друкувати
Голоси зниклих епох
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-02-16 08:58:09
Павло Андрушко — людина вельми шанована у Верхньому Вербіжі на Коломийщині. Досить сказати, що на зорі української незалежності у лютому 1990 року пан Павло відновив у селі товариство "Просвіта", яке тут має давні традиції. І цілком заслужено він нагороджений грамотою управління "Просвіти".
Має Павло Андрушко в селі своє плекане дітище — музей старожитностей. Кімната музею розташована в Будинку культури. Ідеєю заснувати музей пан Андрушко поділився з директором агрофірми "Прут", депутатом районної ради, почесним жителем села Михайлом Андрійчуком. Той запевнив, що він "за" обома руками.
— У цьому приміщенні, — каже Павло Андрушко, — стояли гральні автомати. Школярі там марно вбивали свій час, занедбуючи навчання. Я написав звернення до сільради про передачу приміщення для музею. Депутати дали згоду. За переобладнання кімнати з ентузіазмом взявся Михайло Андрійчук. Він поставив нові двері, упорядкував вікна, виготовив стелажі для експонатів.
І почалось укомплектування музею. Одні з перших експонатів — образ понад столітньої давності та ікону Покрови, мальовану на дереві, подарували Ганна Бежук і Віктор Андрійчук. Сам пан Павло приніс терлицю і снувалку; Ганна Біланюк запрезентувала жіночі постоли; мешканець Сопова Степан Угринчук пристарав різьблену скриню; Марія Онофрійчук принесла старої роботи цимбали, на яких грав її покійний чоловік. Стіни прикрашено декоративними тарелями від Марії Стефурак, Євдокії Грицак, Ліди Маковійчук, Анни Бежук, Марії Іванівни Онуфрійчук та інших небайдужих людей. Згодом музей поповнився байбараками, кожухами, скатертинами, веретами, куделею.
Збоку дрімає собі стародавнє ярмо і сняться йому воли. Нема вже тепер волів, замість них — трактори й такі необхідні в господарстві коні.
Вельми цінний експонат — роги оленя знайдено в потоці. А мешканець села Василь Лановий натрапив якось на унікальну знахідку — доісторичний кремінний ніж. Отже, з цього можна виснувати, що на місці теперішнього села з правіку жили люди. Чим не привід для археологічних досліджень?
Увішані стіни музею малюнками з української історії, є книжковий стелаж.
Усіма цими старожитностями дорожить Павло Андрушко понад усе й при кожній нагоді закликає односельців приносити до музею старовинні речі, давній ремісничий реманент.
Джерело: Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі
Має Павло Андрушко в селі своє плекане дітище — музей старожитностей. Кімната музею розташована в Будинку культури. Ідеєю заснувати музей пан Андрушко поділився з директором агрофірми "Прут", депутатом районної ради, почесним жителем села Михайлом Андрійчуком. Той запевнив, що він "за" обома руками.
— У цьому приміщенні, — каже Павло Андрушко, — стояли гральні автомати. Школярі там марно вбивали свій час, занедбуючи навчання. Я написав звернення до сільради про передачу приміщення для музею. Депутати дали згоду. За переобладнання кімнати з ентузіазмом взявся Михайло Андрійчук. Він поставив нові двері, упорядкував вікна, виготовив стелажі для експонатів.
І почалось укомплектування музею. Одні з перших експонатів — образ понад столітньої давності та ікону Покрови, мальовану на дереві, подарували Ганна Бежук і Віктор Андрійчук. Сам пан Павло приніс терлицю і снувалку; Ганна Біланюк запрезентувала жіночі постоли; мешканець Сопова Степан Угринчук пристарав різьблену скриню; Марія Онофрійчук принесла старої роботи цимбали, на яких грав її покійний чоловік. Стіни прикрашено декоративними тарелями від Марії Стефурак, Євдокії Грицак, Ліди Маковійчук, Анни Бежук, Марії Іванівни Онуфрійчук та інших небайдужих людей. Згодом музей поповнився байбараками, кожухами, скатертинами, веретами, куделею.
Збоку дрімає собі стародавнє ярмо і сняться йому воли. Нема вже тепер волів, замість них — трактори й такі необхідні в господарстві коні.
Вельми цінний експонат — роги оленя знайдено в потоці. А мешканець села Василь Лановий натрапив якось на унікальну знахідку — доісторичний кремінний ніж. Отже, з цього можна виснувати, що на місці теперішнього села з правіку жили люди. Чим не привід для археологічних досліджень?
Увішані стіни музею малюнками з української історії, є книжковий стелаж.
Усіма цими старожитностями дорожить Павло Андрушко понад усе й при кожній нагоді закликає односельців приносити до музею старовинні речі, давній ремісничий реманент.
Джерело: Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі