Польща не доотримує газ

Сьогодні пропонуємо розмову з головою Центру Досліджень і Прогнозів Petroexpress Влодзімєжом ОСТАШЕВСЬКИМ. Товариство Petroexpress Centrum – займається аналізом ринку палив, сировини, газу, нафти, заправочних станцій, біржових показників паливної галузі, тощо.

Йдеться також про безплатне інформаційне інтернетне видання Petroexpress. Його здебільшого читають спеціалісти, які працюють у нафто-газовій та видобувній промисловості, - PGNiG, Orlen, Lotos та інших нафтопереробних фірм на Півдні Польщі, працівники автозаправок, станцій LPG (скрапленого газу), фірм, які обслуговують галузь і пов‘язаних з нею, представники засобів інформації, повідомляє Польське радіо.

Видання Влодзімєжа Осташевського Petroexpress http://www.petroexpress.pl/ пильно приглядалося до отого російсько-українського конфлікту, який дехто називає навіть газовою війною?
- Так, на сторінках нашого порталу можна знайти усю хроніку тієї події. Це були три головні підрозділи, де цитувалися і коментувалися три сторони, – учасники так званої газової війни. Ми також постійно інформуємо про розвиток подальших подій.

Кажуть, що це не кінець паливних конфліктів, що вони у майбутньому можуть повторюватися, - що Ви про це думаєте?
- Справді ситуація до кінця не вирішена, оскільки Польща все ще не отримує такої кількості газу, яку було замовлено. Це означає, що проблема залишається. Навіть після розмови на Економічному Форумі у Давос між прем‘єрами Туском і Путіном.

Але, це вже не перший конфлікт під Новий рік. Видно, що такі суперечки стають політичним знаряддям. Так не повинно бути, але поки що так воно є. Країна, яка володіє покладами сировини, намагається нав‘язати свою волю іншим країнам, а це вже не бізнес, це політика.

Експерти кажуть, що тепер взагалі можна не проводити традиційних війн, а застосовувати сировинні методи тиску.
- Це звичайно ж, правда, і вже не раз мали місце симптоми того, коли власники покладів сировини можуть використовувати свою позицію для досягнення політичних цілей.

Ні для кого не секрет, що Росія незадоволена ситуацією, тому що Україна могла б долучитися до Європейської спільноти. Тому вона шляхом конфліктів намагається показати, що Україна, – це невірогідний партнер для Європи. Але, Росія мабуть забуває, що існує таке поняття, як економічна залежність. Сама Росія опинилася тепер у скрутній фінансово-економічній ситуації і в такій же ситуації виставляє Україну.

Але, ж Європа – це один з найбільших отримувачів газу з Росії і втрата такого ринку, дуже негативно відіб‘ється на її економіці.

Я не знаю чому немає дуже чіткої позиції країн ЄС, адже коли б ця спільнота застосувала використання інших – може навіть і дорожчих – джерел газу, то Росія залишилася б зі своїм газом, який не могла б продати. Вона б тоді мала серйозну внутрішню кризу.

Недавно розгорнулася полеміка між керівниками урядів Чехії і Словаччини, - чехи прагнуть диверсифікувати джерела постачання енергетичної сировини і позбавитися залежності від Росії, а словаки – навпаки, - хочуть створити державну фірму з Газпромом, бо мовляв у майбутньому тільки Росія зможе постачати їм газ.
- Мені здається, що мають рацію ті, хто підтримує справу диверсифікації. Тому, що у кожному виді економічної діяльності тільки конкуренція і можливість отримання того самого товару з різних джерел, веде до створення певної рівноваги.

Я ще раз повторю, - якщо виявиться, що Польща може наприклад, брати сировину безпосередньо з Казахстану через інші трубні сполучення, або, як сьогодні часто говориться, – отримувати сировину з Катару, чи збудує газопорт на Балтиці, то тоді купівля з Росії може зменшитися і у цьому випадку власне Росія буде намагатися утримати своїх клієнтів.

Якщо росіяни не продадуть на зовні такої кількості газу, на яке існує потреба, то вони матимуть серйозні внутрішні проблеми. Тим більше, що там застаріла інфраструктура, видобувна галузь потребує великих витрат, а фінансова криза, у поєднанні з падінням попиту на газ з Росії, може призвести до серйозного послаблення її економіки.

Але і в Європі і в Польщі про диверсифікацію лише розмовляють.
- Поки що, на жаль, це лише розмови, але вони вже все більше набирають конкретних обрисів. Наприклад, у Польщі вже досить просунуті розмови між Польською нафтогазовою компанією PGNiG і Норвегією, - це якщо говорити про постачання через Данію.

Крім цього, у справі нової пересилочної траси - проекту Набукко, Європа вже бачить себе партнером.

Тому уроки з того газового конфлікту, який все ще залишається не вирішеним, певно будуть сприяти майбутньому вирішенню справи диверсифікації постачань сировини. І тоді можливо Росія стане торговельним парнером, а не політичним шантажистом.

А тим часом, славнозвісний нафтопроект Одеса-Броди-Ґданськ ніби тупцюється на місці.
- Поки, що це стоїть на місці і ця тема вже кілька років все ще актуальна і вона так ніколи й не була реалізована. Застереження тут ось у чому, - без огляду на те, якою дорогою буде йти ця сировина, вона завжди буде російською. І можливо це й причина того, що ця ідея так і не реалізується. Але, отримання сировини цим шляхом було б корисним, бо паливо було б дешевшим і швидше б постачалося. Але, тепер зрештою настала криза, і певно ця ідея, поки що не буде реалізовуватися.

Повертаючись до Вашого інтернетного журналу і до Вашого Центру Досліджень і Прогнозів Petroexpress, уся ця газова історія певно допомогла Вам опинитися у центрі уваги, - всі тепер говорять про газ і нафту.
- Це правда. Увесь той неспокій, усі нові вирішення чи такого роду конфлікти – це також медійні події. І якщо можна про це писати, представляти різні думки на цю тему, є можливість спостерігати за подіями і її наслідками, то відомо, що такий портал, як наш, такий журнал, знаходить усе більше гроно читачів. Бо люди нашої галузі (і не тільки) зацікавлені тим, що робиться на цьому ринку.

Наш портал відвідують читачі не лише з Польщі, а й з США, Австралії та інших країн. Але, ми польськомовне видання, і можливо що нас там читають, розкидані світами поляки.

І насамкінець, прошу кілька слів сказати про перспективи.
- Мабуть, все ж таки, нафта знову почне дорожчати. Не відразу, бо все ще існує загальносвітова, фінансова криза. Але, ми знову повернемося до збільшеної потреби на це паливо. А збільшення потреби на газ і нафту, вимагатиме кращої інфраструктури, або доступу до нових джерел, які дорожчають і їхня експлуатація все більш ускладнюється.

Тому у подальшому треба все ж таки, сподіватися зростання цін сировини. Але, це ще справа не наступного року. А сама сьогоднішня криза мине через півтора року.

Впевнено завершив нашу розмову голова Центру Досліджень і Прогнозів Petroexpress Влодзімєж Осташевський.

Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі