для сміття з написом AVE-Коломия від районного комунального господарства. Планує Віктор Андрійчук вирішити питання з доглядом і прибиранням цвинтаря. Для цього знайдуть людину, якій громада буде платити по гривні щомісяця від кожного двору. Ще одна гарна перспектива — тутешній Будинок культури стоїть на черзі на отримання озвучувальної апаратури по проекту "Українська дискотека". А найбільшим здобутком Віктор Васильович, який нещодавно повернувся з робочої поїздки до Польщі, вважає партнерську угоду, укладену між Верхнім Вербіжем і ґміною Крижанов Кутновського повіту. Тепер вони налагоджуватимуть дружню співпрацю, обмін ідеями й досвідом щодо самоврядування, культури, туризму, спорту і відпочинку.
Тим часом біля сільради росте новобудова.
— Хочемо розмістити там аптеку, відділення Ощадбанку, перукарню, інші побутові послуги, — пояснює Віктор Андрійчук. — Це буде велика користь для наших людей плюс нові робочі місця. Виріс на початку села сучасний готельний комплекс "ВЕРБІЖ" — із рестораном, банкетним залом, паркінгом, дитячим майданчиком, озером — привабливе місце для туристів з усіх-усюд.
...Село живе, росте, збагачується і стає все перспективнішим.
Джерело: "Вільний голос" для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі