І.ДОВГАНЮК: Є політична стабільність – є виважена зовнішня політика

Колишній міський голова Коломиї, а нині – представник МЗС у Львові І.Довганюк розповідає як про газовий конфлікт між Україною і Росією, так і про реальні можливості євроінтеґрації.

- Пане Довганюк, які завдання покладено на ваше Представництво?
- Є кілька основних напрямків: сприяння розвитку економічних, культурних, гуманітарних зв’язків, туризму України з іноземними державами, надання допомоги іноземним консульським установам, співпраця з органами місцевої влади в сфері міжнародних зв’язків.

- Під час закордонних відряджень до Грузії й Марокко ви працювали в економічних відділах диппредставництв. Яка роль цієї сфери дипломатичної служби в контексті теперішньої економічної кризи?
- Одразу ж наведу вам приклад. Тепер ми можемо спостерігати коливання курсу гривні стосовно долара. Однією з причин цього є негативне сальдо зовнішньої торгівлі України. Ми отримуємо з Росії газ, за який треба платити доларами. У торгівлі з Росією, на жаль, Україна має негативне сальдо. Чим його покривати? Коли я прибув до Королівства Марокко як керівник торгово-економічної місії, зовнішньоторговельний обіг Марокко з Україною становив 113 млн. дол. За результатами трирічної діяльності він уже становив близько 270 млн. дол. У той же час сальдо торгівлі було позитивним для України – імпорт Марокко в Україну становив приблизно 2 млн. дол., а решту 268млн. – це експорт України в Марокко. Отже, підприємці нашої держави заробляли валюту, продаючи африканській країні свою продукцію – сталь, зерно, продукти хімічної промисловості тощо. Тому наша держава має можливість розраховуватися за газ з Росією і за рахунок торгівлі з такими країнами, як Марокко.

- Часто доводиться чути, що минулий рік для нашої закордонної політики був провальним. Чи погоджуєтеся ви з цим?
- Я б так не сказав. Тільки вступ у СОТ має дуже велике значення для розвитку торговельно-економічних відносин України із зарубіжжям. Завершився процес, що тривав роками, і торік ми нарешті стали повноправним членом СОТ. Дорога туди була непростою, адже перемовини тривали одночасно з десятками країн. Вступ до Світової Організації Торгівлі слід віднести до першого позитиву української торговельної дипломатії в 2008-у. По-друге, ми отримали чіткий сигнал про майбутнє асоційоване членство України в Європейському Союзі. Це прогрес у вирішенні проблеми євроінтеграції. Також почались інтенсивні перемовини про створення зони вільної торгівлі нашої країни з ЄС. Тепер стосовно НАТО. Кажуть, що відносини стали провальними через неотримання ПДЧ. Але ж члени НАТО заявили, що Україна буде в альянсі. Ми отримали декілька позитивних сигналів від НАТО. Вони полягають у тому, що: національні річні плани з підготовки до вступу в альянс фактично є аналогом Плану дій щодо членства; приєднання України до НАТО не відкладено; НАТО допоможе Україні здійснити реформи, необхідні для членства в організації.

Можливо, фініш минулого року показав існування проблем з нашим східним сусідом, Росією. Зокрема з поставками газу і його транзиту в Європу. Приємно, що президент, прем’єр-міністр, інші відповідні структури держави об’єднали зусилля, щоб терміново погасити конфлікт і вийти на вищий, вигідний для обох сторін етап газозабезпечення не лише України, але й Західної і Східної Європи. Отож нашу закордонну політику цілком можна назвати успішною.

- Уповноважений президента із закордонної політики Богдан Соколовський сказав під час газового конфлікту, що цього разу Європа вперше стала на однозначно українські позиції. Ви згодні з цим?
- Якщо брати в цілому, то ЄС прихильно ставиться до нас, адже ми їхні сусіди. Можемо бачити це доброзичливе ставлення хоча б у розвитку інфраструктури прикордонної смуги, в укладанні угоди про спрощений візовий режим між Україною і ЄС, у започаткуванні перемовин щодо запровадження безвізового режиму між Україною і ЄС. Але в ЄС входять різні країни. Там є Німеччина, яка має певний інтерес щодо поглиблення зв’язків з Росією в газовій сфері. ЗМІ не раз повідомляли, що колишній канцлер Герхард Шредер працює в газових структурах і цілком можливо, що має якийсь вплив на німецький уряд стосовно диверсифікації поставок російського газу в Західну Європу. Певні сентименти має до Росії й Франція. Тому не завжди доводиться користуватися прихильністю якоїсь окремо взятої країни у вирішенні тих чи інших міжнародних проблем. А взяти країни Балтії, Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину, тобто більшість країн колишнього т.зв. соцтабору, - вони однозначно підтримують Україну на шляху до ЄС і НАТО.

- Наскільки впливає на якість нашої закордонної політики політична нестабільність в Україні?
- Ви прекрасно розумієте – якщо є політична стабільність, то є й чітко виважена зовнішня політика. В Україні діє Закон "Про основні засади внутрішньої і зовнішньої політики", на основі якого повинні діяти й МЗС, і дипломати, і всі інші гілки влади. Це дещо полегшує ситуацію для влади – оскільки є закон, то ми маємо діяти в межах закону. У той же час, коли один керівник держави виступає з однією позицією, а інший публічно з нею не погоджується, це негативно впливає на зовнішню діяльність України. Дипломат має чітко знати, яку позицію йому слід займати в тій чи іншій ситуації.

- Наскільки велика потреба української дипломатії у "свіжій крові"?
- Я вже не така й молода людина, борода, як бачите, посивіла, тому хотів би особливо наголосити – молодим людям потрібно йти на дипломатичну службу. Незважаючи на те, що зарплати наших дипломатів порівняно з іншими країнами не надто високі. Боюся, що кваліфіковані спеціалісти-міжнародники можуть піти в бізнес, оскільки бізнесмени в Україні чи за кордоном заплатять їм більше. Наші парламентарі повинні зрозуміти, що на дипломатичну службу треба виділяти значно більші кошти.

Автор: Іван Городиський
Джерело: "Коломийська правда" для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі