На Коломийщині пам'ятають і шанують афганців

Афганістан – держава, розташована в Піденно-Західній Азії. За площею вона майже така, як наша Україна. Але кількість населення утричі менша. Це тому, що в Афганістані 70 відсотків займає гірська місцевість з бідною рослинністю, хребет Гіндукуш з найвищими у світі вершинами. Понад 80 відсотків населення проживають в злиденних аулах. Три мільйони людей (20%) ведуть кочовий спосіб життя. Страшна бідність, відсутність належної медичної допомоги, масова неписьменність та висока смертність. Афганістан…

Цьогоріч в грудні виповниться 30 років з моменту введення радянських військових частин на територію цієї країни.

Що і які події передували трагізму?

До середини 70-х років це була одна з найвідсталіших країн світу. У квітні 1978 року афганський народ піднявся на боротьбу за краще життя, скинув монарха, проголосив Афганістан республікою. Нова влада взяла курс на соціалізм. Було видано закони про ліквідацію лихварської заборгованості, скасування калиму при одруженні, про наділення селян землею, яка раніше була власністю поміщиків. Влада запровадила початкову освіту, надала право афганським жінкам зняти паранджу. У мусульманських країнах такі закони були приречені на провал, бо суперечили нормам ісламу. Новий режим почав репресії проти духовенства, закривалися й руйнувалися мечеті. Племенні та етнічні вожді не визнавали нового уряду. Почали формуватися загони "маджахетів" (борців за волю). В країні спалахнула громадянська війна.

У грудні 1978 року між СРСР і Афганістаном був підписаний договір, згідно з яким Радянський Союз зобов'язувався переозброїти афганську армію. Керівництво СРСР на чолі з Леонідом Брежнєвим продемонстрував готовність надати "дружну" реальну підтримку. 27 грудня 1979 року були введені десантні радянські військові частини в Баграм, Кабул та інші великі міста.

Майже дві з половиною години не просихали сльози на очах у запрошених під час тематичного вечора пам'яті "Відлуння афганських гір", що відбувся в Коломийській центральній районній бібліотеці.

Працівники культурного закладу вдало продумали сценарій, запросивши студентів і молодь, зокрема хлопців, колишніх воїнів-афганців Анатолія Нейлу і Михайла Іванюка, які розповіли присутнім про бойові дії в Афганістані, ознайомили з подіями на фотографіях. Анатолій Нейла співав багато пісень, написаних під час і після війни, а викладач історії професійно-технічного училища № 17 Богдан Калиняк розповів про історію виникнення воєнних конфліктів.

- 15 лютого – дата радісна і водночас сумна, адже дуже багато юнаків повернулися до рідних домівок у цинкових трунах, - наголосила головний спеціаліст відділу внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю апарату Коломийської райдержадміністрації Галина Дрібнюк, - а ті, які серед нас – потребують підтримки як духовної, так моральної і фізичної.

Вона звернулася до хлопців зі словами піднесеного настрою, адже невдовзі юнаки поповнять ряди Збройних Сил України, виконуючи не інтернаціональний, а конституційний обов'язок перед Українським народом, побажала афганцям, щоб у їхні сни приходили тільки лагідні очі матері й коханої, синє небо й спів соловейка, квітучі яблуневі сади і довгожданий, жаданий мир.

Звучали також трепетні вірші, а тих, хто відійшов у вічність вшанували хвилиною мовчання. У неділю 15 лютого 2009 року, о 13 годині відбудеться мітинг-панахида біля Меморіального комплексу в м.Коломиї, повідомляє Прес-служба РДА.

Обговорити на форумі