Душа болить за землю

— Коли я починав свою справу, — каже господар фермерського господарства "Трембіта" Юрій Нагорняк, — мене попереджали: на землі ще ніхто не надбав собі статків, і ти не надбаєш. Але я люблю цю справу, у мене душа за землю болить. От і взяв собі 11 гектарів, засіяв їх зерновими, кукурудзою, гречкою. От лиш біда в тому, що державі не потрібна продукція, вирощена фермерами, бо дуже її тяжко збути. Та й ціни, за якими віддаєш вирощене, майже утричі нижчі за собівартість. Оптимізму це не додає... П’ять тонн зібраної гречки зіпсувала літня повінь, мусив згодовувати її свиням. Ще п’ять тонн хочу продати, але її треба самому везти до покупця. Якщо усе порахувати, то вийде, що я продаю гречку по 80 копійок за кілограм. Уявляєте, які маю "прибутки"?

Але Юрій Михайлович не звик опускати руки. Його техніка — три трактори, два плуги, культиватори, причепи, картоплесаджалка і копалка — хоч нині готові веснувати. Має фермер і добрих помічників: дружина Параска, син Ігор з невісткою Наталкою, донька Оксана із зятем Миколою якраз і є членами фермерського господарства, усі дружно трудяться на землі. Люблять, аби все у них було по ґаздівськи. Тож не тільки земля в них доглянута, а й обійстя нагадує заповідник в мініатюрі. Тут є маленьке озерце з золотими рибками. Щоб вони взимку не замерзли, господар вигадав цікаве утеплення водойми... пінопластом.

Зеленими кущиками сплять під снігом туї, смерічки, інші декоративні насадження. А влітку подвір’я потопає в квітковому килимі. Нещодавно їхнє обійстя прикрасила ще одна бажана композиція: під блакитним покровом схилила голову в благословенні Матінка Божа. Юрій Нагорняк каже, що статую Богородиці привіз із Польщі, а верх робили самі. Нещодавно ґазди освятили свою сімейну капличку, тут завжди горить свічечка — за всіх рідних, за добробут усього села й України.

Прикро, що держава не цінує людей, які дбають про землю. Скажімо, в Польщі середній розмір фермерського господарства — три з половиною гектари. І держава платить таким фермерам дотацію, хоча вони не продають їй жодного кілограма продукції. Там цінується те, що земля не пустує. Держава прихильна до тих, хто не байдикує, хто годує свою сім’ю і сам забезпечує роботою і себе, і своїх рідних. А у нас, "дбаючи" про фермерів, уряд нещодавно затвердив нове правило: тепер кожен, хто хоче бути фермером, для отримання землі має брати участь в аукціоні. Раніше фермер міг вільно отримати ділянку із земель запасу. Гарна "турбота" про тих, у кого ще остаточно не пропало бажання працювати на землі...

Джерело: Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі