Гайда, коні, в двірники

Під час кризи вулиці багатьох містечок Прикарпаття, як на початку минулого століття, прибирають за допомогою коней.

Щодня о шостій ранку мешканців будить цокіт підков, гуркіт підвод та окрики двірників-їздових. Конячки повільно трюхикають, позаду, похитуючись від вчорашньої гулянки, йде чоловік з березовим віником, лопатою та великим дерев’яним совком і прибирає вулиці. Буває, що прибирає навіть добре. Тільки ось коні часто залишають свої "сліди", і прибирати потрібно знову.

Про автоматизоване прибирання зараз говорити складно, винаймати машини - дорого. Та й бюджет багатьох містечок залишає бажати кращого, тому у складній ситуації безгрошів’я й прибирають дідівськими методами. "Так робили ще за Австрії та Польщі, - згадують старожили. - Отож, схоже, що відтоді нічого не змінилося". Та колись сміття вивозили. Тепер же на окремих околицях непотріб не вивозять по кілька місяців. Це вже така традиція новітніх часів. А тепер криза і невідомо, що ж то буде.

Комунальники кажуть, що у більшості випадків винні самі люди, які викидають сміття просто посеред вулиці. Часто у містечках на дорозі можна побачити будівельне сміття, шматки скла, різне ганчір’я, нечистоти зі стаєнь. Хоча усі, як правило, знають, що твориться у сусідів. Тому, аби не впізнали де чиє сміття, бувало, вивозять в інший кінець міста. Ну хіба не простіше вивезти вже на смітник? Та ні, ліньки!

Більш свідомі громадяни збираються гуртом, по три-п’ять дворів та винаймають машини для вивозу сміття. Але знайти транспорт - також непросто, та й недешево. Тому й звертають до тих же двірників-їздових, вантажать сміття на підводу і... гайда, коники!

Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі