Світовий досвід для прикарпатського туризму

На базі інституту туризму Прикарпатського Національного університету імені Василя Стефаника планується створення центру по підготовці волонтерів з числа студентів на Євро-2012. Про це мовилося ще восени минулого року під час великого міжнародного наукового семінару за участю працівників східноєвропейських туристичних коледжів. Що зараз зроблено у цьому напрямку та про розвиток туризму в області розмовляємо напередодні засідання спеціального органу Івано-Франківської ОДА, що займатиметься юридичним обґрунтування діяльності центру, з Володимиром Великочієм, директором цього закладу, кандидатом історичних наук, доцентом, Почесним працівником туризму в Україні.

- Ця добра перспектива має завершитися у новому навчальному 2009-2010 році, - розповідає Коломия ВЕБ Порталу пан директор. - Наразі ми не чекаємо завершення правового оформлення центру чи в межах інституту, чи поза ним, а вже давно вже готуємо своїх студентів для такої праці. Хочу відзначити, що робота із іноземцями та виїзди закордон для них справа не нова. Так чимало молодих людей, які в нас навчаються за програмою Work and Trawel USA уже побували у США, де набули практичного досвіду роботи у галузі готельного, ресторанного та туристичного бізнесу, в тому числі в організації розважальних заходів та проведенні екскурсій, тобто робили те, чим би мали по суті займатися волонтери на Євро-2012.

- Скільки іноземних партнерів має інститут туризму?

- Ми співпрацюємо з Державною вищою професійною школою у Гожові Великопольському, Варшавським та Ягеллонським університетами Польщі, Німеччиною, Туреччиною, США, Канадою, відбувається пошук партнера у Греції. Окрім того, ми акумулюємо досвід багатьох європейських країн при навчанні студентів.

Втішно, що цього року вперше за історію інституту ми відправляємо чотирьох студентів у Ванкуверський коледж Канади, де вони півроку навчатимуться за спеціальними програмами, що зорієнтовані на підготовку фахівців для проведення зимової олімпіади 2010 року. Якщо вони добре себе там зарекомендують (а я в цьому не сумніваюся), то контакти з цим коледжем розширяться для того, аби готувати волонтерів на Євро-2012 не тільки з числа студентів інституту туризму, але й загалом всіх бажаючих.

- Закордоном, відомо, не завжди безпечно, що ви як керівник інституту робите для того, аби ваші студенти почувалися комфортно у чужих країнах та не потрапили в халепу?

- Молоді люди їдуть закордон, як правило, в рамках угод між навчальними закладами. Коли йдеться про виїзд за програмою Work and Trawel USA, то вони виїжджають за допомогою туристичних фірм та агенцій які мають право і ліцензію на працевлаштування людей закордоном. Репутацію цих фірм ми чітко перевіряємо. До речі, робота в Америці вважається практикою тільки тоді, коли студент працює на об’єктах туристичної інфраструктури, а не встановлює кондиціонери, чи допомагає у сільському господарстві.

Діти повертаються фактично зі зміненою життєвою психологією. Якщо в Україні вони чекали коштів від батьків, то після практики шукають можливості самим заробити гроші, розуміючи, що світ жорсткий. І якщо ти сам собі не даш раду, то ніхто тобі не допоможе. Студенти стають відповідальнішими, краще вчаться.

- Для виїзду та праці закордоном, безперечно, потрібні знання іноземних мов, проте, відомо, що навіть у наш час до їх вивчення чимало молодих людей не зовсім охочі, як ви вирішуєте цю проблему?

- До вивчення іноземних мов ми підходимо неординарно і навіть дещо, з точки зору педагогіки, дивно. Основний акцент при вивченні мови робимо не на правописі, орфографії, правильній побудові речень, а на комунікативності. Тобто студент має знати якнайбільше слів, аби донести до туриста інформацію та порозумітися із ним.

Вивчення іноземних мов в інституті є пріоритетом. У нас є три іноземні мови: базова, яку студент вивчав у школі, додаткова та польська. Не всі, звісно, вчаться особливо охоче, але відсотків 75 розуміють, що іноземна мова їм необхідна. Яскравим свідчення цього є праця наших студентів на Міжнародному фестивалі ковалів, що відбувається навесні в Івано-Франківську. Вихованці інституту є добрими перекладачами та гідами. За ми отримали чимало дипломів, відзнак та запрошень для наших студентів від учасників фестивалю відвідати їхні країни. Окрім того, в інституті функціонує туристичне бюро де студенти можуть працювати кількома іноземними мовами.

- Окрім інших країн, де ще навчаються практики туристичного фаху ваші студенти?

- 60 відсотків на Івано-Франківщині. Адже закордон потрапляють тільки ті, ті у кого середній бал за п’ятибальною системою „4”, хто має добрий рівень іноземної мови та бажання працювати лише в туристичній сфері. До речі, нещодавно Міністерство освіти і науки України визначило такі ж норми для проходження практики студентів закордоном.

Будучи членами асоціації вищих навчальних закладів туристичного профілю України, ми контактуємо з ними, обмінюємося студентами, екскурсіями, пропонуємо свої послуги. Наші студенти на 3-4 курсі здійснюють екскурсійні подорожі та ознайомлювальні тури Україною, аби знати, що запропонувати переважно закордонним гостям в інших регіонах держави.

Та й, Слава Богу туристичних об’єктів та підприємств і в нас не бракує. Але студенти, що мешкають на території інших областей України, мають змогу попрацювати вдома: на Київщині, Донеччині, Миколаївщині, Одещині, Закарпатті, Чернівеччині. В основному ми спрямовуємо їх на роботу в галузі сільського туризму. Приємно відзначити, що на Сході та Півдні держави останнім часом агротуристика активно розвивається, відпочивати в українському селі Донеччини чи Херсонщини стає вигідно та престижно.

- Чи є в інституті специфічні предмети, авторські програми?

- Враховуючи те, що наш край є важливою складовою частиною великого Карпатського єврорегіону, ми вивчаємо історію та культуру тих країн, що знаходяться у карпатському масиві. Сьогодні ми поставили собі досить сміливу мету: інститут туризму у складі Прикарпатського Національного університету імені Василя Стефаника, незважаючи на жорстку конкуренцію, має стати найкращим навчальним закладом по підготовці фахівців у галузі туризму цьому регіоні.

- Як ви оцінюєте розвиток і стан туризму на Івано-Франківщині?

- Починаючи з 1997 року, туризм стає однією з пріоритетних галузей нашої області, яка, на моє переконання, ніколи не буде промислово розвиненою. Проте у нас є Богом дані природно рекреаційні умови, велика і багата історична спадщина. І це треба показувати приїжджим і на цьому заробляти.

З приводу інфраструктури, то є, звісно, зауваження. Зрештою, державна система недосконала: На одній з останніх сесій облради прийнята „Програма розвитку туризму на виконання розробленої стратегії”, де є чітко виписано, що повинна зробити влада, а вона має не втручатися. Зокрема чиновники повинні дбати про розвиток транспортної мережі, зв’язку, охорону здоров’я подорожуючих, а про все інше подбають підприємці та інвестори. Таким чином можна наповнювати місцеві бюджети за рахунок розвитку туризму, але як місцеві органи влади скористаються цим, то вже їхня компетенція.

Великою проблемою нашого туризму залишається несформованість внутрішнього ринку. Нині люди з інших регіонів України приїжджають на Прикарпаття тільки під час великих свят, але постійного потоку туристів, на жаль, немає. Проблемною залишається і цінова політика. Зараз, на жаль, маємо так званий „Бізнес по-українськи”, коли вкладається якомога менше, а хочеться взяти якнайбільше.

Та з іншого боку і підприємців можна зрозуміти, адже вони ще добре й працювати не почали, а з них вимагають чималої суми податків В інших країнах, як правило, людина, яка займається туристичним бізнесом, на кілька років звільняється державою від податків. Важко. Звісно, торувати європейські дороги у сфері туризму, але все це пиатння часу і бажання самих людей щось змінювати.

Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі