Таємниці княжого міста (фото)

За кількасот кілометрів від України, на території сусідньої Польщі, є невеличке містечко Жешув, колись древнє руське княже місто Ряшів. Історично склалося так, що нині воно у складі іншої держави. Проте там залишилося чимало українців, які нині бережуть прадідівську мову й культуру, ще більше долучаючи її до європейської. До гостей з України ставляться тут особливо приязно.

На запрошення українських друзів з спеціальний кореспондент Коломиї ВЕБ Порталу оглядала туристичні новинки столиці Підкарпатського воєводства.

Жешув з висоти пташиного польоту

Приємні несподіванки починаються на невеличкому галасливому вокзалі. Виявляється, що майже всі працівники місцевої колії не тільки добре розуміють, але й говорять по-українськи. "У наших людей чимало родичів мають русинське (так тут називають українців - авт.) коріння", - розповідає по дорозі до готелю веселий таксист Томаш, у машині якого чути гуцульські мелодії.

Сам високий та рудий жешув’янин на початку 1990-их майже щотижня їздив на Львівщину, де, як тисячі поляків, скуповував усе, що бачив, та віз додому перепродувати. "Тепер ви до нас на заробітки, бо у вас, напевно більша криза, - усміхається молодик, - але, нічого, всім місця та грошей вистачить, було би тільки здоров’я", - підморгує на прощання.

У готелі екскурсантів з України зустрічає Маріуш Сидор, начальник відділу промоції культури і спорту міської ради. Чиновник також прекрасно розмовляє українською, жартує та цитує Шевченка й Франка. "Наше місто має тисячолітню історію, - розповідає чиновник. - Перша згадка про Жешув зустрічається у документах 1354 року. Король Казиміж Великий подарував місто рицарю і дипломату Янові Пакославцю, який з вдячності від того часу став носити прізвище Жешовський. Його нащадки володіли містом до 1583 року. З того часу багато води поплило у річці Віслок, що омиває Жешув. Сьогодні місто - відомий прикордонний культурний і промисловий центр.

Попід ринком, попід землею. Найсучасніша туристична атракція Жешува веде під землю. Це вже знана серед місцевих мешканців та гостей старовинного міста підземна туристична траса "Жешувські пивниці" завдовжки 369 метрів, що була урочисто відкрита лише кілька тижнів тому. Щоправда діє вона ще з минулого року. За словами пана Сидора, з грудня 2007 тут побувало більше семи тисяч туристів.

Жешувське підземелля запрошує

15 коридорів та 25 підземних кімнат, що знаходяться попід площею Ринок та прилеглими вуличками, де колись були склади багатих купців, трохи магазинів, а в буремні часи воєн, знаходили прихисток тисячі жінок та дітей, розчистили та відкопали ще у минулому столітті. З часом підземні комунікації почали валитися. Виникла реальна загроза просідання будинків. Тоді міська влада й взялася за укріплення, а з часом виникла думка приймати під землею приїжджих, розповідаючи славну історію міста.

"Мальовидла" для Білої Пані. За кілька метрів від ратуші широкими сходами униз - і ми в "Жешувських пивницях". Екскурсія розпочинається у великій залі, де можна купити підкарпатські сувеніри, путівники, випити запашної кави та оглянути єдиний в Польщі музей "Добраноцек" Войцеха Ями. "Чоловік протягом десятиліть збирав усе, що пов’язано із дитячою передачею на зразок вашої "На добраніч, діти", - розповідає пан Сидор. Тепер іграшки, книжки, дитячі листи виставлені у першій залі жешувського підземелля.

Веселий екскурсовод Анджей та пан Маріуш ведуть мереживом коридорів. У кожній підземній добре освітленій, або спеціально затемненій кімнатці, частина історії міста. Тут "годлова стежка", де представлено герби усіх власників Жешува та різних польських міст, старовинний посуд, ліхтарі, дитячі глиняні іграшки і навіть баночки з-під косметики початку ХІХ - кінця ХХ століть. Анджей весело мовить, що привид жешувської пані, яка ховаючись від чергового нападу ворогів, не змогла знайти вихід з підземелля. Подейкують, що жінка тут і загинула.

Проте жешувська Біла пані, напевно була неабиякою кокеткою та любителькою косметики. Навіть після смерті її привид дуже полюбляє "мальовидла". Тому працівники туристичної підземки завжди залишають в імпровізованому підземному салоні краси трішки крему, парфумів чи навіть зубного порошку. Коли цього не зробити, то привид сердиться. Тоді можна почути брязкіт ланцюгів.

До Янка... по дитину. Далі усе значно похмуріше, зате нестрашно. В одній з кімнат приїжджим... усміхається скелет, показують диби (знаряддя середньовічних катувань), старовинну зброю та рицарські обладунки. Тут вже господарює Янек - привид одного із захисників міста, якого також залишили пораненого в підземеллі та у сум’ятті... просто забули витягнути на світ Божий.

Анджей, хитро усміхаючись, каже, що до Янка ходять бездітні пані. Після ночі, проведеної у підземеллі, вони народжують здорових красивих хлопчиків. Чи правда це, чи ні, дізнатися все одно неможливо, бо жешув"яни охочі до жартів, музики й пісень. Через кожні три роки у місті відбувається великий фольклорний полонійний фестиваль. До Жешува з'їжджаються поляки зі всього світу. Не оминають столицю Підкарпаття й музиканти та театрали. Щоосені вони тішать глядачів новими концертами й виставами. Тоді й привидам стає веселіше.

Пам’ятник Тадеушеві Костюшку - національному герою Польщі

Під час полонійного фестивалю

Експозиції етнографічного музею

Автор: Галина ПЛУГАТОР, Жешув, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі