Горянське кохання: надвірнянка Надія та шотландець Алан (фото)
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-02-13 04:59:44
Про цих щасливих молодят та їхнє незвичне весілля ще довго згадуватимуть у гуцульській Криворівні. Напередодні дня святого Валентина Коломия ВЕБ Портал розповідає про цікаву пару надвірнянки Надії Бойчук та шотландця Алана Бремнера.
До милого доріженька через Поділля пролягла. Навчатися та працювати закордоном Надійка Бойчук мріяла з дитинства. Коли подружки розважалися, ходили на дискотеки та призначали перші побачення юним залицяльникам, дівчина вперто вчила англійську. А перед закінченням школи записалася на вечірні курси і щовечора до Івано-Франківська їздила.
Маючи добрі знання, чудову пам’ять та вміння знаходити вихід із будь-якої ситуації, надвірнянська панянка легко стала студенткою спеціалізованої голландської групи у Тернопільській академії народного господарства. Через два роки у числі чотирьох кращих спудеїв поїхала вчитися в Голландію.
Там дівчина стикнулася із першими труднощами: батьки не мали коштів, аби заплатити за навчання. Надя почала працювати. "Я дуже переживала за дитину, але знала, що вона все подолає — мовить мама Люба, показуючи фото усміхненої доньки та новоспеченого зятя (молоді зараз вже поїхали на роботу закордон — авт.) — Щодня Бога просила, аби донечці на чужині допоміг".
Коханню посприяла... свиня. Згодом все налагодилася. Надя Бойчук закінчила університет, отримала роботу на комп’ютерній фірмі. Через деякий час її кар’єра стала стрімко зростати. Українка змінила місце праці і стала керівником аудиторської групи у великій компанії, що займається виробництвом і продажем елітних алкогольних напоїв.
В одній із філій підприємства надвірнянка зустрілася із керівником фінансової групи, шотландцем Аланом Бремнером. Міцного, дужого і рудого чоловіка велетенського зросту не можна було не помітити. Часто він крадькома кидав довгі погляди на чорняву іноземку та важко зітхав, не наважуючись підійти.
Допоміг шотландському парубку святий Миколай і... свиня. Саме такий презент вручила Надія Алану на усім відоме свято. На фірмі давно існувала традиція, що напередодні Миколая кожен працівник тягне жереб із прізвищем того, кому даруватиме сюрприз. Українській аудиторці доля послала шотландця, якому вона "підсунула" іграшкову свинку.
Великий рудий закоханий. З того дня Надія й Алан не розлучалися. Карпатська горянка прикипіла серцем до мовчазного і старшого на десять літ Алана. Їй подобалася його уважність, чуйність, щедрість. Остання цілковито суперечила європейським стереотипам про шотландську скупість. Молодий чоловік розповів коханій, що у 15 років залишився без матері, почав працювати та упродовж років понад усе мріяв про створення щасливої родини.
"Ти моє щастя із далеких гір, яких я ще не бачив, але вже обожнюю", — говорив, цілуючи надвірнянську панянку Алан Бремнер. Через кілька днів він запропонував Наді стати його дружиною. Щаслива дівчина зателефонувала матері, яка незабаром приїхала познайомитися із зятем. "Діти подарували мені поїздку в Париж, — розповідає Люба Бойчук, — і там, в одному із затишних кафе, Алан попросив Надиної руки. Це було неймовірно романтично".
Як хресна мати тещею стала. У Європі гуцулочка сумувала за зеленими Карпатами, тому захотіла, аби їхнє одруження й вінчання відбувалося в Україні. Щоправда для цього шотландцеві треба було... охреститися. Отож перед весіллям, до приїзду батька, мачухи, брата та декількох гостей, чужоземець із родиною нареченої поспішив до отця Івана Рибарука у Криворівню.
У знаному в Україні старовинному храмі Алан прийняв християнство. Хресною матір’ю стала... майбутня теща. Аби охрестити іноземця, гуцульському священику довелося вивчити обряд англійською, аби карпатський зять добре розумів, що з ним відбувається "Спочатку він сприймав це ніби гру, — мовить пані Люба, — але потім, коли Надя та отець Іван усе йому пояснили, то став дуже серйозним, говорив, що це один з найважливіших кроків у його житті". Побувавши у храмі, Алан дуже хвилювався перед вінчанням та тільки один погляд Наді заспокоював його. Було видно, що млоді люди по-справжньому кохають один одного.
"Кнєзь у спідници". Ще закордоном Алан поставив Наді умову, що їхнє весілля має відбуватися з усіма народними звичаями і традиціями, а він сам буде одягнений у шотландський національний одяг. Родичі молодої й сама Надя через це неабияк хвилювалися, адже це означало, що шотландський «кнєзь» (так називають на Гуцульщині молодого) буде у кілті, тобто...спідниці. Такого на Гуцульщині ще зроду-віку не було.
Але побажання майбутнього чоловіка — закон. "Я тільки просила Бога, аби ніхто з того не сміявся та не робив нам прикрості, — розповідає батько Роман Бойчук, — але виявилося, що кілт дуже личить Алану. Його батько, брат та дружба також зодягнули національні костюми і дуже гармонійно виглядали серед карпатської природи. А наші гості жартували, що вони потрапили на зйомки чергової серії "Горця" тільки вересових полів не вистачало".
Зате були зелені смерічки та рясний дощ на щастя, який після вінчання одразу ж припинився. "То Карпати так за Надею плакали, — сміялися гості, — але тепер навіть небо радіє та разом з батьками, родиною й гуцулами молоду пару благословляє". А ще на всі гори гули трембіти, гуцульський люд підтюпцем збігав з гір та поспішав на дивовижу поглянути, бо такого у їхньому селі ще не було. "Чи чули-сте, нині у церкві вінчєвся "молодий у спідници". Здалеку приїхав. Аж із Шотляндії. Кажут, у них там також гори всюди", - перешіптувалися завиті у яскраві червоні хустки криворівнянські молодички.
Витирали сльози розчулені шотландські свати, коли Криворівнею лунали коломийки на честь Наді й Аллана, гучну музику раз у раз припиняли крики "Гірко!". На завершення весілля надвірнянська родина Бойчуків прийняла Аллана "в ґазди", бо він тепер "гуцул, тільки у спідниці".
Автор: Галина ПЛУГАТОР, Криворівня-Надвірна, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі