Польський "кінофараон" родом з Прикарпаття

13 лютого 1895 року брати Луї та Август Люм'єр створили перший кіноапарат. З того часу минуло 114 років, а кіно щоразу підкорює наші серця. На території Коломийщини, у селі Гвіздець народився один із геніїв світового кіномистецтва, видатний режисер, засновник школи польського ігрового кіно Єжи Кавалерович.

Цього літа на території Прикарпаття і Коломийщини зокрема тривали зйомки документального фільму про кіномаестро. Створити стрічку про життєвий і творчий шлях маестро, якого за життя у Польщі називали "фараоном кіно", взялися Станіслав Завіслінський - режисер, кінокритик, автор книги розмов з Кавалеровичем і режисер Тадеуш Бартош. Автори пообіцяли, що наприкінці зими - початок весни 2009 планується прем’єра фільму. Зокрема автори сподіваються, що презентуватимуть свою роботу в Івано-Франківську та Коломиї.

У Гвіздець... знімати кіз. Зняти фільм про Кавалеровича було для цих людей справою честі, адже вони обидва добре знали пана Єжи та наразі спра. Поляків цікавили місця, пов’язані із життям видатного митця. Це й село Гвіздець, де 19 січня 1922 року в родині сполонізованих вірмен народився майбутній кіномаестро і прожив до 14 років. Майбутня стрічка мала робочу назву "Він жив 17 раз", оскільки режисер зняв таку кількість фільмів, кожен з яких був подією.

На жаль, у селі вже не залишилося жодної людини, яка би пам’ятала Кавалеровичів. Проте на місцевому старому цвинтарі збереглися могили його родичів. У добротній хаті колишнього начальника пошти, в родині якого з’явився на світ майбутнє світило польського кіно, колись розміщувалася сільрада. Нині там дитяча бібліотека. Збереглося й приміщення школи, де навчався Кавалерович. Але найбільше режисерів і з сусідньої країни цікавили... білі кози. Саме їх як символ чистоти та далекої і втраченої батьківщини найбільше згадував Єжи Кавалерович наприкінці життя. За часів дитинства польського режисера у Гвіздці жило багато євреїв, а вони, як правило, любили тримати тварин, які так запам’яталися тоді ще маленькому хлопчику.

З Коломиї до всесвітньої кінослави. Перші дитячі враження про рідний Гвіздець та сусіднє село Кулачківці (нині Снятинський район), куди маленького Єжи часто возили до родини, супроводжували Кавалеровича все життя. В багатьох стрічках він намагався відтворити такі пейзажі, які він бачив на рідному Покутті. У відомій стрічці "Мати Йоана від ангелів" "фараон" польського кіно майже в деталях відтворив і гвіздецький костел, що зараз є пам’яткою архітектури епохи бароко. Кіномитців із сусідньої країни вразили роботи Йоана Пінзеля, що тут збереглися, та дух старенької святині. У Кулачківцях поляки знайшли стареньку бабусю, яка пам’ятає родину Кавалеровичів. Її спогади стануть важливою частиною фільму. До речі, у 2001 році Єжи Кавалерович відвідував рідні краї. І про це також згадують чимало людей.

Далі зйомки перемістилися в Коломию. Це містечко, що вважається покутсько-гуцульською столицею, було для юного Кавалеровича ледь не центром світу. Тут у кінотеатрі "Марс", він уперше відкрив для себе чарівний світ кіно, переглянувши картину 1920-их років "Камо грядеши". Під час перегляду загорілася кіноплівка. Таке сповнене адреналіну враження й вирішило подальшу долю митця. Він подумав, що кіно це щось особливе, але водночас небезпечне, до якого його тягне, наче магнітом.

Воєнна веремія. Фільмували Завіслінський та Бартош і в Івано-Франківську. Тут юнаком Кавалерович навчався у першій польській гімназії, де нині розміщується міська стоматологічна поліклініка. У часи Другої світової війни Єжи влаштувався влаштувався вантажником на залізничну колію. Приміщення вокзалу із тих часів майже не змінилося. Хіба що було кілька раз реконструйоване.

Поляки довго милувалися та знімали прикарпатські колії з висоти пішохідного мосту. Був сонячний день, режисери захоплено розглядали залізницю, раптом зі сторони міста вирвався великий клубок чорного диму. Напевно, неподалік була пожежа. А іноземці ледь не стрибали від щастя. Це ж неймовірно вдалий кадр! Здавалося, що ми на мить перенеслися у воєнні часи і от-от почнуть падати бомби. Аж страшно стало.

Аби не потрапити до рук окупантів, Кавалерович перебирається у Ворохту, де його дядько мав відпочинковий пансіонат. Краса карпатських гір полонила юного Єжи, і він щодня проходив по 20-30 кілометрів, маркуючи одним із перших туристичні стежки. Через кожні 200-300 метрів він малював стрілочки, аби приїжджі не заблудилися у горах. Кавалерович відмітив і кілька підходів до Говерли із різних сторін. Щоб розповісти про карпатський період життя режисера, поляки фільмували у Косові, Верховині та Ворохті. Окрім Прикарпаття, поляки фільмували ще у Львові, на території Польщі, Франції та Італії. Потім стрічку монтуватимуть. Отож незабаром сподіваємося прем’єри.

Довідка Коломиї ВЕБ-Порталу: після Другої світової війни родина Кавалеровича переселяється до Польщі, де Єжи продовжує навчання у Краківській академії мистецтв та інституті фільмографії. Від 1951 року він працює режисером. Створив та довго очолював кіностудію "Кадр", де сьогодні діє потужна польська кіношкола. Майже кожен його фільм завойовував престижні нагороди на різних фестивалях. У 1966 році фільм Єжи Кавалеровича "Фараон" висунули на здобуття премії "Оскар" як кращий іноземний фільм. Лише кількома голосами історична драма поляка поступилася французькій стрічці "Чоловік і жінка". Але найбільше слави Кавалеровичу принесла екранізація роману Генрика Сенкевича "Камо грядеши". Зняти фільм, про який мріяв усе життя, режисер зміг тільки у 79-річному віці. Стрічка вийшла на екрани у 2001 році та стала найдорожчим фільмом в історії польського кіно. Його кошторис — 18 мільйонів доларів. Прем’єра фільму відбулася у Ватикані, у присутності Івана-Павла ІІ. Один із саунд-треків до фільму виконав Народний хор України "Думка". Усього Кавалерович зняв 17 стрічок. Помер 27 грудня 2007.

Фільмографія: 1951 — Громада; 1953 — Целюлоза; 1954 — Під фригійською зіркою; 1956 — Тінь; 1959 — Потяг; 1960 — Мати Йоана від Ангелів; 1965 — Фараон; 1969 — Гра; 1971 — Магдалена; 1977 — Смерть Президента; 1980 — Зустріч в Атланті; 1982 — Аустерія; 1989 — Вінець Європи; 1990 — Діти Бронштейн; 1995 — За що?; 2001 — Камо грядеши.





Автор: Галина ПЛУГАТОР
Джерело: "Kurier Galicyjski" для Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі