У руці тримаю казку

У своїй роботі керівники галицького лялькового театру-студії "Мальвіна" активно застосовують казкотерапію.

На кількох маленьких столиках розкидано безліч шматочків різнокольорової тканини, над якими зосереджено схилилися біляві та русяві дитячі голівки. "Олю, ну де ти бачила фіолетового півника?", - з усією дитячою серйозністю запитує 10-річний "майстер" у дівчинки, що виготовляє ляльку для чергової вистави. "А мені подобається фіолетовий. Він ніби з іншої планети", - пояснює Олечка своє авторське бачення іграшки. Якби ж то їхню фантазію та дорослим, напевно, увесь світ був би єдиною кольоровою доброю казкою.

Свою казку, тобто театр, створили діти та дорослі у 2003 році. Але за цей короткий час чимало маленьких галичан уже встигли побувати у ролі акторів, художників, дизайнерів, театральних критиків і навіть продюсерів та менеджерів. Адже, щоб привернути увагу до театру якомога більшої кількості дітей, керівники доручають тим, які не зайняті у виставах, виготовляти символічні квитки та розповсюджувати їх серед батьків, друзів, однокласників, учителів.

Зараз у студії займається чимало дітей віком від 6 до 11 років. Вони вже поставили чимало казок. В основному це класика: "Рукавичка", "Ріпка", "Колобок", "Півник і мишенята", "Червона шапочка". Робота над новою постановкою розпочинається із того, що вчителі просто читають дітям казку, розповідають про автора (якщо є), потім розписують її на ролі та починають розучувати.

Буває, що ті, кому випадає грати злого героя дуже плачуть. Проте керівники уже добре знають як заспокоїти надмірно емоційних артистів. Вони розповідають, що кожна роль потрібна і навіть у найлютішому вовкові можна знайти щось добре. А ще тут вчать імпровізувати на сцені. Це на випадок, коли дитина забула слова.

Коли всі ролі добре вивчені, можна братися за виготовлення ляльок. Дорослі помітили, що для театру дуже зручні ляльки з тканини. Вони гнучкі, їх легко натягнути на руку, наче рукавичку та керувати за допомогою пальців. 10-15-хвилинні вистави "Мальвіни" відбуваються з повним аншлагом. І після закінчення ніхто не поспішає додому, тому для такої поважної глядацької аудиторії доводиться придумувати різноманітні ігри, конурси, вікторини.

Робота з класичним дитячим репертуаром, з казками, у яких немає агресії, сприяє не тільки загальному та естетичному розвитку дітей, але й вирішенню їхніх психологічних проблем, подоланню стресів. Діти, які почали відвідувати "Мальвіну", стали добрішими, почали добре вчитися. А невпевнені в собі та замкнуті, відігравши кілька вистав, стали відкритими і навіть надмірно балакучими.

Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі